79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.04.2025 Справа № 914/2524/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Палюх М. В., розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Козин, Обухівського району Київської області;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Сістем», м. Львів;
про стягнення збитків, індексу інфляції та 3% річних.
За участю представників сторін:
від позивача: Гавкалюк Віталій Володимирович - представник;
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
На новий розгляд Господарського суду Львівської області передано позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Сістем» про стягнення індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 89464979,10 грн. в частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних.
Ухвалою суду від 01.10.2024р. прийнято справу №914/2524/21 до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.Процесуальний хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Через систему «Електронний суд» відповідач 09.12.2024р. подав письмові пояснення за вх. № 29842/24 від 10.12.2024р.; позивач 18.12.2024р. подав заяву за вх.№4703/24 про збільшення розміру позовних вимог та розгляд справи проводиться із врахуванням поданої заяви вх.№4703/24 ; позивач 22.01.2025р. подав клопотання за вх.№1789/25 про долучення доказів до матеріалів справи.
Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 01.04.2025р. в режимі відеоконференції, надав усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 01.04.2025р. не забезпечив. У письмових поясненнях за вх. № 29842/24 від 10.12.2024р. відповідач просив суд розглянути справу за відсутності представника.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання з реєстрації податкових накладних відповідно до вимог законодавства та умов укладених договорів поставки вугілля від 13.08.2019 №111/39 та від 17.02.2020 №111/4, що призвело до недоотримання ПАТ «Центренерго» податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 79 272 535,14 грн.
На суму незареєстрованих податкових накладних позивач за період з 16.03.2020р. по 08.07.2021р. по кожній накладній окремо нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 7 511 238,15грн., з яких з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 1 067 478,95 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 6 443 759,20 грн., а також 3 % річних в сумі 2 681 205,81грн. з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 374 568,26 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 2 306 637,55 грн.
Відповідно до заяви за вх. № 5255/21 від 21.12.2021р. про збільшення позовних вимог, позивач донарахував інфляційні втрати та 3% річних за період з 09.07.2021р. по 14.12.2021р. та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 9 750 897,72грн., з яких з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 1 376 842,20 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 8 374 055,52 грн., а також 3 % річних в сумі 3 717 439,76грн. з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 517 702,83 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 3 199 736,93 грн.
Відповідно до заяви за вх.№4703/24 від 18.12.2024р. про збільшення розміру позовних вимог позивач донарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 15.12.2021р. по 30.11.2024р. та 3% річних за період з 15.12.2021р. по 14.12.2024р. та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 47 654 741,91грн., з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 6 612 484,56 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 41 042 257,35 грн., а також 3 % річних в сумі 10 854 070,64грн., з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 1 503 482,71 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 9 350 587,93 грн.
Позиція відповідача.
У письмових поясненнях за вх. № 29842/24 від 10.12.2024р. відповідач зазначив, що обов'язок ТОВ «Рекорд Сістем» щодо реєстрації податкових накладних не є грошовим зобов'язанням перед ПАТ «Центренерго» у зв'язку з чим підстави для стягнення індексу інфляції та 3% річних у даній справі відсутні.
Відповідач вказує, що у матеріалах справи відсутні докази направлення ПАТ «Центренерго» до ТОВ «Рекорд Сістем» вимоги щодо сплати грошових коштів в розмірі втраченого податкового кредиту, що додатково підтверджує відсутність підстав для нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач стверджує, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є безпідставними у зв'язку з чим у задоволенні даних вимог слід відмовити.
Додатково, відповідач зазначив, що оскільки, в даному випадку не відбулась зміна фактичних обставин справи, тому збільшення позовних вимог при новому розгляді справи в будь-якому разі не допускається зважаючи на положення частини 4 ст. 46 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за договором на поставку вугілля № 111/39 від 13.08.2019р. та договором на поставку вугілля № 111/4 від 17.02.2020р.
Обставини, встановлені судом.
Справа розглядалася неодноразово.
Верховний Суд постановою від 15.06.2023р. у справі № 914/2524/21 скасував рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2022р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022р. та ухвалив нове рішення в частині позовних вимог про стягнення збитків.
Позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Сістем» про стягнення збитків задовольнив.
Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Сістем» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 79 272 535,14 грн збитків.
Справу № 914/2524/21 в частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних направив на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду Господарський суд Львівської області рішенням від 10.01.2024р. у справі № 914/2524/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024р., у задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції у сумі 7 511 238,15 грн та 3% річних у сумі 2 681 205,81 грн відмовив.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2024р. у справі № 914/2524/21 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024р. у справі № 914/2524/21 та справу №914/2524/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судами у даній справі встановлено, що 13.08.2019р. ПАТ «Центренерго» (покупець) і ТОВ «Рекорд Сістем» (постачальник) уклали договір поставки вугілля №111/39 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - договір №111/39), за яким постачальник зобов'язався поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (вугілля) на зазначених у договорі умовах (п.1.1.).
17.02.2020р. ПАТ «Центренерго» (покупець) і ТОВ «Рекорд Сістем» (постачальник) уклали договір поставки вугілля №111/4 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - договір №111/4), за яким постачальник зобов'язався поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (вугілля) на зазначених у договорі умовах (п.1.1.).
За умовами вказаних договорів:
- постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) (п.9.4. Договору №111/39 та п.10.4. договору №111/4);
- податкова накладна та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинні відповідати наступним умовам: складена (і) за формою та в порядку, передбаченими законодавством України; заповнена (і) у відповідності до вимог законодавства України; складена (і) в електронній формі та зареєстровані в ЄРПН; підписана (і) електронним підписом уповноваженої особи постачальника із дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України (п.9.4.1. договору №111/39 та п.10.4.1. договору №111/4);
- у випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов'язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов'язані з таким порушенням збитки (п.9.4.3. договору №111/39, п.10.4.3. договору №111/4).
ПАТ «Центренерго» перерахувало ТОВ «Рекорд Сістем» грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема:
- №562 від 03.02.2020 на суму 8 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на Тп ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000007 03.02.20р. у тч. ПДВ 1 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №653 від 06.02.2020 на суму 30 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на Тп ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000008 06.02.20р. у тч. ПДВ 5 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №729 від 13.02.2020 на суму 24 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000009 12.02.20р. у тч. ПДВ 4 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №742 від 13.02.2020 на суму 38 200 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000009 12.02.20р. у тч. ПДВ 6 366 666,67 Тендеру не потребує»;
- №752 від 13.02.2020 на суму 800 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на Тп ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000009 12.02.20р. у тч. ПДВ 133 333,33 Тендеру не потребує»;
- №901 від 20.02.2020 на суму 6 200 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на Тп ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000011 20.02.20р. у тч. ПДВ 1 033 333,33 Тендеру не потребує»;
- №956 від 24.02.2020 на суму 30 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000012 24.02.20р. у тч. ПДВ 5 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №981 від 25.02.2020 на суму 12 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000013 25.02.20р. у тч. ПДВ 2 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №989 від 26.02.2020 на суму 12 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000014 15.02.20р. у тч. ПДВ 2 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1016 від 27.02.2020 на суму 12 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000015 27.02.20р. у тч. ПДВ 2 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1034 від 28.02.2020 на суму 12 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/39 13.08.2019 рах Б-00000016 28.02.20р. у тч. ПДВ 2 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №4249 від 30.10.2020 на суму 16 976 530,45 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог №111/39 13.08.2019 у т.ч. ПДВ 2 829 421,74 грн Тендеру не потребує»;
- №1081 від 04.03.2020 на суму 80 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на Зм ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000020 04.03.20р. у тч. ПДВ 13 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №1092 від 05.03.2020 на суму 27 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000020 05.03.20р. у тч. ПДВ 4 500 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1093 від 05.03.2020 на суму 50 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000021 05.03.20р. у тч. ПДВ 8 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №1167 від 06.03.2020 на суму 24 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000023 06.03.20р. у тч. ПДВ 4 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1215 від 12.03.2020 на суму 43 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000024 12.03.20р. у тч. ПДВ 7 166 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1267 від 16.03.2020 на суму 10 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000026 16.03.20р. у тч. ПДВ 1 666 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1313 від 17.03.2020 на суму 12 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000027 17.03.20р. у тч. ПДВ 2 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1382 від 23.03.2020 на суму 14 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000028 23.03.20р. у тч. ПДВ 2 333 333, 33 Тендеру не потребує»;
- №1389 від 24.03.2020 на суму 8 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000029 від 24.03.20р. у т.ч. ПДВ 1 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №1406 від 25.03.2020 на суму 8 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000030 25.02.20р. у тч. ПДВ 1 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №1415 від 27.03.2020 на суму 16 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000031 27.03.20р. у тч. ПДВ 2 666 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1435 від 30.03.2020 на суму 9 800 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог 111/4 17.02.2020 рах Б-00000032 30.03.20р. у тч. ПДВ 1 500 000,00 Тендеру не потребує»;
- №1469 від 01.04.2020 на суму 68 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог №111/4 від 17.02.2020 рах №Б-00000034 від 01.04.2020р. у т.ч. ПДВ 11 333 333,33 Тендеру не підлягає»;
- №1483 від 03.04.2020 на суму 17 500 000,00 грн, призначення платежу «Передплата вугілля, яке надійшло на ТЕС дог 111/4 17.02.2020р., рахунок № Б-00000035 від 03.04.20р. (частково) у т.ч. ПДВ 2 916 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1575 від 09.04.2020 на суму 49 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС дог 111/4 від 17.02.2020 р., рахунок №Б-00000036 від 09.03.20р. у т.ч. ПДВ 8 166 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1793 від 24.04.2020 на суму 20 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС зг дог.№111/4 від 17.02.2020 р., рахунок №Б-00000037 24.04.20р. у т.ч. ПДВ 3 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №1828 від 28.04.2020 на суму 7 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог.№111/4 від 17.02.2020р., рахунок №Б-00000038 від 28.04.2020р. у т.ч. ПДВ 1 166 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1932 від 05.05.2020 на суму 25 000 000,00 грн, призначення платежу «Доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 4 166 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1941 від 06.05.2020 на суму 25 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 4 166 666,67 Тендеру не потребує»;
- №1983 від 07.05.2020 на суму 45 000 000, 00 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 7 500 000,00 Тендеру не потребує»;
- №2106 від 14.05.2020 на суму 40 000 000,00 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 6 666 666,67 Тендеру не потребує»;
- №2129 від 15.05.2020 на суму 60 000 000,00 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 10 000 000,00 Тендеру не потребує»;
- №2283 від 28.05.2020 на суму 129 402 905,43 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 31 567 150,91 Тендеру не потребує»;
- №2287 від 28.05.2020 на суму 30 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., рахунок №Б-00000039 від 28.05.2020 р. «у т.ч. ПДВ Тендеру не потребує»;
- №2295 від 28.05.2020 року на суму 20 000 000,00 грн, призначення платежу «Передплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС дог. №111/4 від 17.02.2020 р., рахунок №Б-00000040 28.05.2020 р.»у т.ч. ПДВ 3 333 333,33 Тендеру не потребує»;
- №4250 від 30.10.2020 на суму 1 063 739, 02 грн, призначення платежу «доплата за вугілля, яке надійшло на ТЕС згідно дог. №111/4 від 17.02.2020 р., «у т.ч. ПДВ 177 289,84 грн Тендеру не потребує».
До позовної заяви ПАТ «Центренерго» долучило складені та зареєстровані у Автоматизованій системі ДПС України податкові накладні:
- №29001 від 29.02.2020: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 136 460 659,48 грн, загальна сума ПДВ 22 743 443,25 грн;
- №31002 від 31.03.2020: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 203 999 999,94 грн, загальна сума ПДВ 33 999 999,99 грн;
- №30002 від 30.04.2020: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 45 884 682,83 грн, загальна сума ПДВ 7 647 447,14 грн;
- №31002 від 31.05.2020: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 93 232 621,98 грн, загальна сума ПДВ 15 538 770,33 грн;
- №31001 від 31.05.2020: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 84 929 999,89 грн, загальна сума ПДВ 14 154 999,98 грн.
ПАТ «Центренерго», стверджуючи, що TOB «Рекорд Сістем» не зареєструвало податкові накладні на суму податку на додану вартість, сплаченого ПАТ »Центренерго» як оплату за вугілля за: договором №111/39 у лютому 2020 року на суму 8 123 223,42 грн та у жовтні 2020 року у сумі 2 829 421,74 грн (всього на загальну суму 10 952 645,16 грн); договором №111/4 у березні 2020 року на суму 16 166 666,68 грн, у квітні 2020 року на суму 19 289 219,53 грн, у травні 2020 року на суму 32 706 713, 93 грн та у жовтні 2020 року на суму 177 289,84 грн (всього на загальну суму 68 319 889,98 грн), звернулося до ТОВ »Рекорд Сістем» з вимогою про стягнення збитків.
ТОВ «Рекорд Сістем» не задовольнило вимогу ПАТ «Центренерго» про сплату збитків за договором №111/39 та договором №111/4 у сумі 79 272 535,14 грн.
ТОВ «Рекорд Сістем» отримало рішення комісії податкового органу про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Рекорд Сістем», а саме:
- рішення №26149 від 10.02.2020, яким встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №32276 від 03.03.2020, відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 21.02.2020 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №35986 від 24.03.2020, відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.03.2020 №3, прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №50634 від 17.06.2020, відповідно до якого прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №49720 від 08.10.2020, відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №1, прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №50174 від 12.10.2020, яким встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №60228 від 29.12.2020, яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 17.12.2020 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №1133 від 15.01.2021, яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.01.2021 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- рішення №2739 від 26.01.2021, яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.01.2021 №2, прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Обставини завдання відповідачем збитків позивачу у зазначений сумі були встановлені у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у цій справі, а тому відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню. Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21 (пункт 56) заначив таке: “Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ)». Оскільки суди попередніх інстанцій не досліджували наявність підстав для стягнення 3% річних та індексу інфляції, у цій частині справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024р. у справі № 914/2524/21 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та 3%річних, Верховний Суд, зокрема зазначив, що вимога про нарахування, передбачених статтею 625 ЦК України 3 % річних й інфляційних втрат, які є складовою відшкодування завданої позивачеві шкоди, є правомірною. Разом з тим, Верховний Суд вказав, що із урахуванням змісту частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений можливості дослідити проведені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат та встановити їх обґрунтованість, зокрема на предмет дотримання позивачем методики розрахунку інфляційних втрат, визначення періоду нарахування тощо, тому касаційну скаргу задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Позиція суду
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України. Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Виходячи із систематичного аналізу вимог чинного законодавства упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Тобто, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І “Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 відступила, зокрема, від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 липня 2021 року у справі № 686/22674/20-ц про те, що передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання у виді компенсації інфляційних втрат і 3 % річних може виникати тільки у договірних правовідносинах і не стосується правовідносин, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, та її подальшим відшкодуванням (пункт 75). Також у пункті 82 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що позивачка, у справі за позовом про відшкодування завданої їй майнової шкоди, обґрунтовуючи загальний грошовий розмір завданої їй шкоди, могла ставити питання про стягнення з держави 3 % річних й інфляційних втрат як частини відшкодування завданої шкоди.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у даній справі встановив, що відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних, що викликало неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка є збитками позивача (збитки - це грошове вираження шкоди) та визначив їх розмір.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2024р. у даній справі № 914/2524/21, Верховний Суд зокрема зазначив, що між сторонами виникло грошове зобов'язання, оскільки одна сторона зобов'язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу. З набранням чинності рішення суду про стягнення збитків у боржника виникло зобов'язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов'язання виникло між сторонами із заподіяння збитків. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Відтак, Верховний суд у даній справі зокрема зазначив, що вимога про нарахування, передбачених статтею 625 ЦК України 3 % річних й інфляційних втрат, які є складовою відшкодування завданої позивачеві шкоди, є правомірною.
Відтак, позивачем на підставі ст.625 ЦК України на суму незареєстрованих податкових накладних по кожній накладній окремо за період з 16.03.2020р. по 30.11.2024р. (відповідно до заявлених позовних вимог, заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої ухвалою суду від 10.02.22р. у даній справі та поданої заяви про збільшення позовних вимог 18.12.24р. та до наданих суду розрахунків) нараховано інфляційні втрати в загальному розмірі 47 654 741,91грн., з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 6 612 484,56 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 41 042 257,35 грн., а також 3 % річних за період з 16.03.2020р. по 14.12.2024р. в сумі 10 854 070,64грн., з яких за договором № 111/39 від 13.08.2019 року - 1 503 482,71 грн. та за договором № 111/4 від 17.02.2020 року - 9 350 587,93 грн.
Перевіривши проведені нарахування, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при обрахунку 3% річних, нарахувавши 3% річних на суму податкової накладної за договором № 111/4 від 17.02.2020р. за квітень 2020 року в розмірі 19 289 219,53грн., тоді як сума завданих збитків становить 19 269 219,53грн., а також, нарахувавши 3% річних за травень 2020р. за договором № 111/4 від 17.02.2020р. за період з 15.06.2020р. по 08.07.2021р., оскільки прострочення реєстрації податкової накладної відбулося з 16.06.2020р.
Відтак, в перерахунку, підставними є вимоги, щодо стягнення 3% річних в розмірі 10 848 640,57грн. Врешті вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не представлено, доказів оплати проведених позивачем нарахувань не надано, відтак підставними є вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в загальному розмірі 47 654 741,91грн. та 3% річних в розмірі 10 848 640,57грн. за не реєстрацію податкових накладних за договорами № 11/39 від 13.08.2019р. та № 111/4 від 17.02.2020р.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 47 654 741,91грн. та 3% річних в розмірі 10 848 640,57грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог із врахуванням понесених судових витрат за апеляційною та касаційною скаргою сплачених за новий розгляд даної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.74,76,77,86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Сістем» (79053, Львівська обл., місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 18, ідентифікаційний код 41639496) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, ідентифікаційний код 22927045) інфляційні втрати в розмірі 47 654 741,91грн., 3% річних в сумі 10 848 640,57грн. та 543 457,18грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Врешті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 03.04.25р.
Суддя Іванчук С.В.