вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" березня 2025 р. Справа №910/8021/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від прокуратури: Стретович М.О.
від позивача: Образков В.В.
від відповідача: Безнощенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 (повний текст складено 11.12.2024)
у справі №910/8021/24 (суддя Ломака В.C.)
за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покерматч.ЮА"
про стягнення 6 312 897,50 грн
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави, в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРІАЛ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покерматч.ЮА" (далі - ТОВ "Покерматч.ЮА") заборгованості у розмірі 6 312 897,50 грн, з яких: 6 000 000,00 грн - заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, 150 322,87 грн - інфляційні втрати, 162 575,34 грн - три проценти річних.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач, всупереч вимогам Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" не вніс чергову плату за дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, у зв'язку з чим заборгованість ТОВ "Покерматч.ЮА" перед Державним бюджетом України становить 6 000 000,00 грн. Крім того, в результаті неналежного виконання відповідачем вимог закону, прокурор просить суд стягнути з відповідача 162 575,34 грн трьох процентів річних та 150 322,87 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ТОВ "Покерматч.ЮА" обов'язку з оплати наступного (третього) року дії ліцензії не пізніше, ніж за тридцять днів до початку наступного року дії такої ліцензії, оскільки дія відповідної ліцензії не була продовжена на 2023-2024 роки, а санкції у вигляді анулювання ліцензій відповідача введені в дію Указом Президента України від 10.03.2023 №145/2023, який набрав чинності ще 14.03.2023. Таким чином, на переконання місцевого господарського суду, відсутні правові підстави для задоволення вимог прокурора про стягнення з ТОВ "Покерматч.ЮА" заборгованості за третій рік дії ліцензії у розмірі 6 000 000,00 грн, а також похідних вимог про стягнення з відповідача 150 322,87 грн інфляційних втрат та 162 575,34 грн трьох процентів річних.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Київська міська прокуратура звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням (незастосуванням) норм матеріального права, а саме пункту 18 частини 1 статті 15, частини 4 статті 49, статей 51, 56 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", частини 1 статті 526 , частини 1 статті 530, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України, нез'ясуванням обставин щодо здійснення відповідачем господарської діяльності, в порушення приписів статей 74, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відповідно до статті 277 ГПК України, є підставою для його скасування.
Так, скаржник зазначає, що висновки суду про припинення відповідачем господарської діяльності лише у зв'язку з застосуванням РНБО санкційних обмежень є упередженими, зробленими в порушення принципу рівності усіх учасників перед судом та без дослідження усіх обставин справи, внаслідок чого мета господарського судочинства щодо справедливого розгляду справи та ефективного захисту порушеного права держави не досягнута.
Також, прокуратура вказує, що станом на час виникнення у ТОВ "Покерматч.ЮА" обов'язку зі здійснення сплати за третій рік дії ліцензії (до 06.06.2023) організатор азартних ігор, здійснюючи господарську діяльність у сфері азартних ігор, сплати у визначеному Законом розмірі та строки здійснено не було. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем не здійснювалась господарська діяльність, у тому числі через домени, субдомени, дзеркала для безпечного доступу для здійснення діяльності у сфері азартних ігор.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури у справі №910/8021/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.02.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8021/24.
20.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8021/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 розгляд апеляційної скарги Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 відкладено до 24.03.2025.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
28.01.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Покерматч.ЮА" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зводяться до того, що прокурором не доведено в чому полягає необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Зазначено лише формальні посилання на порушення норм процесуального права, не обґрунтувавши в чому полягає порушення судом першої інстанції норми про оцінку доказів, які докази, зокрема, що були надані прокурором чи Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ) суд не прийняв до уваги чи яким не надав оцінку.
28.01.2025, через систему "Електронний суд", КРАІЛ подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд задовольнити апеляційну скаргу прокуратури, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Так, у відзиві КРАІЛ, зокрема зазначає, що висновки суду першої інстанції про припинення відповідачем господарської діяльності лише у зв'язку з застосуванням РНБО санкційних обмежень є непідтвердженими належними і допустимими доказами та такими, що зроблені судом при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, що свідчить про його незаконність, і є підставною для його скасування.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
04.02.2025, через систему "Електронний суд", прокуратурою подано відповідь на відзив ТОВ "Покерматч.ЮА" на апеляційну скаргу, в якій стверджує, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, є безпідставними та необґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 24.03.2025 з'явилися прокурор та представники сторін.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просили її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як стверджує прокурор, Київською міською прокуратурою, під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституціі? Украі?ни та статтею 23 Закону Украі?ни "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави, у зв'язку з несплатою до Державного бюджету Украі?ни організатором азартних ігор щорічної плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер в мережі Інтернет.
Суд першої інстанції встановив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та дотримання ним при зверненні до суду з позовом у справі №910/8021/24 вимог, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
25.06.2021 КРАІЛ прийняла рішення №386 "Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Покерматч.ЮА" ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет", яким вирішила видати відповідачу відповідну ліцензію.
На виконання вищенаведеного рішення 05.07.2021 відповідачу видано ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, що підтверджується, зокрема, відомостями з інтернет-сайту КРАІЛ (за посиланням: https://www.gc.gov.ua/files/Reestri/2023/2023/Poker_09_08.pdf).
Разом із тим, рішенням від 08.08.2023 №92 "Про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Покерматч.ЮА" ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет" відповідно до пункту 9 частини 1 статті 8, частини 5 статті 45, частини 4 статті 49, пункту 6 частини 1 статті 51 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", частини 1 статті 2, пункту 6 частини 1 статті 4, частини 3 статті 5 Закону України "Про санкції", підпунктів 1, 31 пункту 4 Положення про КРАІЛ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №891, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10.03.2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 10.03.2023 №145/2023, та у зв'язку з несплатою щорічної плати за ліцензію, КРАІЛ анулювала ТОВ "Покерматч.ЮА" ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, видану відповідно до рішення КРАІЛ від 25.06.2021 №386.
Оскільки відповідач, всупереч вимог Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", не здійснив внесення плати за третій рік дії виданої йому ліцензії, строк внесення якої виник до моменту анулювання цієї ліцензії, прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом, в інтересах держави в особі КРАІЛ про стягнення з ТОВ "Покерматч.ЮА" заборгованості з плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет у розмірі 6 000 000,00 грн, а також 162 575,34 грн трьох процентів річних та 150 322,87 грн інфляційних втрат, нарахованих внаслідок прострочення відповідачем проведення відповідних розрахунків.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга прокуратури підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню із закриттям провадження у справі виходячи з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимоги заявлені в інтересах держави в особі КРАІЛ, прокурор обґрунтовує невиконанням з боку ТОВ "Покерматч.ЮА" вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 №173 та частини 4 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", що полягає у невнесенні до Державного бюджету України щорічної плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, з огляду на що 08.08.2023, на підставі пункту 6 частини 1 статті 51 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", а також на виконання рішення РНБО Українивід 10.03.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 10.03.2022 №145/2023, КРАІЛ прийнято рішення №92 "Про анулювання ТОВ "Покерматч.ЮА" ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет".
На переконання прокурора, через невнесення до спеціального фонду Державного бюджету України щорічного платежу за другий рік дії ліцензії, строк сплати за яку настав на день анулювання ліцензії, у ТОВ "Покерматч.ЮА" наявна заборгованість на загальну суму 6 000 000,00 грн.
Наведене, стало підставою для звернення з даним позовом до Господарського суду міста Києва.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з цього приводу зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. За змістом частини 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (провадження №12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, а саме: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги прокурора - це стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за ліценцію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, заявлені у зв'язку з невнесенням відповідачем до спеціального фонду Державного бюджету України щорічної плати за ліцензію у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет на загальну суму 6 000 000,00 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 14 ГК України ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених у статті 6 цього Кодексу. Відносини, пов'язані з ліцензуванням видів господарської діяльності, регулюються законом.
Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.
Відповідно до пунктів 1, 34, 37, 41 частини 1 статті 1 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- азартна гра - це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця;
- ліцензія - це запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, та/або про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії;
- організатор азартних ігор - це юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону;
- організатор гри в покер в мережі Інтернет - це юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації гри в покер в мережі Інтернет (онлайн-покер) відповідно до цього Закону.
Частинами 4-6 статті 6 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" передбачено, що органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є КРАІЛ (далі - Уповноважений орган). Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Уповноваженого органу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в його колегіальності, особливому порядку призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у спеціальних засадах діяльності органу. Уповноважений орган є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатки із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.
За змістом пункту 5-1 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини 2 статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема: плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (крім плати, визначеної пунктами 43-1 і 43-2 частини 1 статті 64 цього Кодексу).
Бюджетні правовідносини - це врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини у сфері формування, розподілу і використання грошових коштів державного і місцевих бюджетів.
З огляду на наведені приписи законодавства, щорічний платіж за ліцензію у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет на загальну суму 6 000 000,00 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача, відносяться до бюджетних платежів, а тому правовідносини між сторонами виникли на підставі бюджетного законодавства.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що прокурор, звертаючись з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі КРАІЛ, послався на те, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
При цьому, про порушення майнових інтересів позивача у справі - КРАІЛ, прокурор не зазначає.
Враховуючи приписи частини 1 статті 2, частини 1 статті 173 ГК України, однією з ознак господарського зобов'язання є його виникнення між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" передбачено можливість видачі ліцензії тільки після отримання КРАІЛ документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії відповідної ліцензії.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 51 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" підставами для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.
Разом з цим, статтею 56 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначено плату та строк дії ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Таким чином, розмір плати за ліцензії, зобов'язання з їх оплати, строки дії таких ліцензій встановлені Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Сторони не можуть самостійно змінити розмір цієї плати, порядок її сплати, строк дії ліцензії.
Повноваження КРАІЛ у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та Положенням про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №891 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення КРАІЛ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями КРАІЛ є: реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор; реалізація державної політики в лотерейній сфері; здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також у лотерейній сфері (пункт 3 Положення).
У пункті 4 Положення зазначено, що КРАІЛ реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор шляхом, зокрема, звернення до суду у випадках, визначених законом.
Згідно з пунктом 5-1 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема, належить плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор.
За приписами частини 3 статті 45 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.
Частиною 7 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету, згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
16.02.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів на інших доходів бюджету", у якій відповідно до частини 7 статті 45 Бюджетного кодексу України встановив, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком; органам, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
У додатку до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 КРАІЛ визначено органом, що контролює справляння до бюджету наступних платежів за кодами бюджетної класифікації: 21082500, 22020000, 22020100, 22020200, 22020300, 22020400, 22020500, 22020600, 22020700, 22020800, 22020900, 22021000, 22021100, 22021200.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено класифікацію доходів бюджету, відповідно до якої, 22020500 - плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет.
З наведених норм законодавства вбачається, що плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор є доходом спеціального фонду Державного бюджету України, а КРАІЛ здійснює контроль за справлянням цієї плати.
За приписами частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Отже, сама лише наявність встановленого положеннями Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" обов'язку організатора азартних ігор зі своєчасного внесення плати за ліцензії не може бути підставою для віднесення такого обов'язку до господарського зобов'язання.
З огляду на викладене, внесення плати за ліцензії не може вважатися господарським зобов'язанням, у розумінні положень ГК України.
Наведені норми законодавства та аналіз повноважень позивача у справі - КРАІЛ, свідчать про те, що остання реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема, здійснює контроль за справлянням до державного бюджету платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, а відтак спір у цій справі виник не у зв'язку із здійсненням позивачем господарської діяльності в розумінні статті 20 ГПК України, оскільки здійснення контролю є функцією органу державної влади, а не результатом його господарської діяльності.
У той же час, відповідно до пункті 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В свою чергу, ознаками адміністративного спору є: 1) участь у спорі хоча би з однієї сторони суб'єкта владних повноважень; 2) здійснення таким суб'єктом управлінських владних функцій, тобто керування ним поведінкою інших осіб; 3) спір виник у зв'язку з необхідністю особи захистити свої права та законні інтереси у правовідносинах, що виникли в процесі здійснення суб'єктом владних повноважень його управлінської діяльності; або ж - якщо спір ініційований за зверненням самого суб'єкту владних повноважень - необхідності через суд реалізувати механізм примусу особи до виконання її обов'язку у відносинах управлінського підпорядкування; 4) відсутність прямої норми процесуального закону, яка би встановлювала юрисдикцію іншого суду для відповідного спору.
Таким чином, у правовідносинах, які виникли з відповідачем, КРАІЛ виступає саме як суб'єкт владних повноважень, оскільки є центральним органом виконавчої влади з спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, є юридичною особою публічного права.
Характер правовідносин, з яких виник спір у цій справі - у сфері бюджетних правовідносин, суб'єктний склад учасників спору, які не є рівноправними, а перебувають у владно-управлінських відносинах. Оскільки КРАІЛ здійснює контроль за справлянням надходжень до державного бюджету платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, може вказувати, забороняти відповідачу відповідну поведінку, у тому числі давати дозвіл на передбачену законом діяльність, колегія суддів дійшла висновку про те, що між сторонами у справі виникли публічно-правові відносини.
Такі обставини виключають господарсько-правовий характер спірних правовідносин, адже в даному випадку відсутні ознаки господарського спору, в розмінні ГПК України.
При цьому, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду щодо належності зазначених спорів до адміністративної юрисдикції, викладені у постановах від 27.02.2025 у справі №916/1559/24, від 11.03.2025 у справі №903/497/24, від 12.03.2025 у справі №922/2158/24 за подібних правовідносин.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на характер правовідносин та суб'єктний склад учасників у цій справі, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, що, в свою чергу, є підставою для закриття провадження у даній справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
За приписами статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Враховуючи те, що судом першої інстанції помилково розглянуто в порядку господарського судочинства справу, віднесену до адміністративної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокуратури, скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 та закриття провадження у даній справі.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (частина 2 статті 231 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції роз'яснює позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до Північного апеляційного господарського суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Перевіривши зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, колегія суддів встановила, що судовий збір у розмірі 113 632,16 грн за платіжною інструкцією від 23.12.2024 №2686 зараховано до Державного бюджету України.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення прокуратурі судового збору у розмірі 113 632,16 грн сплаченого на підставі платіжної інструкції від 23.12.2024 №2686.
Керуючись статтями 123, 269, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24 задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/8021/24.
3. Закрити провадження у справі №910/8021/24.
4. Повернути Київській міській прокуратурі (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код 02910019) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 113 632 (сто тринадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн 16 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 23.12.2024 №2686.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 03.04.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко