справа № 208/3933/25
провадження № 1-кс/208/1327/25
02 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м.Кам'янське клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052410000068 від 16.01.2025 за ч.3 ст.309 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Слабин Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, учасника бойових дій, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, номера обслуги зенітного ракетно - артилерійського взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно - артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
01.04.2025 до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло вказане клопотання.
Мотивуючи клопотання, слідчий, за погодженням з прокурором, зазначає, що слідчим відділом Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052410000068 від 16.01.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді номера обслуги зенітного ракетно - артилерійського взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно - артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , 14.01.2025 приблизно у денний час доби, перебуваючи в місті Родинське Донецької області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання для особистого вживання у особливо великих розмірах без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, перебуваючи на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 в додатку «Telegram» побачив телеграм-бот « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з продажу психотропних речовин, після чого через даний телеграм-бот замовив для особистого вживання особливо небезпечну психотропну речовину PVP загальною масою 80,3070 г, в перерахунку на основу, що є особливо великим розміром, вказавши при цьому адресу отримання: поштомат 40575 ТОВ «Нова Пошта», який розташований за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Шахтарська, буд. 67, та здійснив оплату вказаного замовлення через термінал в м. Родинське на банківський рахунок, який йому вказали в телеграм-боті з продажу психотропних речовин. В подальшому, 16.01.2025, реалізовуючи свій протиправний умисел, дізнавшись з повідомлення в додатку «Нової пошти», що раніше відправлена йому посилка з психотропною речовиною прибула до поштомату 40575 ТОВ «Нової Пошти» в м. Родинське, який розташований за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Шахтарська, буд. 67, 16.01.2025, приблизно о 15:50 год. прибув до поштомату 40575 ТОВ «Нової Пошти», який розташований за вищевказаною адресою та о 15:54 год. ОСОБА_4 отримав свою посилку, в середині якої знаходився зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP масою 80,3070 г. в перерахунку на основу, що є особливо великим розміром, у вигляді кристалічної речовини білого кольору, яку він забрав з собою, таким чином придбавши вищевказану психотропну речовину та, тримаючи посилку в руках, відійшов від поштомата, таким чином зберігаючи її до 18:28 год. 16.01.2025, тобто до менту вилучення її співробітниками поліції біля приміщення ТОВ «Нова пошта» за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Шахтарська, буд. 57.
14.02.2025 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 .
В клопотанні слідчий, за погодженням з прокурором, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, зазначаючи, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання, однак просили застосувати біль м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
IV.Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.
Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
протоколом огляду місця події від 16.01.2025;
висновком експерта № CE-19/105-25/603-НЗПРАП від 21.01.2025;
протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
протоколом огляду сайту від 13.02.2025;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Щодо існування ризиків
Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, окрім обґрунтованості підозри останньої у вчиненні кримінального правопорушення, вказує також на існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя установив таке.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді лише позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Крім того, не можна лишати поза увагою той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 , як особа, яка тривалий час знаходилася в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний громадянин України володіє інформацією щодо місць проходу на територію, тимчасово непідконтрольну органам державної влади України, і може використати дану інформацію для переховування на вказаній території з метою ухиляння від покарання у разі доведеності його вини.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 може вплинути на свідків, які були присутні під час огляду місця події, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, та вмовлянь.
Вказані свідки надали вичерпні покази з приводу обставин вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, у зв'язку з чим їх покази є основоположними для доведення винуватості останнього перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу, може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання. Слід зазначити, що з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази, які свідки нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
(3) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
(4) Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується
ОСОБА_4 вчиняючи злочин у сфері обігу наркотичних засобів, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування може вчинити злочин, передбачений ст. 408 КК України («Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу»).
Підозрюваний придбав психотропну речовину PVP у особливо великому розмірі для особистого вживання, що свідчить про сталу наркотичну залежність або регулярне вживання психотропних речовин. Це створює реальний ризик продовження незаконного обігу наркотичних засобів та вживання психотропних речовин у майбутньому, в тому числі під час проходження військової служби в умовах особливого періоду, що становить підвищену суспільну небезпеку.
Крім того, наявний ризик незаконного розповсюдження психотропних речовин. З огляду на великий обсяг придбаної речовини (80,3070 г) та доступ до засобів придбання психотропів через телеграм-бот, існує реальна загроза, що підозрюваний, знову отримавши доступ до подібних речовин, може запропонувати або надати іншим особам психотропну речовину або залучитися до її подальшого розповсюдження. Таким чином, дії ОСОБА_4 можуть набути ознак розповсюдження наркотичних засобів, що створює небезпеку для суспільства.
Крім того, наявний ризик системності вживання наркотичних засобів підозрюваним ОСОБА_4 . Факт придбання психотропної речовини у великій кількості, замовлення через телеграм-бот, оплата через термінал, а також вжиття заходів для отримання посилки (у тому числі приховання вживання на службі) вказують на системний характер вживання наркотичних засобів та можливу залежність. Така поведінка несумісна із перебуванням на свободі, оскільки не дає гарантій утримання його від протиправної поведінки у майбутньому.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання
Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об'єктивно необхідним. Тому наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.
Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов'язків та не запобігатиме існуючим ризикам.
Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).
Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.
Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК України).
Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, зокрема застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Попри це, згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Щодо визначення розміру застави
Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя врахував таке.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий, за погодженням з прокурором, просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, мотивуючи свою позицію тим, що у даному кримінальному провадженні відсутні підстави для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Однак, відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052410000068 від 16.01.2025 за ч.3 ст.309 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 02.04.2025 по 31.05.2025 включно.
Строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 31.05.2025 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до ГУ ДМС в Чернігівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
-утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 31.05.2025 включно, з моменту звільнення особи під заставу.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного захисту у виді особистого зобов'язання відмовити Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваним, його захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і оголошено 03.04.2025 о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1