справа № 208/1875/25
№ провадження 2/208/2326/25
Іменем України
03 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської у складі головуючої судді : Величко О.В.,
при секретарі: Шабельник Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Позивач ТОВ « Цикл фінанс»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що
31.07.2019 р. між АТ « Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000139164, згідно якого позивач видав відповідачу кредит у розмірі 18600 грн., а останній зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування, виконати інші зобов'язання, встановлені договором.
АТ « Банк кредит Дніпро» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Разом з тим, відповідачем зобов'язання за договором не виконані, в зв'язку з чим у нього перед банком утворилась заборгованість в розмірі 22079,80 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту- 14755,36 грн., заборгованості по відсотках- 0,22 грн., заборгованості по комісії - 7324,22 грн.
28.03.2024 р. згідно умов Договору факторингу № 28/03/24 АТ « Банк кредит Дніпро» відступлено право вимоги на користь ТОВ « Цикл фінанс», а відповідно ТОВ « Цикл фінанс» набуло право вимоги до відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є документально підтвердженою і становить 22079,80 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 14755,36 грн., заборгованість по відсотках - 0,22 грн., заборгованість по комісії - 7324, 22 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 22030000139164 від 31.07.2019 р. у розмірі 22079,80 грн., понесений судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с. 12).
Відповідач не скориствався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву, передбачене ст. 178 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.( а. с. 80-83).
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення по справі, оскільки відповідач двічі не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов'язків учасників судової справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 31.07.2019 р. між АТ « Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000139164, згідно якого позивач видав відповідачу кредит у розмірі 18600 грн., а останній зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування, виконати інші зобов'язання, встановлені договором. Умовами договору визначені цільове призначення: на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом-фіксована та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,01% річних; на прострочену заборгованість за кредитом- 56% річних; дата повернення кредиту- 31.07.2024 р. ( а. с. 54).
АТ « Банк кредит Дніпро» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
Відповідачем зобов'язання за договором не виконані, в зв'язку з чим у нього станом на 27.03.2024 р. перед банком утворилась заборгованість в розмірі 22079,80 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту- 14755,36 грн., заборгованості по відсотках- 0,22 грн., заборгованості по комісії - 7324,22 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості ( а. с. 14-19).
28.03.2024 р. згідно умов Договору факторингу № 28/03/24 АТ « Банк кредит Дніпро» відступлено право вимоги на користь ТОВ « Цикл фінанс», а відповідно ТОВ « Цикл фінанс» набуло право вимоги до відповідача. ( а. с. 32).
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є документально підтвердженою і становить 22079,80 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 14755,36 грн., заборгованість по відсотках - 0,22 грн., заборгованість по комісії - 7324, 22 грн. ( а. с. 27).
Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Отже, судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ « Цикл Фінанс» виникла заборгованість за кредитним договором № 22030000139164 від 31.07.2019 р. у розмірі 22079,80 грн., з яких: заборгованості по тілу кредиту- 14755,36 грн., заборгованості по відсотках- 0,22 грн., заборгованості по комісії - 7324,22 грн., яка на момент розгляду справи не погашена.
Оскільки заборгованість за вищевказаним кредитним договором, договором факторингу підтверджена матеріалами справи, розрахунок заборгованості, наданий позивачем не спростований відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 22079,80 грн.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18
В обґрунтування своїх вимогпро стягнення судових витрат позивачем надано Договір № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 р. ( а.с. 29), детальний опис робіт, виконаних адвокатом ( а.с. 28), акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 27.01.2025 р. ( а. с. 24), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ( а.с. 20), ордер ( а. с. 57).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомону в розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 530, 536, 631, 1046,1050 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273, 280 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Цикл фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22030000139164 від 31.07.2019 р. у розмірі 22079,80 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн., витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Цикл фінанс», ЄДРПОУ 43453613, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора,8
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Суддя Величко О. В.