Справа № 203/5240/24
Провадження № 2-сз/203/23/2025
02 квітня 2025 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Іваницька І.В.,
розглянувши заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про повернення сплаченого судового збору у справі № 203/5240/24 за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг
Встановив:
У вересні 2024 року представник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Марухова А.В. звернулася до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2024 заявнику було відмовлено у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, оскільки заява подана без дотримання вимог п.1 ч.3 ст.163 ЦПК України. Зокрема, у вказаній ухвалі суду зазначалось про те, що подана заявником разом з заявою платіжна інструкція про сплату судового збору в сумі 242, 24 грн була сплачена на відповідний рахунок ГУК Селидівського МТГ, тоді як провадження у справі не відкривалось, а заява про видачу судового наказу для розгляду за підсудністю з Селидівського міського суду Донецької області не передавалась, подана вперше безпосередньо до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
20.03.2025 представник заявника Марухова А.В. звернулася до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору в сумі 242, 24 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №23110 від 26.08.2024, яка міститься в матеріалах справи №203/5240/24.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік підстав для повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, в тому числі, не передбачено можливості повернення судового збору у випадку прийняття судом рішення про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, аналіз приведеної норми свідчить про те, що суд повертає сплачений судовий збір за умови, якщо що його було сплачено у конкретній справі.
Так, згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів, що заявником за подання заяви про видачу судового наказу до Селидівського міського суду Донецької області було сплачено судовий збір у сумі 242, 24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №23110 від 26.08.2024, яка міститься в матеріалах справи №203/5240/24.
Суд враховує, що дійсно рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 було змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з 02.09.2024.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2024 заявнику було відмовлено у видачі судового наказу, при цьому судом було враховано, що платіжна інструкція №23110 від 26.08.2024 про сплату судового збору в сумі 242, 24 грн за подання заяви про видачу судового наказу була сплачена на відповідний рахунок ГУК Селидівського МТГ та не вважається належним доказом сплати заявником судового збору за подачу заяви вперше безпосередньо до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Отже, судом встановлено, що судовий збір в сумі 242, 24 грн за подання заяви про видачу судового наказу сплачений поза межами судової справи.
Разом з тим, процедура повернення помилково сплачених коштів судового збору регламентована Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013.
Так, згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Таке повернення здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У відповідності до п. 5 Розділу І Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Тобто, з метою повернення грошових коштів, помилково сплачених в якості судового збору, платнику необхідно звернутись до суду із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком №787.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що представником заявника, у даному випадку, обрано неправильний спосіб повернення сплаченого судового збору, а тому заява представника ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Марухової А.В. про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 133, 258, 260 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, суд-
Заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про повернення сплаченого судового збору у справі 203/5240/24 за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Іваницька