вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2025 р. Справа № 911/2815/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трастоіл», м. Харків, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Треті-Транс-Агро», м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область
про стягнення 256 118, 30 грн
ТОВ “Трастоіл» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “Треті-Транс-Агро» про стягнення 163 581, 00 грн основної заборгованості, 21 466, 65 грн пені, 12 870, 00 грн 3% річних, 58 200, 65 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлені йому паливно-мастильні матеріали згідно з договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/2815/24 за позовом ТОВ “Трастоіл» до ТОВ “Треті-Транс-Агро» про стягнення 256 118, 30 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09100, б. Олександрійський, буд. 64, кв. 21, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
15.11.2021 р. між позивачем (надалі - Продавець) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № БСК-10 від 15.11.2021 р., згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати Покупцю бланки-дозволи та/або електроннi паливнi картки, якi надають право на здійснення заправки паливно-мастильними матерiалами автотранспорту Покупця на АЗС, вказаних в п. 1.3. цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або поповнювати електронні паливні картки на бажану кiлькiсть/суму отримання Покупцем паливно-мастильних матеріалів (ПММ) (надалі - Договір).
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що цим Договором Продавець зобов'язується випустити та передати Покупцю один з наступних (або всі разом, на вибір Покупця) дозвільних документів, які надають право на здійснення заправки паливно-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця, а саме:
1.2.1. бланк-дозвіл (талони) - спеціальний документ, який має встановлену Продавцем форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред'явнику отримувати на АЗС Продавця ПММ відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені у ньому. Бланк-дозвіл видається Продавцем на умовах, передбачених цим Договором. Бланк-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», призначений виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання ПММ, є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску ПММ в мережі АЗС Продавця;
1.2.2. електронна паливна картка (смарт-картка) літрова - спеціальний засіб у вигляді емітованої у встановленому діючим законодавством порядку пластикової картки встановленого зразку, що використовується для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання ПММ відповідної кількості, виду та марки, попередньо оплачених відповідно до умов цього Договору;
1.2.3. електронна паливна картки (смарт-картка) грошова - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому діючим законодавством порядку пластикової картки встановленого зразку, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів з умовного рахунку платника (далі по тексту разом - дозвільні документи).
Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. Договору отоварювання дозвільних документів здійснюється у мережі автозаправних станцій Продавця (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ “БРСМ Нафта», на яких Покупець має право отримати ПММ. З інформацією про перелік АЗС Покупець може ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: www.brsm-nafta.com. Отоварювання дозвільних документів можливе відповідно до режиму роботи АЗС Продавця (п. 1.3.).
1.4. Право власності на ПММ переходить від Продавця до Покупця в момент отоварювання дозвільних документів на АЗС Продавця.
Згідно з п. 2.1. Договору Покупець перераховує Продавцю вартість ПММ в асортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою, протягом 1 (одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ, зазначена у рахунку-фактурі, е остаточною для Покупця, незалежно від того, яка ціна буде діяти на АЗС в момент отоварювання бланків-дозволів (талонів). ПММ відпускаються у кількості та за видами, вказаними на бланках-дозволах (талонах).
Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця.
2.1.2. Продавець, на підтвердження свого обов'язку, що випливає з цього Договору, видає Покупцеві бланки-дозволи відповідного номіналу, марки на всю кількість оплачених ПММ згідно з рахунком-фактурою. Бланки-дозволи, у розумінні цього Договору, є разовими та мають строк дії (строк дії бланку-дозволу зазначається на зворотній стороні бланку-дозволу). Бланки-дозволи після отримання ПММ вважаються погашеними та, відповідно, є недійсними. Після закінчення строку дії бланки-дозволи вважаються недійсними, не приймаються в мережі АЗС Продавця. При цьому, Продавець залишає за собою право після закінчення строку дії бланків-дозволів, на підставі накладної на повернення, замінити такі бланки-дозволи на діючі, з перерахунком вартості ПММ за цінами, діючими на день такого обміну.
2.1.3. Під час видачі бланків-дозволів Продавець видає Покупцю видаткову накладну.
2.1.4. Для отримання ПММ представник Покупця - особа, у якої наявний відповідний бланк-дозвіл, звертається до будь-якої із автозаправних станцій, що належать до мережі АЗС Продавця.
2.1.5. Відпуск ПММ Покупцеві, його представникам (особам, у яких наявні відповідні бланки-дозволи) здійснюється тільки після пред'явлення бланків-дозволів Продавцю. Наявність бланку-дозволу у особи, що звертається до Продавця (до однієї із автозаправних станцій) є підтвердженням повноважень такої особи на отримання ПММ. Ризик несприятливих наслідків пред'явлення бланку-дозволу не уповноваженою особою і, відповідно, отримання ПММ неналежним одержувачем несе Покупець, окрім тих випадків, коли він завчасно і у належній формі повідомив Продавця про анулювання бланків-дозволів.
2.1.6. Після відпуску зазначених в бланку-дозволі ПММ Покупцю, бланк-дозвіл вважається погашеним та залишається у Продавця.
Пунктами 6.1., 6.2. Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 6.1.).
6.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 р.
У разі якщо жодна зі Сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов договору позивачем було видано бланки-дозволи, здійснено поставку і передано у власність відповідача товар - паливно-мастильні матеріали на загальну суму 821 026, 47 грн, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 90 від 18.11.2021 р. на суму 28 686, 97 грн, видатковою накладною № 115 від 18.11.2021 р. на суму 28 990, 00 грн, видатковою накладною № 114 від 25.11.2021 р. на суму 28 990, 00 грн, видатковою накладною № 117 від 29.11.2021 р. на суму 17 394, 00 грн, видатковою накладною № 125 від 01.12.2021 р. на суму 14 495, 00 грн, видатковою накладною № 127 від 02.12.2021 р. на суму 17 394, 00 грн, видатковою накладною № 143 від 08.12.2021 р. на суму 34 188, 00 грн, видатковою накладною № 153 від 10.12.2021 р. на суму 22 792, 00 грн, видатковою накладною № 157 від 13.12.2021 р. на суму 9 971, 50 грн, видатковою накладною № 165 від 15.12.2021 р. на суму 28 490, 00 грн, видатковою накладною № 171 від 20.12.2021 р. на суму 28 490, 00 грн, видатковою накладною № 178 від 24.12.2021 р. на суму 28 790, 00 грн, видатковою накладною № 184 від 31.12.2021 р. на суму 143 950, 00 грн, видатковою накладною № 23 від 20.01.2022 р. на суму 92 349, 00 грн, видатковою накладною № 24 від 24.01.2022 р. на суму 56 981, 00 грн, видатковою накладною № 33 від 28.01.2022 р. на суму 77 475, 00 грн, видатковою накладною № 57 від 08.02.2022 р. на суму 55 632, 50 грн, видатковою накладною № 60 від 09.02.2022 р. на суму 23 992, 50 грн, видатковою накладною № 70 від 16.02.2022 р. на суму 81 975, 50 грн, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та станом на час розгляду справи відповідачем було виконано свій обов'язок по оплаті за поставлений позивачем товар шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 657 445, 47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 34 від 25.11.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 39 від 01.12.2021 р. на суму 15 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 42 від 02.12.2021 р. на суму 18 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 56 від 08.12.2021 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 64 від 10.12.2021 р. на суму 20 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 69 від 13.12.2021 р. на суму 10 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 72 від 15.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 78 від 20.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 80 від 21.12.2021 р. на суму 20 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 95 від 29.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 98 від 29.12.2021 р. на суму 35 671, 47 грн, платіжною інструкцією № 126 від 19.01.2022 р. на суму 70 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 146 від 27.01.2022 р. на суму 73 950, 00 грн, платіжною інструкцією № 175 від 08.02.2022 р. на суму 77 475, 00 грн, платіжною інструкцією № 189 від 16.02.2022 р. на суму 72 349, 00 грн, платіжною інструкцією № 204 від 23.02.2022 р. на суму 75 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо оплати за поставлений йому товар у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 163 581, 00 грн, що підтверджується договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ, видатковою накладною № 90 від 18.11.2021 р. на суму 28 686, 97 грн, видатковою накладною № 115 від 18.11.2021 р. на суму 28 990, 00 грн, видатковою накладною № 114 від 25.11.2021 р. на суму 28 990, 00 грн, видатковою накладною № 117 від 29.11.2021 р. на суму 17 394, 00 грн, видатковою накладною № 125 від 01.12.2021 р. на суму 14 495, 00 грн, видатковою накладною № 127 від 02.12.2021 р. на суму 17 394, 00 грн, видатковою накладною № 143 від 08.12.2021 р. на суму 34 188, 00 грн, видатковою накладною № 153 від 10.12.2021 р. на суму 22 792, 00 грн, видатковою накладною № 157 від 13.12.2021 р. на суму 9 971, 50 грн, видатковою накладною № 165 від 15.12.2021 р. на суму 28 490, 00 грн, видатковою накладною № 171 від 20.12.2021 р. на суму 28 490, 00 грн, видатковою накладною № 178 від 24.12.2021 р. на суму 28 790, 00 грн, видатковою накладною № 184 від 31.12.2021 р. на суму 143 950, 00 грн, видатковою накладною № 23 від 20.01.2022 р. на суму 92 349, 00 грн, видатковою накладною № 24 від 24.01.2022 р. на суму 56 981, 00 грн, видатковою накладною № 33 від 28.01.2022 р. на суму 77 475, 00 грн, видатковою накладною № 57 від 08.02.2022 р. на суму 55 632, 50 грн, видатковою накладною № 60 від 09.02.2022 р. на суму 23 992, 50 грн, видатковою накладною № 70 від 16.02.2022 р. на суму 81 975, 50 грн, платіжною інструкцією № 34 від 25.11.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 39 від 01.12.2021 р. на суму 15 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 42 від 02.12.2021 р. на суму 18 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 56 від 08.12.2021 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 64 від 10.12.2021 р. на суму 20 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 69 від 13.12.2021 р. на суму 10 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 72 від 15.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 78 від 20.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 80 від 21.12.2021 р. на суму 20 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 95 від 29.12.2021 р. на суму 30 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 98 від 29.12.2021 р. на суму 35 671, 47 грн, платіжною інструкцією № 126 від 19.01.2022 р. на суму 70 000, 00 грн, платіжною інструкцією № 146 від 27.01.2022 р. на суму 73 950, 00 грн, платіжною інструкцією № 175 від 08.02.2022 р. на суму 77 475, 00 грн, платіжною інструкцією № 189 від 16.02.2022 р. на суму 72 349, 00 грн, платіжною інструкцією № 204 від 23.02.2022 р. на суму 75 000, 00 грн, іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за поставлений та прийнятий ним товар згідно з договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 163 581, 00 грн за договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ, за період прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за поставлений товар з 10.04.2024 р. по 07.10.2024 р. всього на загальну суму 21 466, 65 грн.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.3. договору Покупець зобов'язаний за прострочення оплати при відстроченні платежу сплатити Продавцю пеню в розмiрi подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення за весь період прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за вищевказаним договором у вищевказаний період у розмірі 21 466, 65 грн.
Крім того, позивач також просить суд стягнути із відповідача інфляційні втрати та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № БСК-10 від 15.11.2021 р. купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ за періоди прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за поставлений товар з 01.03.2022 р. по 31.08.2024 р. та з 23.02.2022 р. по 07.10.2024 р. всього на загальну суму 58 200, 65 грн та 12 870, 00 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 58 200, 65 грн та 12 870, 00 грн відповідно.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Окрім цього, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж закону судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
До вказаної позовної заяви додано платіжну інструкцію № 1086 від 07.10.2024 р. про сплату судового збору на суму 3 841, 78 грн.
За таких обставин, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “Трастоіл» судові витрати у зв'язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Треті-Транс-Агро» про стягнення 256 118, 30 грн та внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягають поверненню позивачу у розмірі 768, 37 грн з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Треті-Транс-Агро» (09100, б. Олександрійський, буд. 64, кв. 21, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область; ідентифікаційний код 43823209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трастоіл» (61166, пр. Науки, буд. 40, офіс 310, м. Харків, Харківська область; ідентифікаційний код 43970774) 163 581 (сто шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 21 466 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн 65 (шістдесят п'ять) коп. пені, 12 870 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн 00 (нуль) коп. 3 % річних, 58 200 (п'ятдесят вісім тисяч двісті) грн 65 (шістдесят п'ять) коп. інфляційних втрат та судові витрати 3 073 (три тисячі сімдесят три) грн 41 (сорок одна) коп. судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Трастоіл» (61166, пр. Науки, буд. 40, офіс 310, м. Харків, Харківська область; ідентифікаційний код 43970774) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 37 (тридцять сім) коп., перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 1086 від 07.10.2024 р.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца