номер провадження справи 17/157/24
26.03.2025 Справа № 908/2616/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2616/24
за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок», 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (стара назва вул. 40 років Радянської України), буд. 13
про стягнення 142 545,84 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Калініна-Заєць Ю.М., довіреність від 19.12.24 № 912/20-25
Фарзаєва К.А., довіреність від 19.12.24 № 911/20-25
Гнатенко Н.І., довіреність від 19.12.24 № 916/20-25
від відповідача: Семененко І.Г., керівник, паспорт
27.09.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 27.09.24 з вимогами концерну “Міські теплові мережі» (далі концерн “МТМ») до товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок» (надалі ТОВ “Світлячок») про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.21 по 31.07.24 у розмірі 147 312,04 грн.
27.09.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2616/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 02.10.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2616/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
24.10.24 до суду надійшов відзив за вих. від 23.10.24 на позовну заяву, в якому представник відповідача частково визнає позовні вимоги в частині заборгованості за послуги постачання теплової енергії, а саме умовно-постійну частину тарифу, зокрема представник відповідача зазначив, що (дослівно):
“ТОВ “Світлячок» не сплачувало за послуги з постачання теплової енергії в період з 01.11.21р по 31.07.24р. з причини того, що не користувалося тепловою енергією Про це свідчать звіти показників приладу обліку теплової енергії, які подавались щомісяця в МТМ з нульовими показниками (копії звітів додаю).
Суму, яку я заборгувала за послугу з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина тарифу), я вже почала сплачувати. Прошу зробити реструктуризацію на 16 місяців у зв'язку з важкими сімейними обставинами (чоловік має 2 гр. інвалідності після перенесення 2х інфарктів та 2х інсультів, 2021.2023рр, та потребує постійного лікування і догляду). …».
Крім того, до відзиву за вих. від 23.10.24 на позовну заяву, в якості додатку додано квитанцію від 23.09.24 № 5648-2671-1737-0234 на суму 1 191,55 грн із призначенням платежу: “Сплата за абонентське обслуговування за липень 2024р. зг. дог. 72201881 від ТОВ “Світлячок».
Ухвалою від 02.12.24 судом вирішено розгляд справи № 908/2616/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначено розпочати провадження у справі № 908/2616/24 в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 25.12.24 о/об 10 год. 30 хв.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 25.12.24 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 25.12.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.01.25 об 11 год. 30 хв.
07.01.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій остання просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.21 - 31.07.24 в розмірі 144 928,94 грн.
Представник відповідача в судове засідання 07.01.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 07.01.25 представник позивача підтримала вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог, представник позивача зазначила про наступне, а саме (дослівно):
“ … Станом на 07.01.2025 року Позивачу стало відомо, що за справою № 908/2616/24 Відповідачем частково погашена сума заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.
Таким чином, за період з 01.11.2021 - 31.07.2024 р. сума заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії складає 144 928,94 грн …».
Розглянувши в засіданні 07.01.25 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом прийнято до розгляду вказану заяву виходячи з положень п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
З огляду на вказане подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених вимог позивача в наступній редакції:
“…Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок» на користь Концерну “Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 - 31.07.2024 р. в розмірі 144 928,94 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ “ Укрексімбанк » у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458 …».
Ухвалою від 07.01.25 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2616/24 на 21.01.25 о 12 год. 00 хв.
16.01.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому остання просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок основного боргу за договором та роз'яснення щодо порядку нарахування.
В засіданні 21.01.25 судом прийнято до розгляду клопотання представника позивача (сформоване в системі “Електронний суд» 16.01.25) про долучення документів (розрахунку основного боргу) та оголошено перерву без винесення ухвали на 11.02.25 об 11 год. 00 хв.
21.01.25 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява за вих. від 21.01.25, в якій остання просить суд долучити 4 копії квитанцій на 1 арк. про сплату боргу.
10.02.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання з проханням до суду зменшити суму заборгованості відповідача та стягнути суму заборгованості за надані жилого-комунальні послуги в розмірі 142 545,84 грн.
Також, представником відповідача заявлено усне клопотання про оголошення перерви на іншу дату для повного (детального) ознайомлення з розрахунком заборгованості по даній справі (проти якого не заперечувалось представником позивача).
Судом задоволено усне клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні на 25.02.25 об 11 год. 55 хв.
В засіданні 25.02.25 судом прийнято до розгляду заяву представника відповідача за вих. від 21.01.25 про долучення документів (доказів), а саме: 4-копій квитанцій на 1 аркуші про сплату боргу.
Також, в засіданні 25.02.25 представник позивача та відповідача підтримали заяву (сформовану в системі “Електронний суд» 10.02.25) про зменшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог, представник позивача зазначила про наступне, а саме (дослівно):
“…Після пред'явлення даного позову Відповідачем були здійснено часткову оплату боргу. Після отримання квитанцій про сплату боргу позивач здійснив перерахунок суми боргу шляхом зменшення з 128 550,86 грн до суми боргу у розмірі 79446,37 грн (копія розрахунку основного боргу додається).
Не враховувати даний факт неможливо, тому Позивач вважає за необхідне уточнити суму позовних вимог, а саме: загальний борг за спірний період з 01.11.2021 р. по 31.07.2024 р. зменшився в розмірі 2383,10 грн. та складає - 142545,84 грн …».
Розглянувши в засіданні 25.02.25 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом прийнято до розгляду вказану заяву виходячи з положень п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
З огляду на вказане подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених та обґрунтованих вимог позивача в наступній редакції:
“…Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок» код ЄДРПОУ 23848313 на користь концерну “Міські теплові мережі» ЄДРПОУ 32121458, (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд.137) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 142 545,84 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ “Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458…».
У засіданні 25.02.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
В засіданні 25.02.25 враховуючи, що судом вчинені всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч. 2 ст. 182, ст. 185 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, вирішено розпочати в цьому судовому засіданні розгляд справи по суті.
У вступному слові представник позивача та представник відповідача в усній формі стисло виклали зміст та підстави свої вимог і заперечень щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Крім того, в засіданні 25.02.25 представники сторін надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Також, в засіданні 25.02.25 представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви на іншу дату, для надання письмового пояснення (обґрунтування) щодо нарахованих сум основного боргу за заявлений у позовній заяві період.
Ухвалою від 25.02.25 закрито підготовче провадження у справі № 908/2616/24 та вирішено розпочато розгляд справи по суті з 25.02.25 і оголосити перерву в розгляді справи № 908/2616/24 по суті на 04.03.25 о 12 год. 30 хв.
28.02.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 28.02.25 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 03.03.25), в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи інформацію про порядок нарахування (донарахування) заборгованості за договором № 72201881 за березень 2022 року, лютий 2023 року та січень 2024 року.
04.03.25 до суду надійшло аналогічне клопотання без номеру та дати, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи інформацію про порядок нарахування (донарахування) заборгованості за договором № 72201881 за березень 2022 року, лютий 2023 року та січень 2024 року.
Судом в засіданні 04.03.25 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 26.03.25 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 26.03.25 представник відповідача надала докази часткової оплати заборгованості, а саме сплати абонентського обслуговування за березень 2024 р. у розмірі 1 191,55 грн, що підтверджується квитанцією № 5564-2846-2239-6897 від 17.03.25.
Судом прийнято до розгляду докази часткової оплати відповідачем суми заборгованості, а саме сплати абонентського обслуговування за березень 2024 року у розмірі 1 191,55 грн.
В засіданні 26.03.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноважених представників, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 27.09.24, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог за вих. від 07.01.25 та за вих. від 10.02.25. Просили суд стягнути з ТОВ “Світлячок» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.21 по 31.07.24 у розмірі 142 545,84 грн.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових позовні вимоги визнала частково з підстав викладених у відзиві за вих. від 23.10.24. В судових засіданнях зазначила, що визнає позовні вимоги лише в частині нарахування умовно-постійних витрат тарифу та тариф на абонентське обслуговування, а в частині умовно-змінних витрат заперечила в повному обсязі, зазначивши, що в нежитловому приміщенні № 52 підвалу, а саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 13 відсутнє опалення, лише проходить транзитна труба, яка надає опалення іншим приміщенням.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стрін, суд
Концерн “Міські теплові мережі» (далі позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну “МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
З 01.05.19 введено в дію Закон України “Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), згідно із ст. 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.
Так, відповідно до ст. 12 вказаного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Порядок та особливості укладання, зміни і припинення нових договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону, до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону визначено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
02.10.21 на виконання вимог Закону позивач на своєму офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомк майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.09.24 № 394758742, ТОВ “Світлячок» є власником нежитлового приміщення підвалу та першого поверху літ. А-5 загальною площею 251,9 кв.м. по вул. Сорок років Радянської Украни (нова назва Незалежної України), буд. 13, приміщення 52 в м. Запоріжжя (колективна форма власності з часткою власності 1/1).
01.11.21 між концерном “Міські теплові мережі» та ТОВ “Світлячок» укладено типовий індивідуальний договір № 72201881 про надання послуги з постачання теплової енергії (далі договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 13, приміщення 52.
Житловий будинок № 13 по вул. Незалежної України в м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775 зав. № 51479777, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузлів комерційного обліку.
Пунктом 5 Договору зазначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315 (надалі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у т. ч. приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватись окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5, 6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
У будівлі/будинку, в якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, розрахунок здійснюється з урахуванням розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення /будівлі/ будинку.
Позивач у позові з урахуванням заяви за вих. від 10.02.25 про зменшення позовних вимог вказує, що на виконання п. 5 Договору надавав відповідачу послугу з постачання теплової енергії з урахуванням умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 у вказані вище: нежитлового приміщення підвалу та першого поверху літ. А-5 загальною площею 251,9 кв.м. за період з 01.11.21 по 31.07.24 на загальну суму 142 545,84 грн. Відповідачем за вказаний період не було сплачено жодних коштів. Таким чином, як стверджує позивач, заборгованість відповідача за отриману послугу постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 складає 142 545,84 грн.
Згідно із “Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 № 869), Концерном “Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2024 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто, двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто, споживач сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Частиною 1 ст. 7 наведеного вище в тексті цього рішення Закону визначено, що споживач, серед іншого, має право у встановленому законодавством порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.19).
Враховуючи відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, суд виходить з того, що вказане приміщення відповідача є опалювальним. Доказів зворотрнього матріали справи не містять і суду не надано.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
В силу виконання Правил надання послуги з постачання теплової енергії (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.19 № 830), позивачем формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.20 № 23 (за реєстр. в Міністерстві юстиції України 25.02.20 за № 202/34485) затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.
Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки за постачання теплової енергії за договором.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходяться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти" (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.11.21 по 31.07.24 включно згідно з рахунками за постачання теплової енергії № 72201881 на загальну суму 142 545,84 грн у повному обсязі не здійснив. Доказів правомірності своїх дій (чи бездіяльності) суду не надав.
При цьому, в судовому засіданні 26.03.25 представник відповідача надала докази часткової оплати заборгованості, а саме сплати абонентського обслуговування за березень 2024 року у розмірі 1 191,55 грн, що підтверджується квитанцією № 5564-2846-2239-6897 від 17.03.25.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність (станом на час винесення процесуального рішення у цій справі) спірного матеріального правовідношення між сторонами та, як наслідок, про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 908/2616/24 в частині стягнення 1 191,55 грн заборгованості з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України через відсутність предмету спору.
При цьому, суд виходить з того, що спір між сторонами у цій справі доведено до суду з вини відповідача (доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано).
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України закріплено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Факт наявності заборгованості у сумі 141 354,29 грн підтверджується матеріалами справи.
Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено. Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не наджано.
Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов'язання відповідача оплатити спожиту теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 141 354,29 грн за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.
А тому, як наслідок, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Заперечення відповідача щодо відсутності опалення в нежитловому приміщенні № 52 підвалу, а саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 13 судом не приймаються до уваги, оскільки представником відповідача не надано суду жодних доказів щодо відсутності опалення вказаного приміщення чи, як зазначає представник відповідача, лише проходить транзитна труба, яка надає опалення іншим приміщенням.
Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.
А тому, сплачена сума судового збору в частині закриття провадження у справі, може бути повернуто позивачу після надходження до суду відповідного клопотання зі сторони позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, п. 2 ч. 1, ч. ч. 3, 4 ст. 231, ст. ст. 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (стара назва - вул. 40 років Радянської України), буд. 13, код ЄДРПОУ 23848313) на користь концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_2 у Філії АТ “Укрексімбанк» у м. Києві, код МФО 322313) - 141 354 (сто сорок одну тисячу триста п'ятдесят чотири) грн 29 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Світлячок» (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (стара назва - вул. 40 років Радянської України), буд. 13, код ЄДРПОУ 23848313) на користь концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_3 у ПАТ “УКРГАЗБАНК», код МФО 320478) - 2 402 (дві тисячі чотириста дві) грн 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі № 908/2616/24 в частині стягнення 1 191,55 грн заборгованості відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.04.2025.
Суддя В.Л. Корсун