25 березня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2783/24
За позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради
до Фізичної особи - підприємця Алокли Аззама Фаделя, с. Коритне, Вижницький район, Чернівецька область
про стягнення безпідставно збережених коштів - 121382,7 грн
Суддя Гончарук О.В.
секретар судового засідання Чиборак У.Г.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
у судовому засіданні брав участь прокурор Балицька Р.С.
Обставини справи: Керівник Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Алокли Аззама Фаделя з позовною вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 121382,7 грн.
Позов обґрунтовується обставинами, пов'язаними з безпідставним користуванням відповідачем земельною ділянкою за адресою: вул. Тракторна, 1-Х, с Коритне Вижницького району Чернівецької області за період з 2021 року по травень 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2024.
Ухвалою суду від 26.11.2024, за клопотанням відповідача (вх. № 3010), відкладено підготовче засідання на 10.12.2024.
26.11.2024 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3653), в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позову та просить суд відмовити у його задоволенні.
Ухвалою суду від 10.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 02.01.2025.
25.12.2024 через систему “Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. 4072) в якій прокурор заперечує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає такі твердження помилковими та необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 02.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2025.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відкладено розгляд справи по суті на 04.02.2025.
Ухвалою суду від 07.02.2025 призначено розгляд справи по суті на 25.02.2025
Судове засідання призначене на 25.02.2025 не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гончарука О.В., про що сторони були повідомлені, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 04.03.2025 призначено судове засідання на 21.03.2025.
У судове засідання 21.03.2025 відповідач не з'явився, явку свого представника не забезпечив, одночасно судом встановлено, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, також в матеріалах справи наявне клопотання відповідача про розгляд справи без його участі. З огляду на викладене неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Присутній у судовому засідання прокурор, наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві, у судовому засіданні оголошено, що вступну та резолютивну частину рішення буде оголошено 25.03.2025.
У судовому засіданні 25.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд встановив наступне відповідно до розпорядження №1190 від 02.11.2018 Чернівецької обласної державної адміністрації надано Алоклі Аззаму Фаделю в оренду терміном дії на 15 років земельну ділянку площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області.
14.12.2018 між Вижницькою районною державною адміністрацією та Алокли Аззам Фаделем укладено Договір оренди земельної ділянки №14 строком на 15 років.
Розпорядженням №180-р від 21.02.2019 Чернівецької обласної державної адміністрації
надано Алоклі Аззаму Фаделю дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області.
Відповідно до розпорядження №1033-р від 25.10.2019 Чернівецької обласної державної адміністрації затверджено Алоклі Аззаму Фаделю звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки державної власності, яка передається у власність (шляхом викупу), загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, АДРЕСА_1 .
Вказаним розпорядженням затверджено ціну продажу земельної ділянки 782010 грн, що становить 45 грн 1 м. кв. (без врахування ПДВ) та вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку державної власності несільськогосподарського призначення у власність, загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, АДРЕСА_1 .
Уповноважено Вижницьку районну державну адміністрацію: здійснити реєстрацію речових прав та укласти (підписати) договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, АДРЕСА_1 ; припинити дію договору оренди земельної ділянки від 14.12.2018 №14.
Розпорядженням №295-р від 27.03.2020 Чернівецької обласної державної адміністрацієї продано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області.
Дозволено ОСОБА_1 здійснювати розрахунок за придбання земельної ділянки із розстроченням платежу терміном дії на 2 роки рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу за умови сплати протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш ніж 50 відсотків вартості земельної ділянки.
Розпорядженням №954-р від 01.10.2020 Чернівецької обласної державної адміністрацієї затверджено Алоклі Аззаму Фаделю звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки державної власності, яка передається у власність (шляхом викупу), загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області; припинити дію договору оренди земельної ділянки від 14.12.2018 №14.
Затверджено ціну продажу земельної ділянки 427799 грн, що становить 24,6 грн 1 м. кв. (без урахування ПДВ).
Також вищезазначеним розпорядженням визначено продати Алоклі Аззаму Фаделю земельну ділянку державної власності несільськогосподарського призначення у власність, загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області; припинити дію договору оренди земельної ділянки від 14.12.2018 №14.
Уповноважено Вижницьку районну державну адміністрацію: здійснити реєстрацію речових прав та укласти (підписати) договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 1,7378 га, кадастровий номер 7320583500:01:001:0579, яка розташована на території Коритненської сільської ради, вул. Тракторна, 1-Х, Вижницького району, Чернівецької області; припинити дію договору оренди земельної ділянки від 14.12.2018 №14.
Дозволено Алоклі Аззаму Фаделю здійснювати розрахунок за придбання земельної ділянки із розстроченням платежу терміном дії на 2 роки, рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу за умови сплати протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш ніж 50 відсотків вартості земельної ділянки.
Заборонено Алоклі Аззаму Фаделю продаж або інше відчуження земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
Уповноважено Вижницьку району державну адміністрацію: укласти (підписати) договір купівлі-продажу земельної ділянки, шляхом розстрочення платежу терміном на 2 роки; після сплати кінцевої суми за розстрочення платежу земельної ділянки здійснити реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; у встановлений законодавством термін надати інформацію щодо виконання цього розпорядження в Департамент агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації
Розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.10.2019 №1033-р та від 27.03.2020 року №295-р визнати такими, що втратили чинність.
30.12.2020 між Вижницькою районую державною адміністрацією та Алоклою Аззамом Фаделем укладено угоду про припинення договору оренди землі від 14.12.2018 №14.
23.12.2020 між Вижницькою районую державною адміністрацією та Алоклою Аззамом Фаделем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.
Відповідно до пункту 1.1. Договору уповноважена особа продає за плату, а покупець купує земельну ділянку державної власності несільськогосподарського призначення загальною площею 1,7378 га (далі - земельна ділянка).
Згідно пунктів 1.2. та 1.3. Договору місце розташування земельної ділянки: вулиця Тракторна, за номером 1-Х, село Коритне, Вижницького району, Чернівецької області. Кадастровий номер земельної ділянки: 7320583500:01:001:0579.
Пунктом 2.1.1. Договору затверджено ціну продажу земельної ділянки, яка зазначена в розділі 1 цього Договору, в розмірі 427799 (чотириста двадцять сім сімсот дев?яносто дев'ять) гривень з розрахунку 24,6 грн. за 1 м' (без врахування ПДВ).
Відповідно до пункту 2.1.2. Договору дозволено покупцю здійснити розрахунок за придбання земельної ділянки із розстроченням платежу терміном дії на 2 (два) роки.
Згідно з пунктом 2.1.3. Договору зобов'язано покупця :
- протягом 30 (тридцяти) календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу сплатити в повному обсязі частину платежу, що зараховується до Державного бюджету (не підлягає розстроченню) та не менше 50 відсотків частини платежу, що зараховується до місцевого бюджету ;
- здійснювати погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці, згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово - у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.
Пунктом 1.5. Договору на час складання цього договору вищезгадана земельна ділянка використовується покупцем на умовах оренди згідно договором оренди, який підписаний сторонами 14.12.2018 за реєстраційним №14, інформація про що занесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права за №150300908 від 19.12.2018.
Відповідно до пункту 6.1 Договору право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору, виникає у покупця після сплати кінцевої суми за розстроченням платежу або сплати всієї суми ціни продажу земельної ділянки, що буде підтверджуватись відповідними квитанціями та заявою продавця про факт повного розрахунку за даним договором та про відсутність будь-яких претензій до покупця.
17.05.2023 Банилівська сільська рада підписала заяву про відсутність боргу за вказаним Договором.
Як вбачається, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 1,7378 га за кадастровим номером 7320583500:01:001:0579 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2020 зареєстровано за ОСОБА_1 17.05.2023.
До моменту оформлення власником об'єктів нерухомості права власності на земельну ділянку, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів її оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122- 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Водночас Земельним кодексом України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані.
Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Отже, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» (у редакції, чинній на час розгляду спору судом) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Водночас у пункті 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.
Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і Податкового кодексу України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
Водночас відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).
Як установив суд, розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на договорі в якому зазначено, що нормативно-грошова оцінка станом на 14.12.2018 становить 1386132,94 грн.
Відповідно до значень коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок нормативно-грошова оцінка змінювалась.
Як встановлено судом, відповідач, будучи власником об'єкта нерухомого майна, у спірний період із 01.04.2021 по 17.05.2023, користувався земельною ділянкою на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.
Тому, суд дійшов висновку, що відповідач, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави, за рахунок позивача - власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, повинен сплатити за користування нею, повернувши ці кошти власнику земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи викладене та те, що відповідач не спростував доводів позивача належними і допустимими доказами, позов про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є обґрунтованим.
Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,-
1. Позов Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради до Фізичної особи - підприємця Алокли Аззама Фаделя про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 121382,7 грн - задовольнити
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Алокли Аззама Фаделя ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Банилівської сільської ради (59216, Чернівецька область, Вижницький район, село Банилів, вул. Гостинець, 63, код 04418204) - 121382,7 грн безпідставно збережених коштів.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Алокли Аззама Фаделя ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, місто Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код 02910120) 3028 грн судового збору.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 01.04.2025.
Суддя О.В. Гончарук