Справа № 953/7510/24
н/п 1-кс/953/2578/25
"02" квітня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000848 від 20.07.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, неповнолітньї, учениці 9-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 113 Харківської міської ради», не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, зі слів раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
законного представника підозрюваної - ОСОБА_8 ,
01.04.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000848 від 20.07.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000848 від 20.07.2024, за підозрою громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який продовжений у встановлений законом порядку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31.07.2024 неповнолітня громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Харкова, діючи умисно із власних корисливих мотивів, використовуючи свій обліковий запис у месенджері «Telegram», добровільно вступила у спілкування, шляхом обміну текстовими, мультимедійними та голосовими повідомленнями із невстановленою на даний час особою, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 », який у їх спілкуванні отримав статус т.зв. «куратора». В ході вказаного спілкування ОСОБА_5 , добровільно погодилася виконати оплачуване завдання, яке передбачало знищення або пошкодження транспортних засобів, які перебувають у користуванні військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань шляхом підпалу, для їх пошкодження та унеможливлення подальшого їх використання.
У подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.08.2024, ОСОБА_5 , з метою виконання завдання, отриманого від невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 », спрямованого на знищення або пошкодження автомобілів, які використовуються військовослужбовцями ЗС України у протидії військовій агресії рф проти України шляхом їх підпалу, відшукала транспортний засіб марки «Honda» моделі «CR-V» військовий номерний знак « НОМЕР_2 » з VIN-кодом НОМЕР_3 , який мав явні візуальні ознаки автомобіля, що перебуває у користуванні військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань та використовується у протидії військовій агресії рф, та здійснила фотофіксацію зазначеного автомобіля, з можливістю його ідентифікації на місцевості та погодила із невстановленою на даний час особою, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 » його подальше знищення або пошкодження шляхом підпалу.
З метою реалізації злочинного умислу, діючи за вказівками невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 », усвідомлюючи необхідність використання під час вчинення злочину легко-займистих речовин, ОСОБА_5 здійснила придбання бензину та мастила у невстановленому досудовим розслідуванням місці. В подальшому, після виготовлення за невстановлених обставин готової паливної суміші, остання здійснила її переміщення та приховуванням в безпосередній близькості до об'єкту злочинної діяльності, а саме у кущі рослинності по проспекту Індустріальному, попередньо наливши у полімерну пляшку.
У подальшому, близько 04 години 00 хвилин 05.08.2024 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи вказівки «куратора» щодо дотримання попередньо обумовленого плану вчинення підпалу заздалегідь обраного транспортного засобу, який має зовнішні ознаки приналежності до майна Збройних Сил України, забравши попередньо приховану пляшку із запальною сумішшю невстановленого на теперішній час складу, прослідувала до місця розташування попередньо підшуканого автомобіля «Honda» моделі «CR-V» військовий номерний знак « НОМЕР_2 », який знаходився поблизу буд. 61 по проспекту Індустріальному в м. Харкові.
Далі, приблизно о 04 годині 05 хвилин того ж дня, перебуваючи на ділянці місцевості, що розташована поблизу буд. 61 по проспекту Індустріальному у м. Харкові, діючи за вказівками невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор «6546591683 ОСОБА_9 », усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливі мотиви, реалізуючи раніше розроблений злочинний план, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 облила запальною сумішшю лобове скло та капот, попередньо підшуканого транспортного засобу марки «Honda» моделі «CR-V» військовий номерний знак « НОМЕР_2 », який мав явні візуальні ознаки автомобіля, що перебуває у користуванні військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань та використовується у протидії військовій агресії рф, та підпалила вказаний автомобіль, викликавши тим самим його займання та пошкодження.
В подальшому ОСОБА_5 , дотримуючись попередньо отриманих від невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 » вказівок, зафіксувала на відеозапис за допомогою відеокамери, належного їй мобільного телефону «Iphone 11», процес підпалу вказаного автомобіля, для подальшого пересилання зазначеного відеозапису останньому і одержання від нього винагороди у вигляді грошових коштів за пошкодження автомобіля Збройних Сил України.
Унаслідок вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення пошкоджено транспортний засіб марки «Honda» моделі «CR-V» військовий номерний знак « НОМЕР_2 » з VIN-кодом НОМЕР_3 , який перебував у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 Збройних сил України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та використовувався у протидії військовій агресії рф. Так, обливання ОСОБА_5 конструкторських частин вищезазначеного транспортного засобу капоту та лобового скла, рідиною, що містить легкозаймисті нафтопродукти та підпал призвели до неконтрольованого горіння транспортного засобу, в результаті чого знищено передній бампер, електропроводку, горючі деталі моторного відсіку, ліві та праві колеса, салон автомобіля, лобове скло та капот.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме пошкодження 05.08.2024 на території м. Харкова транспортного засобу марки «Honda» моделі «CR-V», військовий номерний знак « НОМЕР_2 » з VIN-кодом НОМЕР_3 шляхом підпалу.
Далі, приблизно о 04 годині 19 хвилин 05.08.2024, ОСОБА_5 під час слідування вздовж проспекта Індустріального в м. Харків, перебуваючи поряд з будинком № 45, діючи за вказівками невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 », помітила автомобіль марки «Ford» моделі «Ranger», номер іноземної реєстрації НОМЕР_5 , яких розфарбований на кшталт автомобілів Збройних Сил України, які використовувалися у протидії військовій агресії рф. Відразу після цього, ОСОБА_5 , використовуючи додаток миттєвого обміну інформацією «Telegram», інстальований в її особистий мобільний телефон, надіслала оглядовий відеозапис вказаного автомобіля, після чого аналогічним способом отримала схвалення від «куратора» на знищення зазначеного транспортного засобу. В подальшому, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , маючи при собі пляшку із рештою заздалегідь виготовленої запальної суміші, облила нею капот транспортного засобу «Ford» моделі «Ranger», номер іноземної реєстрації НОМЕР_5 , який мав явні візуальні ознаки автомобіля, що перебуває у користуванні військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань та використовується у протидії військовій агресії рф, та підпалила вказаний автомобіль, викликавши тим самим його займання та пошкодження.
В подальшому ОСОБА_5 , дотримуючись попередньо отриманих від невстановленої на даний час особи, яка використовує у системі миттєвого обміну інформацією «Telegram» ідентифікатор « НОМЕР_1 ОСОБА_9 » вказівок, зафіксувала на відеозапис за допомогою відеокамери, належного їй мобільного телефону «Iphone 11», процес підпалу вказаного автомобіля, для подальшого пересилання зазначеного відеозапису останньому і одержання від нього винагороди у вигляді грошових коштів за пошкодження автомобіля Збройних Сил України. При цьому, внаслідок горіння зазначеного автомобіля спричиненого злочинними діями ОСОБА_5 , отримав пошкодження легковий автомобіль марки «Honda» моделі «Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , який стояв попереду об'єкту злочинної діяльності останньої.
Унаслідок вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення пошкоджено транспортні засоби «Ford» моделі «Ranger», номер іноземної реєстрації НОМЕР_5 з VIN-кодом НОМЕР_7 , який перебував у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_8 Збройних сил України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та використовувався у протидії військовій агресії рф, та цивільний автомобіль «Honda» моделі «Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN-код НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, обливання ОСОБА_5 конструкторських частин транспортного засобу «Ford» моделі «Ranger», номер іноземної реєстрації НОМЕР_5 , а саме: капоту та лобового скла, рідиною, що містить легкозаймисті нафтопродукти та підпал призвели до неконтрольованого горіння транспортного засобу, в результаті чого знищено передній бампер, електропроводку, горючі деталі моторного відсіку, ліві та праві колеса, салон автомобіля, лобове скло та капот, а також пошкодження багажного відсіку, заднього бампера, задніх ліхтарів та пластмасових декоративних елементів задньої частини кузову припаркованого поряд цивільного автомобіля «Honda» моделі «Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме пошкодження 05.08.2024 на території м. Харкова транспортного засобу марки «Ford» моделі «Ranger», номер іноземної реєстрації НОМЕР_5 з VIN-кодом НОМЕР_7 та транспортного засобу марки «Honda» моделі «Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN-код НОМЕР_9 шляхом підпалу.
01.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред'явлена підозра, а саме: протоколами оглядів місця події від 05.08.2024, відповідями оперативного підрозділу на доручення слідчого, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.009.2024, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 13.08.2024, висновками експерта за результатами проведення комплексних судових пожежно-технічних експертиз та експертиз пально-мастильних матеріалів, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про ризики передбачені п. п. 1, 2 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваної ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вищезазначені дії.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким злочином, у випадку визнання останньої винною, передбачається можливість призначення покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання може вжити заходів для знищення засобів вчинення злочину, які ще не відшукані органом досудового розслідування, а саме: легкозаймисті матеріали та засоби розпалювання, а також попередити інших можливих співучасників про її кримінальне переслідування, які в свою чергу також можуть вжити заходів до знищення засобів вчинення розслідуваних злочинів.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які вона вчинила за грошову винагороду, з порушенням комендантської години, а тому підозрювана може продовжувати вчиняти вказані кримінальні правопорушення або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась давати показання. Щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечувала, просила застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, у зв'язку з необхідністю відвідування лікаря та отримання заробітку.
Законний представник підозрюваної ОСОБА_8 підтримала позицію ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію підзахисної, просив застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрювану, її захисника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000848 від 20.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Судом встановлено, що 01.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, тобто пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення нею інкримінованого злочину.
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».
Щодо наявності ризиків.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрювана з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення негативних для підозрюваної наслідків переховування у виді її покарання у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором її винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України існує на тій підставі, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання може вжити заходів для знищення засобів вчинення злочину, які ще не відшукані органом досудового розслідування, а саме: легкозаймисті матеріали та засоби розпалювання, а також попередити інших можливих співучасників про її кримінальне переслідування, які в свою чергу також можуть вжити заходів до знищення засобів вчинення розслідуваних злочинів.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, те що підозрювана ОСОБА_5 вчинила їх за грошову винагороду, дає наявність підстав вважати, що підозрювана може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваної, вік та стан її здоров'я, сімейний стан, а саме те, що вона раніше не судима, має постійне місце проживання, є неповнолітньою.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваною злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваної, яка раніше не судима, притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом цілодобово (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрювану додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 01 червня 2025 року.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000848 від 20.07.2024, закінчується 01.06.2025, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити до 01.06.2025 включно в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000848 від 20.07.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування - до 01 червня 2025 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 01 червня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1