майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про відмову у видачі судового наказу
"03" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/380/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про видачу судового наказу (вх. № 401/25 від 24.03.2025)
24.03.2025 до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - Заявник) про видачу судового наказу за вимогами до Фізичної особи - підприємця Павліківської Ірини Миколаївни (далі - Боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 43 436,38 грн, що складається з прострочених платежів: по тілу кредиту - 10 000,00 грн, по процентах - 31 936,38 грн, за комісією - 1 500,00 грн.
Вимоги обґрунтовано тим, що боржник не виконує свої зобов'язання за кредитним договором від 05.09.2023 № 474281 - КС - 001 (визначених офертою) про надання кредиту, підписаного одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію».
Розглянувши заяву ТОВ "Бізнес позика" про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ч. 2 ст. 150 ГПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суд зазначає, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
За результатами аналізу наданих документів суд встановив, що заявником не надано належних доказів для підтвердження безспірності заявлених вимог.
Зокрема, на підтвердження виконання зобов'язань щодо надання боржнику грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку боржника, яка вказана ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, заявник надав довідку ТОВ “Профітгід», яка не скріплена кваліфікованим електронним підписом, щодо здійснення переказу грошових коштів.
Водночас, матеріали заяви не містять договору, укладеного між заявником та ТОВ “Профітгід», що унеможливлює встановлення зв'язку між переказом коштів і виконанням заявником своїх зобов'язань перед боржником.
Крім того, ТОВ "Бізнес позика" не надало доказів того, що кредитні кошти були фактично перераховані саме на рахунок боржника, що є необхідною умовою виникнення грошового зобов'язання.
Також заявник надав оферту (пропозицію) про укладення кредитного договору шляхом акцепту її умов. При цьому сторонами погоджено графік платежів на строк 24 тижні (з 19.09.2023 по 20.02.2024) із загальною сумою платежу по кредитному договору - 26 040,00 грн (вартість наданого кредиту по договору), з яких по тілу кредиту - 10 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 14 540,00 грн, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн.
Водночас заявником не надано належних доказів, які б підтверджували виникнення заборгованості щодо прострочених платежів за процентами у розмірі 31 936,38 грн, за якими заявлено вимогу.
За таких обставин, наявні правові питання щодо фактичного виникнення договірних зобов'язань між сторонами, які потребують з'ясування в межах позовного провадження, що виключає можливість розгляду справи у порядку наказного провадження.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Враховуючи викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з указаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на заявника відповідно до приписів ст. 151 ГПК України, у зв'язку з відмовою у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 152-154, 234, 235 ГПК України, Суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи - підприємця Павліківської Ірини Миколаївни про стягнення заборгованості у розмірі 43 436,38 грн.
Копію ухвали направити заявнику в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК