29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" квітня 2025 р.Справа № 924/1055/24
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву АТ «Універсал Банк» з грошовими вимогами до боржника у справі
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,
представники учасників справи:
АТ КБ "ПриватБанк": адвокат Плющова Н.О. - згідно довіреності від 17.10.2024 року (в режимі ВКЗ);
інші учасники справи: не з'явились;
фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою, у якій просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність. Заяву мотивує наявністю значної заборгованості перед кредиторами та відсутністю достатніх доходів для сплати необхідних платежів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2024 року прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність до розгляду, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі №924/1055/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/1055/24 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича. Призначено попереднє засідання на 11 год. 00 хв. 12 лютого 2025 року.
17.12.2024 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .
12.02.2025 року на адресу суду від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича надійшла заява про відсторонення його від участі в справі, яка мотивована зупиненням права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Черкасова С.А. строком на 180 днів.
Ухвалою суду від 12.02.2025 року, з огляду на надходження від арбітражного керуючого Черкасова С.А. заяви про відсторонення його від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, відкладено попереднє засідання на 25.02.2025 року, запропоновано боржнику надати кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його керуючим реструктуризацією боргів.
19.02.2025 року від боржника надійшло клопотання з проханням призначити керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Онищенка К.С. До клопотання боржником додано договір, укладений між боржником та арбітражним керуючим.
24.02.2025 року від арбітражного керуючого Онищенка К.С. надійшла його заява про участь у справі №924/1055/24, у якій ОСОБА_2 також повідомляє, що не належить до осіб, визначених ч. 3 ст. 28 КУзПБ.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року задоволено заяву керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича від 11.02.2025 року про відсторонення від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №924/1055/24. Відсторонено арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів у справі №924/1055/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/1055/24 арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №357 від 27.02.2013 року, 62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Орєшкова, буд. 150). Відкладено попереднє засідання у справі №924/1055/24 на 18 березня 2025 року. Ухвалою суду від 18.03.2025 року відкладено попереднє засідання на 03.04.2025 року.
16.01.2025 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 21924,38 грн. боргу, 4 844,8 грн. судового збору.
Стаття 122 КУзПБ унормовує, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
В свою чергу, стаття 47 КУзПБ передбачає, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року прийнято заяву АТ “Універсал Банк» до розгляду в попередньому засіданні.
Боржник та керуючий реструктуризацією в попереднє засідання не з'явились. Керуючий реструктуризацією боргів арбітражний керуючий Онищенко К.С. в повідомленні від 20.03.2025 року про розгляд заяви АТ «Універсал Банк» визнає заявлені грошові вимоги в повному обсязі.
АТ "Універсал Банк" не скористався правом участі свого представника в попередньому засіданні, належним чином повідомлений про час та місце засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвал суду у даній справі і електронний кабінет АТ “Універсал Банк» в ЄСІТС.
Розглянувши заяву АТ “Універсал Банк» з грошовими вимогами до боржника, судом встановлено та враховується наступне.
30.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terrns, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву боржник підтвердив, що просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Боржником засвідчено генерацію ключової пари УЕП з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. Також ОСОБА_1 погодився, що невід'ємною частиною анкети заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, з підписанням якого у мобільному застосунку договір набуває чинність.
Відповідно до п. 1 Запевнення Клієнта, підписавши власним УЕП в Мобільному додатку це Запевнення Клієнта, що є невід'ємною частиною Анкети-заяви до Договору, Клієнт:
- підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank;
- підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо;
- підтвердив укладання ним Договору;
- зобов'язався виконувати умови Договору;
- підтвердив, що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» йому надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.
Крім того, у п. 3 Запевнення Клієнта зазначається, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Клієнт беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Згідно із п. 17 Запевнення Клієнта, Клієнт надав згоду з встановленим в Договорі порядком внесення змін до Договору, в тому числі порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за споживчим кредитом. Підтвердив свою згоду з тим, що інформування його про зміни умов Договору, в тому числі про тарифи на послуги, що надаються та які можуть бути змінені Банком за Договором, Банк має здійснювати шляхом розміщення нових умов на сайті Банку та шляхом надсилання йому повідомлень у мобільний застосунок.
Відповідно до п. 10 Запевнення Клієнта, Клієнт надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Запевнення клієнта підписані 30.03.2023 року ЕЦП боржника.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до норм ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із прийняттям 03.09.2015 Закону України № 675-VIII "Про електронну комерцію", який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В Анкеті-заяві ОСОБА_1 від 30.03.2023 року та Запевненні клієнта міститься прохання боржника відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених умовах. Також боржник вказав, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставлення електронного підпису сторін.
Таким чином, після підписання Анкети - заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти боржнику, а у ОСОБА_1 - зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів, та повернути кредит.
Проте, за розрахунками банку, станом на 16.12.2024 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за наданим кредитом в сумі 21924,38 грн.
Також банком надано виписку про рух коштів клієнта ОСОБА_1 за період з 03.04.2023 року по 14.12.2024 року.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Відтак, матеріалами заяви АТ “Універсал банк», зокрема, випискою по банківському рахунку боржника, розрахунком заборгованості, підтверджується наявність у ОСОБА_1 боргу перед АТ "Універсал Банк" на суму 21 924,38 грн.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
З урахуванням встановлених судом обставин, Банком при оформленні Договору про надання банківських послуг було дотримано вимог ст.ст. 203, 1054 ЦК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: анкети-заяви до договору про надання банківських послуг та Запевненнями клієнта до договору про надання послуг monobank, які підписані боржником.
Наявність боргу перед АТ "Універсал Банк" в розмірі 21 924,38 грн. боржником не спростовано, докази сплати коштів відсутні, з чого суд доходить висновку про визнання вимог АТ "Універсал Банк" в сумі 21 924,38 грн. боргу та 4 844, 80 грн. судового збору в повному обсязі.
АТ "Універсал Банк" є конкурсним кредитором з правом вирішального голосу, позаяк його вимоги виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та кредитор у встановлений КУзПБ строк звернувся з заявою про визнання його грошових вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 47, 122, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
заяву АТ “Універсал Банк» від 15.01.2025 року з грошовими вимогами до боржника у справі №924/1055/24 задовольнити.
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на суму 21 924,38 грн. заборгованості та 4 844, 80 грн. судового збору.
Арбітражному керуючому Онищенку К.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника у справі № 924/1055/24.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 03.04.2025 року, та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повний текст ухвали складено 03.04.2025 року
Суддя Музика М.В.
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; учасникам справи в електронні кабінети