Справа № 214/769/25
3/214/657/25
Іменем України
01 квітня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.01.2025 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №955111 від 13.01.2025щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП.
Відповідно до зазначеного протоколу, 13.01.2025 о 19-49 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернення Е911491 від 23.12.2024, на неодноразові законні вимоги працівників поліції проїхати до приміщення РТЦК та СП не реагував, тобто вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції. Зафіксовано на бодікамери 47745, 477469.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час судового розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав. Окрім того, ОСОБА_1 був підданий приводу, однак з матеріалів справи слідує, що постанова судді Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про його привід, не виконана.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, враховуючи бездіяльність Національної поліції, яка не забезпечила його явку до суду, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Правилами ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), беручи до уваги передбачене ст.185 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст.185 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ст.185 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається в злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Так, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. В матеріалах справи відсутні конкретні допустимі докази, які б свідчили про вчинення останнім злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
При цьому, в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, працівниками поліції до матеріалів справи надано лише протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 та рапорт працівника поліції, який у провадженні про адміністративне правопорушення наділений функцією обвинувачення, а отже самі по собі ці документи не є достатнім підтвердженням винуватості останньогоу вчиненні правопорушення.
Окрім того,в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, отже, працівниками поліції не надано до суду належних доказів про те, що подія мала місце.
Також, як слідує з протоколу, складеного щодо ОСОБА_1 , правопорушення, що ставиться йому у провину, зафіксовано на бодікамери 47745, 477469, але, працівниками поліції, в порушення вимог ст.251 КУпАП, не долучено до матеріалів справи відповідного відеозапису, у зв'язку з чим, суд не має можливості належним чином встановити, чи мав місце факт вчинення правопорушення.
Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не надані.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Також, суддя приймає до уваги, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, ОСОБА_1 до суду не з'явився, безпосередньо суду своїх пояснень не надав, отже під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Крім того, незважаючи на вимоги ч. 2 ст.251 КУпАП та вказані рішення ЄСПЛ, які згідно зі ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», обов'язкові і для працівників Національної поліції, справа не містить відомостей стосовно суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а саме: в справі відсутні будь-які документи, які б підтверджували те, що дійсно є такий громадянин, як ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, ОСОБА_1 до суду не з'явився, безпосередньо суду своїх пояснень не надав, в тому числі щодо даних про свою особу.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33-35, ст.185, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя А.В. Ткаченко