Справа № 128/238/25
Іменем України
03 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі головуючого:
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника СВК № 81 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньо освітою, до засудження не працюючого, раніше неодноразово судимого, на даний час відбуває покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2023 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15.01.2024, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.03.2023, більш суворим за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2023, остаточно визначити покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання строк, який відбутий ним з часу затримання, а саме з 07.03.2023.
- про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за ст. 81 КК України,
22.01.2025 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про застосування відносно нього ст. 81 КК України, а саме: умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання.
По даній заяві засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2023 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15.01.2024, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.03.2023, більш суворим за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 16.06.2023, остаточно визначити покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання строк, який відбутий ним з часу затримання, а саме з 07.03.2023.
Початок строку: 16.06.2023 року; Кінець строку - 07.05.2025 року.
ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про застосування ст.81 КК України, в якій зазначив, що змінив свою поведінку на краще, просить врахувати його відношення до праці, та зміну поведінки на краще, застосувати до нього, ст.81 КК України.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до нього пільгу, а саме, умовно-дострокове звільнення. При цьому просив врахувати, що має належну поведінку та відбув 2/3 строку покарання.
Представник СВК №81 в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання, заперечив проти його задоволення.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заяви ОСОБА_5 , просив врахувати його довідку-характеристику, наявність стягнень та заохочень.
З'ясувавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 67 КВК України заміна невідбутої частини покарання або умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заходом заохочення. Згідно з частиною другою ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-достроково звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно роз'яснень, наданих постановою Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року (п.2), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).
Відповідні положення та роз'яснення містяться в «Узагальненні судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017 року.
Таким чином, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов'язкових умов: сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, які в сукупності доводять виправлення засудженого.
Відбуття засудженим певної частини строку покарання не є підставою для обов'язкового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов'язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування ним покарання.
При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Згідно приписів ст. 9 КВК України засуджені зобов'язані: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань. Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Судом було встановлено, що згідно характеристики засуджений ОСОБА_5 працевлаштований на виробництві установи в якості підсобного робітника. Однак працевлаштований не протягом всього часу відбування покарання, про що свідчать довідки про нарахування заробітної плати за 2023 і 2024 роки. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, на критику реагує адекватно. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Передбачені законом вимоги персоналу установи намагається виконувати, на даний час власної ініціативи немає. За характером флегматичний, несерйозний, говіркий.
За час відбуття покарання ОСОБА_5 згідно довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень - до дисциплінарної відповідальності не притягувався, та має 2 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці (15.10.2024 року та 15.01.2025 року).
Застосуванню ст.101 КВК України (переведення до дільниці соціальної реабілітації) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/3 частини строку покарання 27.11.2023 року (Протокол № 2 від 16.01.20242 року)- відмовлено комісією установи, як особі, що не стає на шлях виправлення.
Застосуванню ст. 82 КК України (заміна не відбутої частини покарання більш м'яким) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання - 07.04.2024 року (Протокол № 23 від 18.06.2024 року - відмовлено комісією установи, як особі, що не стає на шлях виправлення.
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення від відбування покарання) за формальними ознаками підлягає по відбуттю 2/3 частини строку покарання - 17.08.2024 року (Протокол № 50 від 15.11.2024 року - відмовлено комісією установи, як особі, що не стає на шлях виправлення.
На профілактичному обліку в установі не перебуває.
Згідно підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту засуджений ОСОБА_5 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевказане, відсутність сумлінної поведінки ОСОБА_5 під час всього відбуття покарання, посередню характеристику, комісією установи відмовлялося у застосуванні пільг передбачених ст. ст. 81 та 82 КК Вкраїни, як особі, що не стає на шлях виправлення, той факт, що засуджений протягом тривалого часу продовжував вчиняти нові умисні корисні кримінальні правопорушення, за що був засуджений, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 не довів достатність підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення, в зв'язку з чим клопотання засудженого про звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, передбаченого вироком від 16.06.2023 року Зарічного районного суду міста Суми - до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 81 ч.3 п.2 КК України та ст. 539 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за ст. 81 КК України за вироком від 16.06.2023 року Зарічного районного суду міста Суми - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі 7 діб з дня проголошення. Суддя ОСОБА_6