02.04.2025
Справа № 642/5583/24
Провадження: 2-п/642/13/25
Іменем України
"02" квітня 2025 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря Хахоєвої О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лазорко Романа Йосифовича про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z06.00507.004389787 від 04.10.2018 в розмірі 88 836 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 17 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн..
21.03.2025 до суду звернувся представник відповідача із заявою про перегляд цього рішення та просить його скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що, відповідач по справі, не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, оскільки з 02.10.2022 не мешкав за адресою, вказаної в позові у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних сил України та по теперішній час, позовну заяву останній не отримував, тому був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву. Окрім того зазначив, що не згоден зі стягненням комісії за кредитним договором та розрахунком заборгованості, наданим позивачем, оскільки в ньому не вказаний час, з якого виникла заборгованість, також в позові не вказаний строк повернення кредиту.
В судове засідання сторони не з'явилися, представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати заяву без його участі, підтримав заяву про скасування заочного рішення та просив суд її задовольнити, представник позивача заяв та пояснень до суду не надавав.
Суд, вивчивши матеріали заяви, цивільної справи та докази, надані відповідачем, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідач не був присутній в судовому засіданні при ухваленні рішення суду.
Про існування заочного рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 14.11.2024 року у справі № 642/5583/24 відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 06.03.2025.
Заяву про перегляд заочного рішення представником відповідача подано до суду 21.03.2025 через підсистему «Електронний суд».
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було направлено поштовим зв'язком повістку про призначення судового засідання, яка була повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними рекомендованих повідомлень.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; друга докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також надав до суду докази, які не досліджувалися під час розгляду справи.
Наведене вище дає підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Щодо вимог представника відповідача про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 та п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
У відповідності до ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
В той же час, згідно ч.ч. 4-6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що серед іншого, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними, а тому відносяться до категорії спорів, що розглядають в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно положень до ст. 274 ЦПК України.
В той же час, згідно ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними (тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України), передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із позовних вимог, предметом позову є стягнення заборгованості в розмірі 88 836,17грн, та предмет доказування у справі не вимагає проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, викликом учасників справи, дослідження доказів та спору по суті можливе під час розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи, оскільки кожен вправі надати свої пояснення в письмовій формі та в судовому засіданні.
Крім того, представником відповідача в заяві не вказано що саме можуть повідомити сторони в справі під час підготовчого судового засідання, чого б не могли повідомити в письмових та усних поясненнях.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Так, представником відповідача не зазначено жодної об'єктивної причини, яка б унеможливлювала розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Крім того, суд зазначає, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження - не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуватись своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, а також відповідні пояснення по суті, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи в письмовому вигляді до суду або за особистої присутності в судовому засіданні в межах та під час розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що для повного та всебічного встановлення обставин справи немає необхідності проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, а тому у задоволенні цих вимог заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лазорко Романа Йосифовича про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Скасувати заочне рішення від 14 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити розгляд справи на 21 квітня 2025 року о 10 годині 30 хвилин та викликати сторони.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Повний текст ухвали складено 02.04.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: