Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/261/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149),
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2) в особі Філії "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Польова, 6),
про стягнення коштів 82 081, 25 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі Філії "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Первомайський, про стягнення заборгованості за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045 від 01.01.2019 в загальному розмірі 82 081, 25 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/261/25. Вирішено розгляд справи № 922/261/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
13.02.2025 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 3931), в якому зазначив, що з причин воєнного стану у державі знаходиться у дуже складній ситуації, у зв'язку з чим не може своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги. Тому просить суд розглянути питання про надання відстрочки на один рік з моменту винесення рішення суду по справі.
19.02.2025 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 4453), в якій заперечуючи проти гадання судом розстрочки виконання рішення суду, зауважив, що відповідно до ЗУ «Про критичну інфраструктуру», АТ "Харківобленерго" віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, оскільки Товариство здійснює надання життєво важливих послуг. Разом з цим, Постановою КМУ від 09.10.2020 № 1109, відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9, ч. 4 ст. 10 вищевказаного закону, віднесено розподіл електричної енергії до сектору критичної інфраструктури. Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83 АТ «Харківобленерго» визначено підприємством, що належить до об'єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, безперебійна робота якого має вкрай важливе значення. А, отже, надання розстрочки виконання рішення по цій справі матиме наслідком не лише шкоду позивачу, а і всій громаді Харківської області, на території якої позивач на підставі наданої ліцензії здійснює діяльність з розподілу електричної енергії та забезпечує можливість її отримання населенням, надавачами комунальних послуг, військовими об'єктами, правоохоронними органами, закладами соціальної інфраструктури тощо.
Таким чином, в ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Платником за договором про постачання електричної енергії № 74045 від 30.03.2004 є Філія "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 03447345).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, філія «Первомайський райавтодор Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 03447345, місцезнаходження: вул. Польова, 6, м. Первомайський, Харківська область, 64107 - є відокремленим підрозділом юридичної особи - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України».
Отже, Філія "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб'єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що також підтверджується записом в ЄДРПОУ про відокремлений підрозділ. Натомість відповідачем, який несе відповідальність за зобов'язаннями вказаної філії в даному випадку є Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".
26 грудня 2018 відповідачем було підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Як вбачається з вказаної заяви-приєднання, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" з 01.01.2019, але не раніше дати анулювання ліцензії АТ “Харківобленерго» з передачі місцевими локальними електричними мережами, приєдналося до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 74045 від 30.03.2004 за особовим рахунком № 74045 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Відповідно до приписів п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Постанова № 312) для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору), відповідно до приписів п. 2.1.7 ПРРЕЕ, є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Тобто, ПРРЕЕ визначені випадки приєднання споживача до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме: повернення (надання) ОСР підписаної заяви приєднання, та/або споживання будь-якого обсягу електричної енергії, та/або оплата рахунку ОСР.
Як вказує позивач у відповідності до ПРРЕЕ відповідач надав підписану заяву-приєднання. Крім того, на виконання умов договору № 74045, позивачем надавались послуги з розподілу електричної енергії відповідачу, зокрема протягом січня 2023 року - січня 2024 року загальним обсягом 42 425 кВт*г, вартістю 96 005, 11 грн. Тобто вказані вище вимоги ПРРЕЕ щодо приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є виконаними, відповідач приєднався до договору, а тому такий договір є укладеним з дати підписання заяви приєднання, а саме з 01.01.2019. При цьому будь-які запереченням щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору на час укладання договору відповідачем надані не були.
Відповідно до п.1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Облік розподіленої електричної енергії здійснюється відповідно до пункту 2.3 ПРРЕЕ та кодексу комерційного обліку електричної енергії. Згідно додатку до підписаної 26.12.2018 відповідачем заяви - приєднання до договору № 74045, між сторонами встановлено перелік приладів обліку, що будуть використовуватись для обліку розподіленої електроенергії та відповідними до них ЕІС кодами точок комерційного обліку за об'єктом споживача.
Також, між АТ «Харківобленерго» та відповідачем укладено додатки № 8 «Акт розмежування балансової належності» до договору про постачання електричної енергії № 74045, якими встановлені межі переходу права власності на електричну енергію, а також межа експлуатаційної відповідальності.
П. 1.16 додатку № 4 передбачено, що для отримання рахунків в паперовому виді та іншої кореспонденції від оператора системи споживач зобов'язаний призначити уповноважених осіб. Копію документа, що підтверджує відповідні повноваження, необхідно надати оператору системи.
Рахунки, сформовані оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії, надаються уповноваженому представнику споживача під його підпис.
Споживачем, на виконання вищевказаної норми, призначено відповідальних осіб (Тугабей Я.О. та Поздняков С.П.) за здачу звітів, а також отримання всіх видів документів в Первомайському РРЕ, про що повідомлено АТ «Харківобленерго" відповідним листом.
На виконання умов договору № 74045 позивачем надавались послуги з розподілу електричної енергії відповідачу, зокрема протягом січня 2023 року - січня 2024 року загальним обсягом 42 425 кВт*г, вартістю 96 005, 11 грн, що підтвердив детальним розрахунком, звітами споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актами про обсяги розподіленої електричної енергії, актами приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії, рахунками на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідні місяці, та витягами з книги реєстрації видачі документів АТ «Харківобленерго» в підтвердження своєчасного надання їх відповідачу, доданим до позовної заяви.
Однак, оплату послуг за наданими позивачем рахунками відповідач здійснив частково та з порушенням строків, встановлених у рахунках, а також положеннями п. 1.17 порядку розрахунків, що є додатком № 4 до договору № 74045 що підтверджується платіжними інструкціями на здійснення перерахування коштів відповідачем за послуги з розподілу електричної енергії наданими позивачем.
Також 01.02.2023 відповідачем підписано договір № 74045 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток № 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045 від 01.01.2019), на підставі якого позивачем були надані відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії з листопада 2023 року по січень 2024 року загальним обсягом 475 кВт*г, вартістю 3 221, 66 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії оператор надає послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами.
Позивачем надано до суду звіти, акти про обсяги, акти приймання-передачі рахунки на оплату наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за відповідні місяці, та витяги з книги реєстрації видачі документів АТ «Харківобленерго» в підтвердження своєчасного надання їх відповідачу.
Однак, оплату послуг за наданими позивачем рахунками відповідач здійснив частково та з порушенням строків, встановлених у рахунках, додатку № 10, п. 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, а також положеннями п. 1.17 порядку розрахунків, що є додатком № 4 до договору № 74045, що підтверджується платіжними інструкціями на здійснення перерахування коштів відповідачем, доданими позивачем до позову.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії, а також невиконання зобов'язань щодо оплати послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, позивач здійснив нарахування відповідачу 3% річних та інфляційні збитки, які останнім не сплачені, зокрема: 1 588, 00 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за період з грудня 2022 року по січень 2024 року; 61, 62 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2023 року по квітень 2023 року, з листопада 2023 року по січень 2024 року; 3 729, 24 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за період з грудня 2022 року по січень 2024 року; 137, 04 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2023 року по квітень 2023 року, з листопада 2023 року по січень 2024 року.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України, визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, 26 грудня 2018 Дочірнє підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" приєдналось до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 74045 від 30.03.2004 за особовим рахунком № 74045 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. З 01.01.2019 споживач продовжив споживання електричної енергії, проводив оплату послуг, що свідчить про акцептування договору надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045.
Відповідачем 01.02.2023 також було укладено з позивачем договір № 74045 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії який, одночасно, є додатком №10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045 від 01.01.2019.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045 від 01.01.2019 за надання послуг з розподілу електричної енергії за період з січня 2023 року по січень 2024 року станом на 01.01.2025 в розмірі 68 467, 14 грн. А також заборгованість відповідача перед позивачем за перетікання реактивної електричної енергії за період з листопада 2023 року по січень 2024 року станом на 01.01.2025 становить 3 221, 66 грн
Заперечення відповідача стосовно обсягів нарахувань за розподілену електричну енергію за договором № 74045 та за перетікання реактивної електричної енергії у спірний період на адресу позивача та суду не надходили.
Таким чином, відповідачем не спростовано отримання послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а тому обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення заборгованості за такі послуги. У зв'язку з чим, позов в частині стягнення з відповідача 68 467, 14 грн заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії та 3 221, 66 грн заборгованості за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3 % річних, інфляційних втрат здійснено позивачем відповідно до п. 8 додатку № 4 «Порядок розрахунку» до договору, яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п. 7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3 % річних та інфляційних втрат, враховуючи неподання відповідачем обґрунтованих заперечень по заявленим вимогам, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду по на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, суд керується наступним.
В обґрунтування своєї позиції відповідач визначає що з причин воєнного стану у державі він знаходиться у дуже складній ситуації, так, з одного боку у зв'язку з бойовими діями зменшилися обсяги робіт, є значні руйнування основних та оборотних активів, виїзд робітників підприємства, що стало на цей час підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості, а з другого боку не можливість держави та місцевого самоврядування у особі створених підприємств своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги. Внаслідок цього грошей у підприємства об'єктивно недостатньо для проведення розрахунків не тільки по зобов'язанням з позивачем, а і по іншим зобов'язанням у тому числі і по виплаті заробітної плати, заборгованість по якій склала на кінець першого кварталу 2024 року суму у розмірі 30 101 000, 00 грн. Також відповідач посилається на пошкодження основних засобів на окупованих та деокупованих територіях, що підтверджує рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1042/24 від 30.05.2024 про стягнення збитків у розмірі 17 011 127, 00 грн з рф та згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих рф ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 125 197, 438 млн. грн, та як наслідок по вище зазначеним обставинам - виникнення боргів перед кредиторами та арешт рахунків. Відповідач також вказує, що при тих умовах, у яких зараз працює відповідач, вини в тому, що він не може своєчасно розрахуватися з позивачем не має. Водночас, надання відстрочки не заблокує роботу підприємства, дозволить підприємству отримати оплату заборгованості від замовників по договорах, що укладені між відповідачем та іншими контрагентами, з державного або місцевого бюджету, а також спрямувати його на погашення заборгованості перед позивачем, що, в свою чергу, сприятиме настанню реальної можливості виконання рішення суду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, надання заявникові розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки.
Отже, визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення на один рік згідно зі ст. 331 ГПК України відповідач посилається на скрутне (тяжке) фінансове становище, яке склалося незалежно від волевиявлення самого підприємства відповідача через бойові дії на території місцезнаходження відповідача, спричиненого внаслідок ворожих обстрілів значної матеріальної шкоди і руйнувань, виїзд робітників підприємства, що стало на цей час підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості, зменшення обсягів робіт та зростання дебіторської заборгованості замовників.
Питання про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 908/1884/19.
Суд зазначає, що викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища не є винятковими, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов'язання. Суд зауважує, що всі підприємства, установи та організації України, під час збройної агресії рф проти України, знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду. При цьому позивач здійснює свою господарську діяльність на території міста Харкова і Харківської області та відповідно до ЗУ «Про критичну інфраструктуру», Постанови КМУ від 09.10.2020 № 1109 Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83 АТ «Харківобленерго» віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, визначено підприємством, що належить до об'єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тощо.
При цьому відповідачем не обґрунтована вимога про надання розстрочки виконання рішення суду саме строком на 12 місяців, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде щомісячно погашати заборгованість, в разі надання розстрочки виконання рішення суду.
Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, суд не вбачає виключних підстав для надання розстрочки виконання рішення суду.
Крім того, слід зазначити, що складний фінансовий стан підприємства відповідача не є беззаперечною підставою для надання розстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.
Поряд з цим, надання розстрочки є правом, а не обов'язком суду. Посилання відповідача на обставини, які не підтвердженні належними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання розстрочки суб'єкту господарювання.
Окрім цього, відповідачем залишено поза увагою, що наведені ним у якості обґрунтування підстав відстрочення рішення постанови Верховного Суду не виключають, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі ст.331 ГПК України є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, внаслідок чого питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, що наголошує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 28 травня 2024 року по cправі № 906/1035/23
Таким чином, оскільки докази відповідача на підтвердження ускладнення виконання рішення суду не підтверджують винятковість обставин, які ускладнять виконання рішення, враховуючи заперечення позивача проти розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд на 12 місяців.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 2, 46 73, 74, 80, 86, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256, 331 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2; код ЄДРПОУ 31941174) в особі Філії "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Польова, 6; код ЄДРПОУ 03447345) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 74045 від 01.01.2019 в сумі 82 081, 25 грн, з яких: 68 467, 14 грн - за надання послуг з розподілу електричної енергії; 3 221, 66 грн - за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 2 274, 86 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 93, 34 грн - 3 % річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 7 700, 34 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 323, 91 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та 3 028, 00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954);
Відповідач - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2; код ЄДРПОУ 31941174) в особі Філії "Первомайський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Польова, 6; код ЄДРПОУ 03447345).
Повне рішення складено 02.04.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/261/25