Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/2190/25
номер провадження 1-кс/215/290/25
01 квітня 2025 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника, який приймає участь в режимі відеоконференції, - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 13.12.2018 Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1,4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці. 22.06.2023 року звільнений по відбуттю строку покарання,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041760000215 від 29.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
31.03.2025 слідчий СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12025040760000215 від 29.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в тому, що будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, діючи в період дії воєнного стану, підозрюється у вчиненні умисного злочину проти власності за наступних обставин.
Так, повторно, 28.08.2025 приблизно в період часу з 15.40 год. по 16.20 год., ОСОБА_5 , проходячи поблизу будинку №24 по вул. Пляжна в Тернівському районі м. Кривого Рогу, побачив раніше незнайомого йому малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час рухався на велосипеді «Corso Patrol PL-24950» помаранчевого кольору, поблизу дитячого майданчика, що розташований біля буд. №24 по вул. Пляжна, Тернівського р-н, м. Кривого Рогу. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме велосипедом малолітнього потерпілого.
В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, наздогнав малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , який їхав на велосипеді та схопившись рукою за велосипед - зупинив його. В подальшому ОСОБА_5 шляхом ривку та поштовху, скинув малолітнього потерпілого з велосипеда, та заволодівши ним поїхав у невідомому напрямку, тим самим повторно відкрито заволодів велосипедом «Corso Patrol PL-24950» помаранчевого кольору.
Після чого, ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, в результаті чого малолітньому потерпілому ОСОБА_8 завдано матеріальний збиток на суму 6 000 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Вказані відомості були внесені до ЄРДР №12025040760000215 від 29.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Слідчий посилається, що ОСОБА_5 раніше судимий, за злочини проти власності, підозрюється у вчиненні нового умисного злочину проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, у випадку визнання його винним і бажаючи його уникнути, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 фактично мешкає в м. Кривому Розі без реєстрації, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Також ОСОБА_5 офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, тобто не має належних та постійних засобів для існування, тому з метою здобуття таких засобів може вчинити інше кримінальне правопорушення.
А тому просив суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Вислухавши пояснення прокурора, яка підтримала клопотання з мотивів викладених у ньому, навівши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; вислухавши пояснення підозрюваного, який будь-яких клопотань не заявляв, просив у задоволенні клопотання відмовити, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав; захисника підозрюваного, який просив обрати більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 29.03.2025 о 12.30 год. ОСОБА_5 було затримано.
29.03.2025р. о 19:00 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Окрім того вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, №182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.03.2025, протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 29.03.2025, протоколами огляду предмету від 29.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.03.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 29.03.2025, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжкого злочину, підозрюваний не має постійного джерела доходів, раніше судимий (13.12.2018 Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1,4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці. 22.06.2023 звільнений по відбуттю строку покарання), таким чином убачається, що наявні вагомі ризики, що ОСОБА_5 усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того, ОСОБА_5 з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній будучи раніше судимим за кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, постійного місця роботи не має.
У рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, враховуючи вищезазначене, відсутність міцних соціальних зв'язків та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону, оскільки останній будучи раніше засуджений, маючи не зняту та непогашену судимість, підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину.
Таким чином, убачається, що наявні вагомі ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відомостей, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому вважаю доцільним визначити ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, становить 90 840 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме в такому розмірі застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків виходячи з усіх обставин справи.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310, 372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)», у межах шістдесяти днів, а саме з 29 березня 2025 до 27 травня 2025 року включно.
На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок UA158201720355229002000017442; призначення платежу: застава; обов'язково зазначити інформацію: 1) про найменування суду, який виніс рішення про внесення застави, або до якого подана заява; 2) ПІП особи за яку внесена застава та платника застави, або ПІП особи яка внесла частку майна; 3) № справи).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в даному судовому рішенні, протягом строку його дії.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
? не відлучатись із населеного пункту - м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали було проголошено о 16 год. 00 хв., 02 квітня 2025 року.
Слідчий суддя