вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.04.2025 Справа № 904/524/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Педосенко Юлії Геннадіївни, м. Дніпро
до Громадської організації "Дитяча академія футболу "ДНІПРО", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Фізична особа-підприємець Педосенко Юлія Геннадіївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Громадської організації "Дитяча академія футболу "ДНІПРО" про стягнення з Громадської організації "Дитяча академія футболу "ДНІПРО" заборгованості за надані послуги пасажирських перевезень у розмірі 86 900 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.02.2025 була направлена до електронного кабінету сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 12.02.2025 доставлено Громадській організації "Дитяча академія футболу "ДНІПРО"13.02.2025.
Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 28.02.2025.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору, укладеного в спрощений спосіб, в частині здійснення оплати наданих транспортних послуг.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як зазначає позивач, між ним, як виконавцем та відповідачем, як замовником, на позадоговірних умовах була досягнута домовленість про надання послуг, а саме: транспортного перевезення пасажирським транспортом.
За доводами позивача, у період з 01.02.2024 по 15.07.2024 відповідачу було надано послуги транспортного перевезення пасажирським транспортом на загальну суму 134 200 грн.
В підтвердження зазначених обставин, позивач посилається на акти здачі-приймання виконаних робіт: № 20 від 04.03.2024 на суму 23 100 грн, № 29 від 30.04.2024 на суму 28 600 грн, № 34 від 31.05.2024 на суму 25 300 грн, № 41 від 28.06.2024 на суму 22 000 грн, № 45 від 22.07.2024 на суму 11 000 грн.
Як убачається зі змісту наданих у справі інформаційних повідомлень: № 532 від 28.03.2024 та № 625 від 30.04.2024 щодо зарахування коштів, у якості оплати за транспортні послуги пасажирським перевезенням, Громадською організацією "Дитяча академія футболу "ДНІПРО" перераховано позивачу: 24 200 грн та 23 100 грн (відповідно).
Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за надані транспортні послуги пасажирським транспортом становить суму 86 900 грн., стягнення якої вимагає в судовому порядку.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем надано транспортні послуги пасажирським транспортом, а відповідачем сплачено за надані послуги на загальну суму 134 200 грн, що підтверджується інформаційними повідомленням щодо зарахування коштів: № 532 від 28.03.2024 на суму 24 200 грн, № 625 від 30.04.2024 на 23 100 грн.
Відтак, сторони узгодили, що предметом договору є надання транспортних послуг пасажирським транспортом.
Дії сторін (надання послуг виконавцем, оплата послуг замовником) свідчать про виникнення між ними правовідносин щодо надання послуг.
Водночас суд зазначає, що зміст цих послуг ані у рахунку, ані у будь-яких інших документах сторони не визначили.
В той же час, складені позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт № 20 від 04.03.2024, № 29 від 30.04.2024, № 34 від 31.05.2024, № 41 від 28.06.2024, № 45 від 22.07.2024 містять посилання на періоди надання послуг, кількість та вартість наданих послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір надання послуг у спрощений спосіб.
Щодо заборгованості за надані послуги
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вище встановлено, між сторонами укладено договір надання послуг у спрощений спосіб, з наявних в матеріалах справи документів не вбачається погодження сторонами строку оплати наданих послуг.
Позивач зазначає, що ним надавались транспортні послуги пасажирським транспортом, що підтверджується складеними позивачем та підписаними відповідачем актами: № 20 від 04.03.2024 на суму 23 100 грн, № 29 від 30.04.2024 на суму 28 600 грн, № 34 від 31.05.2024 на суму 25 300 грн,
Однак, в порушення зобов'язань оплати наданих послуг відповідачем частково сплачено надані послуги у розмірі 47 300 грн.
У зв'язку з тим, що сторонами не погоджено строки оплати наданих послуг, позивачем двічі направлялись на адресу відповідача вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, що підтверджується доказами направлення наявними в матеріалах справи.
Доказів сплати відповідачем заборгованості суду не надано.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем доведено надання транспортних послуг пасажирським транспортом на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт № 29 від 30.04.2024, № 34 від 31.05.2024 у розмірі 53 900 грн.
Щодо складених та підписаних позивачем в односторонньому порядку та наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт: № 41 від 28.06.2024 на суму 22 000 грн, № 45 від 22.07.2024 на суму 11 000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Враховуючи, що надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт: № 41 від 28.06.2024, № 45 від 22.07.2024 не містять обов'язкових реквізитів (особистого підпису або інших даних замовника, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції), суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджується факт надання позивачем послуг з транспортного перевезення за період з 01.06.2024 по 15.07.2024 у розмірі 33 000 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 878, 13 грн.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Громадської організації "Дитяча академія футболу "ДНІПРО" (49101, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 7, кімната 220; код ЄДРПОУ 40682755) на користь Фізичної особи-підприємця Педосенко Юлії Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 53 900 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 878, 13 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко