Справа № 554/13950/24 Номер провадження 11-сс/814/193/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
31 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем судового засідання прокурора власника майна представника власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2025 року у кримінальному провадженні №12024170450000501,-
Оскаржуваним рішенням задоволено клопотання слідчого та накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження транспортними засобами, які на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_7 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку, а саме:
- транспортний засіб марки/модель CHEVROLET LACETI, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб марки/модель VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- транспортний засіб марки/модель TOYOTA LAND CRUISER, номер кузова НОМЕР_5 , білого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 ;
- транспортний засіб марки/модель TK FOTON APZ-5.0, номер кузова НОМЕР_7 , білого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 ;
- транспортний засіб марки/модель ВЕЛМАШ-УКРАЇНА DL-HG3266-28, номер кузова НОМЕР_9 , синього кольору, 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 ;
- транспортний засіб марки/модель ВЕЛМАШ-УКРАЇНА DL-HG3266-28, номер кузова НОМЕР_11 , синього кольору, 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 ;
- транспортний засіб марки/модель KTC KTHG33, номер кузова НОМЕР_13 , зеленого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 ;
- транспортний засіб марки/модель КАМАЗ 53202, номер кузова НОМЕР_15 , сірого кольору, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_16 ;
- транспортний засіб марки/модель VOLVO FH 13.460, номер кузова НОМЕР_17 , зеленого кольору, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_18 ;
- транспортний засіб марки/модель TOYOTA HILUX, номер кузова НОМЕР_19 , чорного кольору, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_20 ;
- транспортний засіб марки/модель ЛЕВ 183131, номер кузова НОМЕР_21 , синього кольору, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_22 ;
- транспортний засіб марки/модель ГКБ 8350, номер кузова НОМЕР_23 , чорного кольору, 1988 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_24 ;
- транспортний засіб марки/модель LUEBTHEEN WA 18-1, номер кузова НОМЕР_25 , чорного кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 ;
- транспортний засіб марки/модель ГКБ 8350, номер кузова НОМЕР_27 , синього кольору, 1988 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_28 ;
- транспортний засіб марки/модель KRONE AZW 18, номер кузова НОМЕР_29 , чорного кольору, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_30 ;
- транспортний засіб марки/модель KRONE AZW 18, номер кузова НОМЕР_31 , синього кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_32 .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що оскільки санкцією ч.3 ст.368 КК України передбачене покарання у виді конфіскації майна і слідчим надані дані, якими підтверджується право власності на вказане майно, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, враховуючи, що незабезпечення схоронності вищевказаного майна підозрюваного може призвести до його відчуження третім особам, в зв'язку з чим прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане у клопотанні сторони обвинувачення майно з метою забезпечення в майбутньому можливої конфіскації майна як виду покарання.
В апеляційній скарзі представник власника майна-адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170450000501.
Зазначає, що судом першої інстанції не були встановлені, а органом досудового розслідування доведені конкретні факти, які б підтверджували необхідність та доцільність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Стверджує, що судом протиправно було позбавлено права користування транспортними засобами, що є неприпустимим у підприємницькій діяльності.
Разом з цим просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено без учасників, а копію оскаржуваної ухвали захисник отримала лише 29.01.2025.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення власника майна та його представника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи підстави, на які посилається представник власника майна ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024170450000501 від 07.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
14.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
15.01.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , за погодженням прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170450000501 від 07.08.2024.
Обгрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначив, що не накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно, може призвести до його відчуження, що перешкодить повному та неупередженому проведенню досудового розслідування по кримінальному провадженню та подальшій конфіскації.
17.01.2025 слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на вище вказане майно за клопотанням слідчого.
Під час апеляційного перегляду було встановлено наявність мети арешту вказаного майна, а саме забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до до3 років, з конфіскацією майна.
Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи захисника ОСОБА_9 , щодо протиправного позбавлення права користування транспортними засобами, що унеможливлює здійснення підприємницької діяльності, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки з ухвали слідчого судді вбачається, що арешт майна у вказаному кримінальному провадженні було накладено виключно з забороною на відчуження та розпорядження, тобто слідчий суддя у даному випадку застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не підтверджуються матеріалами справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для інших осіб колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 без задоволення.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання про поновлення строку адвоката ОСОБА_9 -задовольнити.
Апеляційну скаргу представника власника майна-адвоката ОСОБА_9 , подану в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4