вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1236/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: заступника керівника Рівненської окружної прокуратури
в інтересах держави
в особі: Міністерства освіти і науки України
в особі: Західного офісу Державної аудиторської служби України
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач"
до відповідача 2: Рівненського державного гуманітарного університету
про: визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 132 974,04 грн
секретар судового засідання: С.Коваль
представники сторін:
від органу прокуратури: І.Рункевич
від позивача (Міністерство освіти і науки України): не з'явився
від позивача (ДАС України): Н.Кравчук
від відповідача 1: В.Янчук
від відповідача 2: не з'явився
Керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Західного офісу Державної аудиторської служби України до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач", відповідача 2: Рівненського державного гуманітарного університету про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 28.08.2023 року та стягнення 132 974,04 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у порядку передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" 17 січня 2023 року між Рівненським державним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" укладено договір №ЕЕ/148/01/23 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого ціна за електричну енергію становить 6, 90 грн/кВт*год з ПДВ.
В подальшому сторонами підписано додаткову угоду №1 від 28.08.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу від №ЕЕ/148/01/23 від 17.01.2023 року, якою сторони збільшили ціну за одиницю товару з урахуванням актуального тарифу на послуги з передачі та розподілу встановленого НКРЕКП до 8,2080 грн за 1 МВт/год з урахуванням ПДВ, що на 20% більше від ціни договору.
На переконання прокурора, додаткова угода №1 від 28.08.2023 року укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсною у судовому порядку.
У своєму відзиві на позов відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач") позов не визнав вказавши, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану від 16.08.2022 № 2526-ІХ Розділ X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 37 такого змісту: "37. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".
З огляду на те, що договір №ЕЕ/148/01/23 на постачання електричної енергії від 17.01.2023 року, укладено після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, тому у відповідності до пункту 37 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178.
Постановою КМУ від 12.10.2022 року № 1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення. Тобто сторони, керуючись особливостями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
При укладенні спірної додаткової угоди, ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено вказаними доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшення загальної суми визначеної в договорі на момент його укладення, що кореспондує положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що оскаржувана додаткова угода укладена із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави визнання її недійсною.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 6 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 4 лютого 2025 року.
15 січня 2025 року позивачем (Західний офіс Держаудитслужби) подано пояснення по суті спору.
31 січня 2025 року відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач") подано відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 4 лютого 2025 року суд оголосив перерву до 4 березня 2025 року.
14 лютого 2025 року прокурором подано відповідь на відзив.
Ухвалою від 4 березня 2025 року суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 1 квітня 2025 року.
У судовому засіданні представник органу прокуратури підтримав позов.
У судове засідання представник позивача (Міністерства освіти і науки України) не з'явився, про місце дату та час розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що стверджується довідкою про доставку електронного листа.
У судове засідання представник відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач") позов не визнав.
У судове засідання представник відповідача (РДГУ) не з'явився, про місце дату та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що стверджується довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд установив наступне.
Як видно з матеріалів справи, 17 січня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Рівненським державним гуманітарним університетом (відповідач 2/споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ/148/01/23.
Вказаний договір укладено за порядком, встановленим Законом України "Про публічні закупівлі" за результатом проведення публічної закупівлі UA-2023-01-17-006183-а за предметом: "Електрична енергія", фінансування якої здійснюється з державного бюджету України.
За предметом вказаного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору загальна вартість договору становить 1 380 000,00 грн.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії, становить 6,90 грн з урахуванням ПДВ.
Комерційною пропозицією що є додатком №2 до договору передбачено, що ціна електричної енергії становить 6,90 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кВт/год.
Відповідно до пункту 5.3. договору, ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії та вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору.
Також, пунктом 5.6. договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (5.6.1.);
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання піни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціпи за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (5.6.2.);
- покрашення якості предмета закупівлі, за умови що таке покрашення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (5.6.3.);
- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (5.6.4.);
- погодження зміни піни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) (5.6.5.);
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування (5.6.6.);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживних цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію (5.6.7.).
Також пунктом 5.7. договору передбачено, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.2 цього розділу, є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами договору.
Пунктом 5.8. договору встановлено, що якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок заниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
Згідно з умовами пункту 5.9. договору, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово - промисловою палатою України, регіональною торгово - промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Відповідно до пункту 5.11. договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, па підставі рахунків та актів приймання - передачі електричної енергії.
Пунктами 5.21. - 5.22. договору визначено, що споживач протягом п'яти днів з дати одержання акта приймання-передачі електроенергії зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі електроенергії, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі електроенергії. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі електроенергії, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитої електроенергії встановлюється відповідно до даних ОСР.
Як слідує з матеріалів справи, 28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Рівненським державним гуманітарним університетом (відповідач 2/споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 17 січня 2023 року №ЕЕ/148/01/23, відповідно до змісту якого керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, п.п. 7 п. 19 особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затверджений особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" із змінами, згідно з п.п. 5.6.7 п. 5.6. та п. 13.5. договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2023 року №ЕЕ/148/01/23 сторонами зокрема внесено зміни в пункт 5.2. договору, а саме змінено вартість ціни за одиницю товару а саме встановлено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 8.280 грн з врахуванням ПДВ. Умови договору змінено даною додатковою угодою набирають чинності з моменту її підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 серпня 2023 року відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.
У своєму позові прокурор вказує, що за період з січня по липень 2023 року постачальником поставлено споживачу електричної енергії по ціні 6,90 грн за 1 кВт*год в обсязі 124 372 кв*год на суму 858 166,80 грн з урахуванням ПДВ.
Вказані обставини не заперечуються сторонами у справі.
Також, згідно з наявними у справі актів приймання - передачі електричної енергії, ТОВ "Енергогазпостач" за договором №ЕЕ/148/01/23 за період з серпня 2023 року по січень 2024 року за ціною 6,9 грн за кВт./год (ціна без ПДВ) поставлено 96 356 кВ/год.
Тобто, всього за вказаний період поставлено товар в обсязі 220 728 кВт/год.
Прокурор вказує, що відповідно до договору в первісній редакції без врахування визнаної судом недійсною додаткову угоду, за отриманий обсяг енергії, відповідач Рівненський державний гуманітарний університет повинен був за рахунок коштів державного бюджету за договором №ЕЕ/148/01/23 від 17 січня 2023 року за період з серпня 2023 року по січень 2024 року сплатити 664 856,40 грн, в той же час ним сплачено загальну суму 797 830,44 грн, що перевищує вартість відповідно до умов договору на 132 974,04 грн.
Також, як слідує з наданих сторонами доказів, за період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Рівненського державного гуманітарного університету, за результатами чого складено відповідний акт ревізії від 28 лютого 2024 року №13-14-13-06/24.
Акт ревізії містить висновок, що посилання на постанову №1126 в листі від 31 липня 2023 року №054/07-23, яким ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до університету щодо зміни ціни, не є підставою для внесення змін до істотних умов договору №ЕЕ/148/01/23 відповідно до пп. 7 п. 19 особливостей №1178.
У довідці Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402, яка додана до листа від 31 липня 2023 року №054/07-23, повідомлено, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту оператора ринку (https:www.oree.com.ua), відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50 % вище в порівнянні з червнем 2023 року, яка тоді складала 2971,47 грн/МВт год. Тобто у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402 відображена інформація щодо коливання ціни у сторону збільшення за липень 2023 року в порівнянні з червнем 2023 року.
У роздруківці з ДП "Оператор ринку" за 30 липня 2023 року відображена інформація про зростання ціни на 23,50 %. Водночас, за який період відбулось таке зростання у роздруківці не зазначено. Зважаючи на вихідні дані довідки Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402, зростання ціни на 23,50 % відбулось за липень 2023 року в порівнянні з червнем 2023 року.
У довідці Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402, так і в роздруківці з ДП "Оператор ринку" за 30 липня 2023 року, доданих до листа від 31 липня 2023 року №054/07-23, не відображено інформації щодо ринкових коливань ціни з моменту укладання договору про закупівлю, як це передбачено п. п.5.6.2 Договору №ЕЕ/148/01/23, до дати укладання додаткової угоди №1 від 28.08.2023 року або ж до дати застосування нової (зміненої) ціни - з 01 серпня 2023 року.
Аудиторською службою зроблено висновок, що внесення згідно з додатковою угодою №1 від 28 серпня 2023 року змін до істотних умов договору №ЕЕ/148/01/23 щодо зміни ціни за 1 кВт*год електричної енергії за відсутності зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП та без належного документального підтвердження ринкових коливань ціни електричної енергії у бік збільшення є порушенням п. 5.6, п. 5.6.2, п. 5.6.7, п. 5.9 договору №ЕЕ/148/01/23, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, пп. 7 п. 19 особливостей №1178. Постачання електричної енергії для університету у період з 01.08.2023 року по 30.09.2023 року мало здійснюватися по ціні 6,90 за 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням ПДВ, встановленої договором №ЕЕ/148/01/23.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткового договору, яким внесено зміни до вартості товару що закуповувався.
Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з нормами частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Також суд зауважує, що договір укладено в тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Згідно з положеннями підпункту 7 пункту 19 постанови КМУ №1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII видно, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Як встановив суд, 28 серпня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Рівненським державним гуманітарним університетом (відповідач 2/споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 17 січня 2023 року №ЕЕ/148/01/23, відповідно до змісту якого керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, п.п. 7 п. 19 особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затверджений особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", па період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" із змінами, згідно з п.п. 5.6.7 п. 5.6. та п. 13.5. договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2023 року № ЕЕ/148/01/23 сторонами зокрема внесено зміни в пункт 5.2. договору, а саме змінено вартість ціни за одиницю товару а саме встановлено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 8.280 грн з врахуванням ПДВ. Умови договору змінено даною додатковою угодою набирають чинності з моменту її підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1серпня 2023 року відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.
Тобто, укладаючи спірну додаткову угоду сторони керувались умовами договору, п.п. 7 п. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" та п.п. 7 п. 19 постанови КМУ №1178.
Як встановив суд, листом від 31 липня 2023 року №054/07-23 ТОВ "Енергогазпостач" звернулось до університету, в якому повідомлено, що відповідно до постанови НКРЕКП від 27.06.2023 року №1126 "Про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" з 01.07.2023 року встановлено нові граничні ціни на ринку електричної енергії, у зв'язку з чим, протягом липня місяця 2023 року, ціна на електроенергію зросла, що підтверджується довідкою Рівненської торгово - промислової палати від 31.07.2023 року №56.03/402 та повідомлено, що постачальник змушений підняти ціну за 1 кВт до 20 %.
До вказаного листа від додано довідку Рівненської торгово - промислової палати від 31 липня 2023 року №56.03/402, в якій зазначалося, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту Оператора ринку (https:www.oree.com.ua) відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50 % вище в порівнянні з червнем 2023 року, яка тоді складала 2971,47 грн МВт год (ціни вказані без ПДВ та тарифу на передачу). Також до листа додано відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
28 серпня 2023 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2023 № ЕЕ/148/01/23, згідно якої ціну за 1 кВт*год електричної енергії встановлено на рівні 8,280 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 5.6, п. 5.6.7 договору № ЕЕ/148/01/23, істотні умови договору можуть змінюватися у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.
Пунктом 5.9 договору №ЕЕ/148/01/23 визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово- промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Згідно з п. 5.6.7 договору №ЕЕ/148/01/23 встановлено порядок зміни ціни на підставі пп. 7 п. 19 особливостей №1178. В такому випадку зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.
Постановою НКРЕКП від 27.06.2023 року №1126 "Про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" натомість встановлено граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку, тобто змінено тимчасові максимально або мінімально допустимі рівні цін на електричну енергію. Перемінні тарифи, зокрема, актуальний тариф на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, який є складовою ціни на електричну енергію згідно з пунктом 1 комерційної пропозиції, постановою №1126 не змінено.
Таким чином, суд робить висновок, що посилання на постанову №1126 як на підставу для внесення змін до договору щодо внесення змін до істотних умов договору №ЕЕ/148/01/23 відповідно до пп. 7 п. 19 постанови КМУ №1178 не відповідає положенням укладеного між сторонами договору та актам цивільного законодавства, які наведені у підставах для внесення змін до договору.
Також суд ураховує, що у довідці Рівненської торгово - промислової палати від, яка додана до листа, повідомлено, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту Оператора ринку (https:www.oree.com.ua), відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за липень 2023 року складає 3669,87 грн/МВт год, це на 23,50 % вище в порівнянні з червнем 2023 року, яка тоді складала 2971,47 грн/МВт год.
Тобто у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 31.07.2023 року №56.03/402 відображена інформація щодо коливання ціни у сторону збільшення за липень 2023 року в порівнянні з червнем 2023 року, проте не відображено інформації щодо ринкових коливань ціни з моменту укладання договору про закупівлю, як це передбачено п. п.5.6.2 договору №ЕЕ/148/01/23, до дати укладання додаткової угоди №1 від 28.08.2023 року або ж до дати застосування нової (зміненої) ціни - з 01 серпня 2023 року.
Залишаючи в силі судове рішення суду першої інстанції у своїй постанові від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем довідки не підтверджують коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду з 01.10.2018 по 05.10.2018, оскільки довідки Асоціації "Газові трейдери України" та торгово-промислових палат лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за тиждень (з 26.09.2018 - дата укладення договору до 01.10.2018 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору).
У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 912/1580/18 Верховний Суд зазначав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Верховний Суд у справі № 927/491/19 вказав, що перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення внаслідок так званого коливання є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
Суд зауважує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як видно із встановлених обставин справи, відповідно до положень Законів України "Про публічні закупівлі" 28 серпня 2023 року відповідачем 1 та відповідачем 2 внесено зміни до договору №ЕЕ/148/01/23, відповідно до яких сторонами погоджено застосовувати починаючи з 1 серпня 2023 року ціну за одиницю товару в розмірі 8,28 грн /кВт/год.
З серпня 2023 року по січень 2024 року поставлено товар в обсязі 96 356 кВт (заокруглено), за який сплачено 797 830,44 грн, тобто по ціні 8,28 грн за 1 кВт/год, при цьому вартість поставленого за вказаний період товару по ціні 6,90 грн/кВт/год склала б - 664 856,40 грн, тобто різниця становить 132 974,04 грн.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Таким чином, на переконання суду, сторонами правочину необґрунтовано, без надання належних доказів, та всупереч вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну товару шляхом укладення додаткової угоди №1 від 28 серпня 2023 року.
Суд підкреслює, що сторони не мали належних підстав для внесення змін до договору. Підстави для внесення змін ціни вказані у додатковій угоді суд вважає необґрунтованими. Довідка торгово-промислової палати, подана як доказ коливання цін, не ураховує коливання на ринку, що мали місце у періоди від початку дії договору, хоча за даними з сайту "Оператора ринку" (https://www.oree.com.ua/) такі коливання мали місце. А зміна ціни на електричну енергію, яка мала місце в цьому випадку щодо електроенергії переданої споживачу та спожитої ним у серпні 2023 року є недопустимою.
З огляду на викладене суд вважає, що додаткова угода №1 від 28 серпня 2023 року суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому суд визнає її недійсною.
Оскільки зазначена додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини щодо поставленого товару, мали регулюватись договором, підписаним сторонами, згідно з яким ціна за одиницю товару складає 6,90 грн з ПДВ за 1 кВт/год.
Внаслідок неправомірного збільшення ціни шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 132 974,04 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 132 974,04 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.
Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
У даному випадку, укладення додаткової угоди до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).
Згідно зі статутом Рівненського державного гуманітарного університету, університет засновано на державній формі власності підпорядкованого Міністерству освіти і науки України.
Відповідно до п. 3.1. статуту, університет перебуває в державній власності і підпорядковується Міністерству освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України реалізує права та обов'язки уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу стосовно університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває університет.
Відповідно до п 11.7. статуту, фінансування університету здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 року у справі №126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок №228).
Пунктом 5 Порядку №228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.
Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
За змістом пункту 43 Порядку №228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Згідно з нормами статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до листа Рівненської окружної прокуратури №50-56-8855вих-24 від 24 жовтня 2024 року, прокурор звернувся до Міністерства освіти і науки України про надання інформації чи вживались заходи реагування щодо обставин, які становлять предмет даного позову.
Відповідно до листа Рівненської окружної прокуратури №50-56-8854вих-24 від 24 жовтня 2024 року, прокурор звернувся до Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про надання інформації чи вживались заходи реагування щодо обставин, які становлять предмет даного позову.
У грудні 2024 року Рівненська окружна прокуратура, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скерувала на адресу Міністерства освіти і науки України та Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області листи від 30 грудня 2024 року, якими повідомила про наявність підстав для захисту інтересів держави, та звернення до суду з позовом в інтересах вказаних осіб.
Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратура обґрунтувала правомірність звернення до суду із цим позовом.
Висновки суду
За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткова угода №1 від 28 серпня 2023 року до договору №ЕЕ/148/01/23 від 17 січня 2023 року, укладеного між Рівненським державним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому цю угоду суд визнає недійсною.
Надмірно сплачені кошти в сумі в сумі 132 974,04 грн необхідно стягнути з відповідача 1 в дохід державного бюджету України на користь позивача 1.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витратити у вигляді судового збору за позовною вимогою немайнового характеру покладаються на відповідачів порівну, разом з тим, судові витрати за майновою вимогою покладаються на відповідача 1, оскільки спірні кошти було сплачено на його користь та вимога про стягнення вказаних коштів пред'явлена до відповідача 1.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28 серпня 2023 року до договору №ЕЕ/148/01/23 від 17 січня 2023 року, укладеного між Рівненським державним гуманітарним університетом (33028. вул. Степана Бандери 12, ідентифікаційний код 25736989) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, ідентифікаційний код 42828295).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, ідентифікаційний код 42828295) на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський 10, ідентифікаційний код 38621185) кошти у сумі 132 974 (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн 04 коп.
4. Стягнути з Рівненського державного гуманітарного університету (33028. вул. Степана Бандери 12, ідентифікаційний код 25736989) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, ідентифікаційний код 42828295) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп судового збору.
Позивач (Стягувач): Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський 10, ідентифікаційний код 38621185).
Позивач (Стягувач за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077).
Відповідач (Боржник): Рівненський державний гуманітарний університет (33028. вул. Степана Бандери 12, ідентифікаційний код 25736989).
Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, ідентифікаційний код 42828295).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено 03 квітня 2025 року.
Суддя Андрій КАЧУР