Іменем України
02 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/78/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області,
вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 02910114,
в інтересах держави в особі:
позивача-1: Міністерства аграрної політики та продовольства України,
вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37471967,
позивача-2: Український державний фонд підтримки фермерських господарств,
вул. Януша Корчака, 9/12, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 20029342,
до відповідача: Фермерське господарство “Іванове»,
вул. 1-го Травня, 38, с. Студинка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16082, код ЄДРПОУ 30147783,
про стягнення 467 906,27 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Обставини справи:
Керівником Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства “Іванове», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість за договором №596ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 26.09.2019 року в сумі 467 906,27 грн, з них: 345 000,00 грн - заборгованість зі сплати основного боргу за договором, 89 010,94 грн - пені та 33 895,33 грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 018,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №596ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 26.09.2019 року в частині повернення суми фінансової допомоги у встановлені строки.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.25 справу №927/78/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.25 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати учасникам: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачам та прокурору відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
звернути увагу відповідача - Фермерське господарство “Іванове» на обов'язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України та повідомити, що у разі звернення до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов'язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.12.24 направлена прокурору та позивачам до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлено до електронних кабінетів прокурора та позивачів 04.02.25 14:51.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвала суду від 04.02.25, направлена відповідачу рекомендованим листом на поштову адресу та згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 0601109249878 отримана стороною 11.02.25.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про наявне позовне провадження у справі №927/78/25.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
19.03.25 від позивача 1, через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення в справі (в порядку статті 42 ГПК України), в яких позивач 1 вказує на те, що відповідальним виконавцем бюджетних програм з надання фінансової підтримки фермерським господарствам є Укрдержфонд. Абзацом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що в разі надання кредитів з бюджету в позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету в повному обсязі переходять, зокрема, до держави. Позивач 1 підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.
Суд прийняв до розгляду письмові пояснення позивача 1 по суті спору.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі (ухвала від 04.02.25).
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та ВСТАНОВИВ:
26.09.2019, між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством “Іванове» (далі - ФГ “Іванове») укладений Договір №596 ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір), за розділами 1, 2 якого Укрдержфонд надав фінансову підтримку на поворотній основі ФГ “Іванове» в сумі 400 000,00 грн, яке зобов?язалося використати її за цільовим призначенням, повернути зазначену суму фінпідтримки в строк та на умовах визначених цим Договором.
На підставі довідки від 14.08.2019 №596, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102.
Укрдержфонд, на виконання умов Договору, перерахував ФГ “Іванове» 04.11.2019 грошові кошти в сумі 400 000,00 грн.
У п. 3.4.2. Договору ФГ “Іванове» зобов?язалося повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду за графіком:
до 01.11.2020 - 20 000 грн,
до 01.11.2021 - 35 000 грн,
до 01.11.2022 - 40 000 грн,
до 01.11.2023 - 150 000 грн,
до 14.08.2024 - 155 000 грн.
Відповідно до п. 3.1.2. Договору Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення (п. 3.4.2.). У разі прострочення фермерським господарством графіка повернення коштів більш, ніж на 30 днів, Укрдержфонд має право в односторонньому порядку розірвати Договір з достроковим поверненням повної суми наданої фінансової підтримки та застосуванням штрафних санкцій, відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Договору.
За п. 4.1., п. 4.2. Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 14.08.2024 та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2. Договору), крім випадки зміни умов Договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором.
ФГ “Іванове» договірні зобов?язання в частині своєчасного повернення коштів, наданих як поворотна фінансова підтримка, виконало частково на суму 55 000 грн, що підтверджується банківськими виписками: у 2020 році - 20000 грн, у 2021 році - 35000 грн.
Залишок неповернутої фінансової допомоги ФГ “Іванове» перед Укрдержфондом становить 345 000,00 грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Одночасно, прокурором за прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором, заявлено до стягнення з відповідача: 33 895,33 грн інфляційних нарахувань та 89 010,94 грн пені за період з 01.11.22 по 01.12.24, нарахованих на підставі пунктів 5.1, 5.2. Договору.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Прокурором скерований позов до суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з метою захисту економічних інтересів, з огляду на неповернення позичальником фінансової допомоги, наданої на поворотній основі за рахунок бюджетних коштів, за цільовою програмою з підтримки фермерських господарств.
Відповідно до п. 31 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
Частиною 1 статті 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є, зокрема, повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам (частина 3 статті 30 Бюджетного кодексу України).
Підстави представництва інтересів держави в особі позивачів 1 та 2, прокурор обґрунтовує неналежним виконанням останніми повноважень щодо захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що граничний строк з повернення відповідачем до бюджету поворотної фінансової допомоги настав 14.08.2024.
Виходячи з приписів п. 1.1., п. 10.2. Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 №57 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.07.2022 №411) Український державний фонд підтримки фермерських господарств належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке проводить моніторинг фінансової діяльності установи; здійснює контроль за фінансовою (бюджетною) дисципліною установи.
Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124, основним завданням Мінагрополітики є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності (підпункт 4 п. 3 Положення), та відповідно до покладених завдань Мінагрополітики здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави (підпункт 8 п. 4 Положення), забезпечує державну підтримку суб'єктів господарювання в агропромисловому комплексі, зокрема фермерських господарств (підпункт 16 п. 4 Положення).
Таким чином, Міністерство аграрної політики та продовольства України, як засновник Укрдержфонду та уповноважений суб'єкт на управління ним при реалізації державної політики в сфері розвитку та підтримки фермерських господарств, є уповноваженим державою органом на виконання відповідних функцій в спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор листом від 20.11.24 звертався до Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким повідомив про порушення інтересів держави, зокрема, щодо неповернення грошових коштів ФГ “Іванове», просив надати інформацію чи вживались заходи, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду щодо стягнення з відповідача коштів поворотної фінансової допомоги за договором № 596ФГ-2019 від 26.09.2019.
Тобто, прокурор повідомив позивача 1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.
Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 17.12.2024 №21-2020-07/31645 повідомило Корюківську окружну прокуратуру про те, що згідно зі Статутом відповідні заходи щодо здійснення контролю за своєчасним поверненням наданої фермерським господарством коштів здійснює генеральний директор Укрдержфонду. Однак, у разі звернення Корюківської окружної прокуратури до суду та визначення судом Мінагрополітики стороною у справі, Мінагрополітики забезпечить представництво інтересів під час судового провадження.
Враховуючи викладене, Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке є належним позивачем у справі, не вжило жодних належних та ефективних заходів щодо стягнення з ФГ “Іванове» бюджетних коштів, усунення порушень, про які повідомив прокурор.
За пунктами 3.1., 3.2. Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 №57 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.12.23 №2194) Український державний фонд підтримки фермерських господарств створений з метою фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств в установленому законодавством порядку, а також виконання державних програм підтримки фермерських господарств та інших програм, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу України.
Одним із напрямків діяльності Фонду є, зокрема, ведення обліку, здійснення аналізу цільового використання наданої фінансової підтримки, а також повернення коштів, що виділяються Укрдержфонду.
Згідно з п. 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Укрдержфонд.
З урахуванням викладеного, Укрдержфонд наділений повноваженнями щодо управління та розпорядження коштами державного бюджету та виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, а відтак прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі Укрдержфонду, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, на Укрдержфонд покладено обов'язок захисту інтересів держави у правовідносинах щодо повернення коштів, що виділялися на фінансову підтримку фермерським господарствам.
Таким чином, уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо захисту вказаних інтересів держави, в даному випадку, є також Укрдержфонд.
Прокурор листом від 20.11.24 звернувся до Укрдержфонду та повідомив про порушення ФГ “Іванове» договірних зобов?язань за договором №596ФГ-2019 від 26.09.2019, просив надати інформацію про вжиття заходів, у тому числі в судовому порядку, щодо стягнення грошових коштів за договором про надання фінпідтримки на поворотній основі фермерському господарству.
Укрдержфонд листом від 20.12.2024 №53-4/691 повідомив, що ведення претензійно-позовної роботи з фермерськими господарствами Чернігівської області та представлення інтересів Укрдержфонду у суді покладено на регіональні відділення. Також повідомив прокуратуру про відсутність фінансової можливості сплатити судовий збір та звернутися з позовом про стягнення заборгованості з ФГ «Іванове», яке порушило умови договору в частині повернення отриманих коштів. Зазначив, що всі підтверджуючі документи стосовно претензійно-позовної роботи знаходяться у регіональному відділенні, яким є Чернігівське відділення Укрдержфонду. Просив надати допомогу в захисті державних інтересів у суді шляхом подання позову про стягнення заборгованості з ФГ «Іванове» на користь держави. Поряд з цим, зазначено, що станом на 01.12.2024 сума простроченої заборгованості ФГ «Іванове» становить 345 тис.грн.
Таким чином, Укрдержфонд, як компетентний орган, був достеменно обізнаний з фактом порушення, та в нього було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте він самостійно не захистив інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор листами попередньо, до звернення до суду, повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України та Укрдержфонд про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до ФГ “Іванове» про стягнення грошових коштів.
Наявність у прокурора підстав захисту інтересів держави в межах даної справи, сторонами під сумнів не ставиться.
Суд врахував, що недотримання ФГ “Іванове» договірних зобов?язань в частині своєчасного повернення коштів, наданих як поворотна фінансова підтримка, завдає шкоди економічним інтересам держави та унеможливлює реалізацію державної політики з надання кредитів іншим суб'єктам господарювання. Несвоєчасне повернення відповідачем фінансової допомоги ставить під загрозу своєчасність надходження та акумулювання коштів державного бюджету у період воєнного стану, чим спричиняється шкода державним економічним інтересам. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Щодо стягнення заборгованості.
За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про фермерське господарство" новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші 3 роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, що провадять господарську діяльність та розташовані в гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Укрдержфонд. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.
Укрдержфонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (стаття 10 Закону України "Про фермерське господарство").
За частиною 3 статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Укрдержфонд, на поворотній основі строком до 5 років, зокрема, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції.
Відповідно до абзацу 2 п. 2 Порядку фінансова підтримка надається на конкурсних засадах іншим фермерським господарствам - на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам".
Фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки (абзац 1 п. 12 Порядку).
Згідно з п. 13 Порядку кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Укрдержфонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з приписів статті 1046, частин 1, 3 статті 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає в власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі) в строк та в порядку, встановленими договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом установлений факт укладення 26.09.19 між Укрдержфондом та ФГ “Іванове» договору №596ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, який за своєю правовою природою згідно з цивільним законодавством підпадає під визначення договору позики.
ФГ “Іванове» договірні зобов?язання в частині своєчасного повернення коштів, наданих як поворотна фінансова підтримка, виконало частково на суму 55 000 грн, що підтверджується банківськими виписками: у 2020 році - 20000 грн, у 2021 році - 35000 грн.
Залишок неповернутої фінансової допомоги ФГ “Іванове» перед Укрдержфондом становить 345 000,00 грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Вказані обставини не спростовані та не заперечені відповідачем.
Приймаючи до уваги, що відповідач, у порушення умов Договору, взяті на себе зобов?язання щодо повернення фінансової допомоги в установлений Договором строк (до 14.08.2023) не виконав, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 345 000,00 грн заборгованості.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних нарахувань.
Прокурор просить стягнути з відповідача 33 895,33 грн інфляційних нарахувань за період з 01.11.2022 по 01.12.2024, нарахованих на підставі п. 5.1. Договору.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що відповідно до законодавства України в випадку прострочення строку виконання зобов?язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов??язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок інфляційних нарахувань суд доходить висновку про правомірність вимог у частині стягнення 33 895,33 грн інфляційних нарахувань за період з 01.11.2022 по 01.12.2024.
Щодо стягнення пені.
Прокурором, на підставі п. 5.2. Договору, заявлено до стягнення з відповідача 89 010,94 грн пені за період з 01.11.2022 по 01.12.2024.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.
За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
За приписами п. 7 розділу IX Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України встановлений карантин, строк якого неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023.
Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо повернення коштів фінансової підтримки, проте з огляду на положення частини 6 статті 232 ГК України та п. 7 розділу IX Прикінцевих положень ГК України (що не враховані прокурором у розрахунку), за перерахунком суду, пеня підлягає стягненню в розмірі 44 720,91 грн в заявленому періоді.
В іншій частині вимог про стягнення 44 290,03 грн пені, суд відмовляє за безпідставністю нарахування.
Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 345000 грн основного боргу, 33 895,33 грн інфляційних втрат та 44 720,91 грн пені. У задоволенні вимог в частині стягнення 44 290,03 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав, викладених вище.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема, належить судовий збір.
За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи зміст наведеної норми, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за рахунок відповідача прокуратурі підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6354,24 грн.
Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фермерського господарства “Іванове» (вул. 1-го Травня, 38, с. Студинка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16082, код ЄДРПОУ 30147783) на користь держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Януша Корчака, 9/12, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 20029342) 345 000,00 грн основного боргу, 44 720,91 грн пені та 33 895,33 грн інфляційних втрат.
3.Стягнути з Фермерського господарства “Іванове» (вул. 1-го Травня, 38, с. Студинка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16082, код ЄДРПОУ 30147783) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 6354,24 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4.В іншій частині вимог про стягнення 44 290,03 грн пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.