Справа № 638/6886/22
Провадження № 1-кп/638/1353/25
03 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2022220000001945 від 17.06.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 2010 року народження, офіційно працевлаштований в Ізюмському РЕМ АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на посаді старшого диспетчера, відповідно до наказу товариства від 30.06.2022 року № 322ос «Щодо призупинення дії трудових договорів» дію трудового договору призупинено з 01.07.2022 року, із вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,-
22 лютого 2022 року президент РФ, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому ЗС РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань, РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом президента РФ, РФ незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи ЗС РФ та федеральну службу військ національної гвардії РФ.
Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії ЗС РФ; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил РФ, тобто після 24.02.2022, у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Ізюм Харківської області, наприкінці березня 2022 року, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації РФ на призначення на керівну посаду, використовуючи яку, він фактично почав передачу матеріальних ресурсів Ізюмського РЕМ АТ «Харківобленерго» незаконним збройним і воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним і воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території м. Ізюм Харківської області, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
У період часу з кінця березня по вересень 2022 року (точний час під час слідства не встановлений), ОСОБА_4 займав посаду «начальника Ізюмського РЕМ Харківобленерго» у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, що створена представниками держави-агресора РФ на тимчасово окупованій території м. Ізюм Харківської області.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин та пояснив, що він дійсно добровільно обійняв та займав посаду «начальника Ізюмського РЕМ Харківобленерго»під час окупації міста Ізюм Харківської області у період з кінця березня 2022 року до деокупації міста у вересні 2022 року та вчиняв дії, направлені на передачу матеріальних ресурсів Ізюмського РЕМ АТ «Харківобленерго» незаконним збройним і воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним і воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території м. Ізюм Харківської області, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. При працевлаштуванні тиску, примусу, через які він би не міг відмовитися від цієї роботи, не було. Також приймав участь у нарадах за участю представників окупаційної влади, отримував грошові кошти, про що розписувався у відповідних документах, кожного дня виходив на роботу, усував аварійні ситуації від постійних обстрілів, відновлював постачання електроенергії, в тому числі в місцях, де перебували збройні формування РФ.
Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаного вище кримінального правопорушення та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.
За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто передача матеріальних ресурсів незаконним збройним і воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним і воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до злочинів невеликої тяжкості, характер та ступінь суспільної небезпечності діяння, конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу обвинуваченого.
Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він офіційно працевлаштований в Ізюмському РЕМ АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на посаді старшого диспетчера , відповідно до наказу товариства від 30.06.2022 року № 322ос «Щодо призупинення дії трудових договорів» дію трудового договору призупинено з 01.07.2022 року, за місцем роботи, а саме на посаді старшого диспетчера району оперативно-диспетчерської групи Ізюмського району електричних мереж розподільчих електричних мереж Харківської області АТ «Харківобленерго» за характеристикою в.о. генерального директора АТ « Харківобленерго» ОСОБА_7 , начальника Ізюмського РЕМ АТ « Харківобленерго » ОСОБА_8 , заступника директора технічного по розподільчим електричним мережам ОСОБА_9 , характеризується добре, відзначений «Почесною Грамотою» голови Ізюмської районної ради та голови Ізюмської райдержадміністрації у 2008 році, «Подякою» АТ« Харківобленерго» у 2018 році, «Почесною Грамотою» Ізюмської районної державної адміністрації та Ізюмської районної ради у 2015 році, «Почесною Грамотою» в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» ОСОБА_7 у 2020 році, із вищою освітою, раніше не судимий, одружений, має дітей: ОСОБА_10 2006 року народження та ОСОБА_6 2010 року народження, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Також захисником надані характеристики від мешканців м. Ізюм Харківської області та сусідів ОСОБА_4 , згідно із якими обвинувачений характеризується позитивно.
Згідно інформації Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях від 25.03.2025, ОСОБА_6 під час відбування покарання у виді позбавлення волі, 18.07.2024 госпіталізований до КНП «Вільнянська районна багатопрофільна лікарня» ВРР з діагнозом: гострий флегмонозний апендицит. Проведено оперативне втручання: апендиктомія, дренування черевної порожнини. 11.10.2024 оглянутий черговим лікарем медичної частини № 101, діагноз: алергічний дерматит. Станом на 25.03.2025 загальний стан здоров'я ОСОБА_4 задовільний, додаткових обстежень, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Відповідно до досудової доповіді в.о. начальника Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» від 03.01.2023 року, яка складена фахівцем ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для конкретних осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не становить небезпеку для суспільства. Відповідно до витягу з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, рівень впливу історії правопорушень на протиправну поведінку оцінюється як середній, рівень ризику для суспільства - середній.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані, що характеризують його особу, а також обставину, що пом'якшує покарання. З урахуванням зазначеного, суд вважає доцільним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті обвинувачення з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, виключну значущість охоронюваного законом об'єкту суспільно-небезпечного посягання, а саме: основи національної безпеки України, вчинення злочину під час воєнного стану та в умовах тимчасової окупації частини території України, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України та вважає, що покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому слід відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства.
Передбачені законом підстави для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України відсутні.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дати його затримання - 20.09.2022 року.
Строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, встановлених ст. 178 КПК України, враховуючи вид та міру покарання, яке призначається судом ОСОБА_4 , суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 20.09.2022.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув'язнення з 20.09.2022 по 27.05.2024 та з 23.01.2025 до набрання вироком законної сили із розрахунку: 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_4 залишити без змін.
Речові докази: оптичний носій інформації СD-диск із електронною документацією діяльності Ізюмського РЕМ АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з дня вручення копії вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1