Справа № 189/1134/25
2-з/189/1/25
про забезпечення позову до пред'явлення позову
03.04.2025 року селище Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єланського О.Г. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просить накласти арешт та оголосити заборону відчуження нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_2 11 квітня 2023 року надав у борг останньому грошові кошти у сумі 56 000 (п?ятдесят шість тисяч) доларів США відповідно до Договору позики від 11 квітня 2023 року.
Згідно п. 1. Договору позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти у сумі 56000 (п?ятдесят шість тисяч) доларів США, що еквівалентно до національної валюти України - гривні по середньозваженому курсу на момент проведення розрахунків, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до 11 липня 2023 (одинадцятого липня дві тисячі двадцять третього) року.
Пунктом 3.2.2. Договору позики грошових коштів передбачено, що фактична передача грошових коштів позивальнику здійснюється шляхом готівкової передачі коштів. Сторонами погоджено, що достатнім підтвердженням передачі грошових коштів позичальнику є письмова розписка позичальника, що підтверджує факт отримання позичальником грошових коштів.
На виконання умов Договору позики позикодавцем ОСОБА_1 11 квітня 2023 року було передано позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 56 000 (п?ятдесят шість тисяч).
Однак, зазначені умови відповідач не виконує. Під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов?язання. Від зустрічей уникає. Вирішити зазначену проблему добровільно відмовляється.
Таким чином, ОСОБА_2 має перед ОСОБА_1 заборгованість зі сплати суми боргу у розмірі 56000,00 доларів США.
Згідно Інформації з ДРРП станом на 27.03.2025 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого становить 838807,84 грн. (вартість земельної ділянки - 467346,58 грн.).
Вважає, що після отримання копії позовної заяви відповідачем ОСОБА_2 , останнім може бути проведена реалізація майна, яке являється його особистою власністю з метою ухилення від виконання рішення суду, дана обставина може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у вищезазначеній цивільній справі.
Також зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження вищезазначеного нерухомого майна буде цілком співмірним та відповідним заходом забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 майже два роки не виконує взяте на себе зобов?язання за договором позики.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши надані матеріали заяви, суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, пунктами 1, 2 ч. 1 та ч. 2 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб та забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п.4 та п.5 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, заявник вказує, що має намір звернутися до суду з метою захисту його порушених прав до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 56000,00 доларів США.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_2 11 квітня 2023 року надав у борг останньому грошові кошти у сумі 56 000 (п?ятдесят шість тисяч) доларів США відповідно до Договору позики від 11 квітня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого становить 838807,84 грн. (вартість земельної ділянки - 467346,58 грн.).
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд вбачає необхідність в обранні даного виду забезпечення позову, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження вищезазначеного нерухомого майна може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім викладеного, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Згідно ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч.3 ст.152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст.149,150,153,157,158,260,353,354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт та оголосити заборону відчуження нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , а саме - житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду стороні по справі.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.В. Чорна