2/130/615/2025
130/174/25
"26" березня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Шпак А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірваня шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 28.10.2016 року виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, актовий запис №15; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1211,20 грн. за вимогу про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі з 28.10.2016, який зареєстрували виконавчим комітетом Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області. Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На протязі останнього року сімейне життя поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними будь-яких відносин. Наразі вони не проживають як чоловік та дружина, не ведуть спільного господарства, кожен живе свої особистим життям. Відносини між сторонами припинені остаточно, самостійно утримувати двох дітей позивачу матеріально важко, оскільки діти потребують достатнього рівня матеріального забезпечення для харчування, лікування та придбання їм необхідного одягу та взуття. Відповідач є молодою здоровою людиною, працездатного віку, офіційно працевлаштований та не має на своєму утриманні інших утриманців.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 10.02.2025 року відкрито провадження у даній справі. Призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. На адресу повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи.
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, встановлено таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 28.10.2016 року, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (а.с.10,11).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 17.01.2025 №09-44-2025/10 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (зареєстрований, але не проживає) (а.с. 16, 17).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать доводам позивача та ніким не оскаржуються.
Згідно ч.1,2 ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно вимог ч.1 ст.110 СК України один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу.
У відповідності до положень ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання неповнолітньої дитини. Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов'язків утримувати неповнолітню дитину, судом не встановлено.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до частини 1 ст. 141 СК мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до положень ст.180 Сімейного Кодексу України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у вихованні в грошевій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій формі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує що позивач ОСОБА_1 здійснює догляд за неповнолітніми дітьми, а відповідач є фізично здоровою людиною працездатного віку та доказів, які б це спростовували, відповідач суду не надав, а відтак може надавати матеріальну допомогу.
Як встановлено судом, сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб існує лише формально та зберегти сім'ю за сталим переконанням позивача неможливо. Зважаючи на зазначені позивачем дійсні причини розірвання шлюбу, подальше життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сім'ї.
Таким чином, в судовому засіданні встановлені визначені законом підстави розірвання зареєстрованого між сторонами шлюбу, оскільки він може ґрунтуватись лише на засадах добровільності, тобто вільної згоди чоловіка та жінки, чого позивач наразі не виявляє, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню судом.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття - підлягає задоволенню.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням постановлення рішення в інтересах позивача стягненню на її користь з відповідача підлягає сума сплаченого та документально підтвердженого судового збору в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу, згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.
Питання про судові витрати за позовну вимогу про стягнення аліментів необхідно вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК, стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.10.2016 року у Войнашівській сільській раді Барського району Вінницької області, за актовим записом №15.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх його доходів на кожну дитину, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 21.01.2025 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя