Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/13/2025 Справа № 641/2095/25
02 квітня 2025 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Зелінська І. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
У провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
31.03.2025 року представником позивача подано до суду заяву, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 в межах суми матеріальної шкоди та витрат на проведення оцінки вартості завданого внаслідок залиття квартири матеріального збитку в розмірі 34 300 грн..
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі спадкового договору від 26.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Харківської області за реєстровим № 1480.
Вищевказану квартиру позивач використовує для ведення своєї нотаріальної діяльності.
03.03.2025 року мешканцями-орендарями квартири АДРЕСА_3 в цьому ж будинку на
другому поверсі, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 31.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Беседою Т.Д. за реєстровим №247, відбулось залиття квартири позивача.
Позивач намагалась в позасудовому порядку вирішити питання про відшкодування збитків з відповідачем, але отримала відмову. Вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у вказаній справі, оскільки відповідач добровільно відшкодувати спричинену шкоду не бажає.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.
Одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існує спір щодо залиття квартири АДРЕСА_1 .
Згідно Інформації з ДРРП від 14.03.2025 року вказана квартира належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору довічного утримання від 31.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Беседою Т.Д. за реєстровим №247.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між тим, заявником не надано обґрунтування того, яким чином незабезпечення позову може реально утруднити або унеможливити виконання рішення про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, як і не надано обгрунтування співмірності такого заходу забезпечення позову з заявленими позовними вимогами.
З огляду на вище викладене у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.149-153,260,261,353 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцати днів з дня її складення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Суддя -І. В. Зелінська