65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1161/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
розглянувши матеріали заяви Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову за вх.№ 2-472/25 від 01.04.2025
у справі № 916/ 1161/25
за позовом: Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС»
про стягнення 560 339, 61 грн
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 28.04.2025, із повідомленням учасників справи та представника прокуратури у підготовче засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані покликанням прокуратури на те, що замовник будівництва не звертався до Фонтанської, Крижанівської сільських рад з питань розрахунку розміру пайової участі та укладення відповідного договору, однак Фонтанською сільською радою було проведено розрахунок розміру пайової участі, а також було нараховано інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання.
01.04.2025 господарський суд одержав заяву про забезпечення позову за вх.№ 2-472/25 від 01.04.2025, в якій керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 560 339,61 грн.
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС», у межах суми позову 560 339,61 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Заяву обґрунтовано такими обставинами.
З метою забезпечення реального виконання остаточного судового рішення та поновлення порушених інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог, ураховуючи ціну позову у розмірі 560 339,61 грн, окружною прокуратурою встановлено необхідність в ініціюванні вжиття заходів забезпечення позову.
Заявник стверджує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору, невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, адже можливість ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною.
При цьому, на думку заявника, обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС», оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позовних вимог, відповідач матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Щодо зустрічного забезпечення, то заявник вказав, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України (яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України) зазначено, зокрема, такі висновки:
« 43. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.
44. У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
45. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».
Суд установив, що предметом позову є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» грошових коштів у сумі 560 339,61 грн.
Водночас заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, посилається на те, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
Отже, виконання судового рішення у даній справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» необхідну суму грошових коштів.
У цьому контексті варто зауважити, що подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.
У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
Таким чином, із врахуванням наданих позивачем доказів, господарський суд погоджується, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах заявленої суми 560 339,61 грн, є релевантним з предметом позову і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Тобто, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із заявником, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.
Беручи до уваги наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову.
Одночасно суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальних прав сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Окрім того, арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, якщо судове рішення буде постановлено на користь позивача. Тобто, можливість боржника розпоряджатися грошовими коштами обмежується лише на певний час і лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Таке саме стосується й арешту майна відповідача, яким обмежується лише право розпорядження відповідачем відповідним майном.
Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст. 234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову за вх.№ 2-472/25 від 01.04.2025 у справі № 916/1161/25 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову на користь Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська область, Одеський район, с. Доброслав, вул. Центральна, буд. 85; код ЄДРПОУ/умовний код 0352855229) шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 560 339,61 грн.
- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872), у межах суми позову 560 339,61 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Стягувачем за цією ухвалою є: Доброславська окружна прокуратура Одеської області (67500, Одеська область, Одеський район, с. Доброслав, вул. Центральна, буд. 85; код ЄДРПОУ/умовний код 0352855229).
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, 364, кв. 2; код ЄДРПОУ 43114872).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 02.04.2025.
Суддя Деркач Тетяна Григорівна