03.04.2025 р. Справа№ 914/861/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», місто Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місто Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 15752,96 грн у зв'язку із проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 15752,96 грн у зв'язку із проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025, справу №914/861/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
01.04.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 31.03.2025) від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№8323/25).
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, судом встановлено наявність підстав для її повернення на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з приписами частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Оскільки заява про усунення недоліків подається на усунення недоліків позовної заяви, відповідно така заява (про усунення недоліків) має підписуватись позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах самого позивача.
Частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 9 статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч. 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21), вказано, що «починаючи починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Як вбачається з матеріалів справи, заява про усунення недоліків позовної заяви підписана Луців Іванною Іванівною.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, керівником Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» є Шелемей Василь Володимирович.
До заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх.№8323/25 від 01.04.2025) додано довіреність у порядку передоручення від 17.02.2025, якою керівник Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (позивача) - Шелемей Василь Володимирович уповноважує Луців Іванну Іванівну представляти інтереси Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління».
Відтак, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу. (постанова Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19).
Відтак, суд враховує, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, останньому не вбачається наявність повноважень у Луців Іванни Іванівни на підписання та подання до суду позовних заяв, у тому числі щодо подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, яка є рівноцінною самій позовній заяві.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено представників, які маю право вчиняти дії від імені Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» в судах: Паращак Ірина Вікторівна, Воронова Ірина Романівна та Жаба Олена Іванівна.
Будь-які інші документи (договір, контракт, який би визначав трудові (посадові) обов'язки працівника; посадова інструкція, якою визначено обов'язки представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва); статут позивача; положення тощо), які б підтверджували наявність повноважень у Луців Іванни Іванівни на підписання такої заяви станом на момент її подання у суду відсутні.
Суд також зазначає про те, що позовна заява підписана уповноваженим на це представником позивача - Паращак Іриною Вікторівною. Однак, заява про усунення недоліків позовної заяви підписана Луців Іванною Іванівною на підставі довіреності у порядку передоручення від 17.02.2025, що не є доказом того, що Луців Іванна Іванівна уповноважена підписувати позовну заяву від імені позивача (Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління») та відповідно, подавати до суду заяву про усунення недоліків такої позовної заяви, так як заява про усунення недоліків позовної заяви є рівноцінною самій позовній заяві, що також врегульовано приписами ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, адже якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Також суд зазначає про те, що особи набувають статусу учасників справи лише після відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивачі і відповідачі.
Права та обов'язки учасників справи (сторін та третіх осіб) визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Враховуючи наведені норми у сукупності, суд зазначає, що право на підписання позовної заяви не входить до переліку прав, наданих чинним законодавством учаснику справи (позивачу), оскільки на час підписання позовної заяви (а рівно і заяви про усунення недоліків позовної заяви) та її подання до суду, особа ще не має процесуального статусу учасника справи (позивача) і набуває його лише після відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що заява про усунення недоліків (вх.№8323/25 від 01.04.2025) підписана особою, яка не мала права її підписувати, суд дійшов висновку про те, що позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви у спосіб та термін, встановлений судом відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 25.03.2025.
Згідно з ч.ч. 4, 6, 7 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
При цьому, слід зауважити, що у зв'язку із зверненням Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 15752,96 грн у зв'язку із проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції шляхом її формування у системі «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» із до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 15752,96 грн - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.