Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/535/2025 Справа № 641/2412/25
03 квітня 2025 року
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2025 за №12025221150000477 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому вона просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: велосипедний трос «kelb bike», вилучений 01.04.2025 в ході огляду місця події.
Також прокурор просить місцем зберігання велосипедного тросу визначити камеру схову ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР 31.03.2025 за №12025221150000477 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом того, що 30.03.2025 до ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що в період часу з 29.03.2025 по 30.03.2025 за адресою: м. Харків, вул. Г. Тарасенко (Плеханівська), 92-А, корпус «В» на сходовому майданчику 9 поверху виявив відсутність велосипеду «Формула».
01.04.2025 ОСОБА_4 допитаний у якості потерпілого у кримінальному провадженні №12025221150000477. Останній пояснив, що в нього мається велосипед «Формула», який він зберігає, на сходовому майданчику дев'ятого поверху буд. 92 А, корпус «В», по вул. Г. Тарасенко в м. Харкові. Даний велосипед пристібається велосипедним тросом (kelb bike) до металевої батареї на вище зазначеному майданчику. 30.03.2025 близько 12:55 год ОСОБА_4 виявлено відсутність свого велосипеду «Формула», за місцем його розташування. Залишився лише велосипедний трос зі слідами пошкодження, біля місця до якого був пристебнутий велосипед (батареї).
Після допиту ОСОБА_4 користуючись правами потерпілого згідно ст. 55 КПК України, просив долучити велосипедний охоронний трос до матеріалів кримінального провадження для проведення подальших слідчих дій.
01.04.2025 з 11:15 год по 11:30 год в присутності понятих слідчим СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 здійснено огляд за адресою: м. Харків, вул. Г. Тарасенко 92-А, корпус «В», де громадянин ОСОБА_4 у присутності понятих надав для вилучення велосипедний охоронний трос «kelb bike». Даний велосипедний трос вилучено та поміщено у сей пакет SUD3053367.
01.04.2025 здійснено огляд велосипедного тросу та винесено постанову про визнання речовим доказом.
Прокурор зазначає, що підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаного предмету, який має доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину.
Метою накладення арешту на вилучене майно є його збереження, оскільки, його повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винної особи від кримінальної відповідальності за скоєний злочин
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КІІК України неприбуття особи не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оцінивши докази, подані в його обґрунтування, слідчий суддя зазначає таке.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця події, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом вчиненого кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що прокурором надано докази, що тимчасове вилучене майно, має силу речового доказу по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів, суд доходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Водночас, прокурор також просить місцем зберігання велосипедного тросу визначити камеру схову ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, не передбачено визначення під час досудового розслідування місця зберігання речового доказу рішенням слідчого судді.
Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні кримінального провадження, покладається на зазначену сторону.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-175 КПК України,
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2025 за №12025221150000477, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме велосипедний трос «kelb bike», вилучений 01.04.2025.
В іншій частині клопотання прокурора, відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу направити прокурору Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1