№ 207/6630/24
№ 2/207/501/25
25 березня 2025 року м. Кам'янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське справу № 207/6630/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії ,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою , у якій просив зобов'язати КП «ДЖО» виключити із суми заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 належної йому квартири АДРЕСА_1 , заборгованість попередніх власників квартири у розмірі 2137 гривень 15 копійок , що виникла до 13 вересня 2021 року ; зобов'язати КП «ДЖО» видати довідку про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 по утриманню будинку та прибудинкової території належної йому квартири АДРЕСА_1 , оскільки з 13 вересня 2021 року є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва № НОМЕР_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , реєстровий номер об'єкту нерухомого майна 2453933612040 від 13 вересня 2021 року , яке було придбано з електронних торгів з реалізації майна , організатором даних торгів було Державне підприємство «СЕТАМ» , про що було складено відповідний протокол № 551441 від 25 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 64032710 . Попереднім власником є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер ВЕЕ № 939350 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А. 16 березня 2007 року за реєстром 1192 , та зареєстрованого 11 квітня 2007 року в обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 4123875 . Даний протокол свідчить про реалізацію предмета іпотеки в процедурі виконавчого провадження є документом , що підтверджує виникнення права власності на придбане майно та саме з 13 вересня 2021 року у нього виник обов'язок , як споживача , з оплати комунальних послуг , якими почав користуватися . Звернувся до Центру надання адміністративних послуг для переоформлення особистих рахунків на себе та йому було повідомлено про те , що за даною адресою , а саме за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території , що станом на 13 вересня 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за квартплату складає : 2137 гривень 15 копійок . Заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за утримання будинку та прибудинкової території виникла через відсутність проведення оплати попередніми власниками у період до 13 вересня 2021 року та складає 2137 гривень 15 копійок на момент придбання ним квартири . Отже , сума заборгованості , яка обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 виникла у період до 13 вересня 2021 року іншим власником квартири . При цьому майно , яке було придбано з електронних торгів з реалізації майна , організатором даних торгів було Державне підприємство «СЕТАМ» , про що було складено відповідний протокол № 551441 від 25 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 64032710 та даний протокол свідчить про реалізацію предмета іпотеки в процедурі виконавчого провадження є документом , що підтверджує виникнення права власності на придбане майно , згідно з яким став власником квартири , не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну , що свідчить , що не вчиняв правочинів щодо прийняття боргу попередніх власників квартири .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , позовні вимоги підтримав у повному обсязі .
Представник відповідача КП «ДЖО» у судове засідання неодноразово не явився , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , причину неявки суду не повідомив , не надав відзив , позивач не заперечує проти такого вирішення справи , тому суд проводить заочний розгляд справи .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що з 13 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва № НОМЕР_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. ( а.с. 7 ) , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , реєстровий номер об'єкту нерухомого майна 2453933612040 від 13 вересня 2021 року ( а.с. 8 ) , яке було придбано з електронних торгів з реалізації майна , організатором даних торгів було Державне підприємство «СЕТАМ» , про що було складено відповідний протокол № 551441 від 25 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 64032710 ( а.с. 9 - 10 ) . Попереднім власником є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер ВЕЕ № 939350 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А. 16 березня 2007 року за реєстром 1192 , та зареєстрованого 11 квітня 2007 року в обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 4123875 .
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором . У випадку , якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного , невизнаного або оспореного права , свободи чи інтересу особи , яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту , який не суперечить закону .
Згідно ст. 15 ЦК України 2003 року кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання . Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства .
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг для переоформлення особистих рахунків на себе та йому було повідомлено про те , що за адресою : АДРЕСА_2 , а саме за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2137 гривень 15 копійок ( а.с. 11 ) .
Згідно ст. 66 , 67 , 162 Житлового кодексу України за користування житловим приміщенням , що належить громадянинові на праві приватної власності , сплачується плата за утримання будинку , прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг , при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки , встановлені договором або законом .
Таким чином , згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги , якщо вони фактично користувалися ними .
Згідно ст. 322 ЦК України 2003 року власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить , якщо інше не встановлено договором або законом .
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України 2003 року всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку . Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні) , несучі , огороджувальні та несуче огороджувальні конструкції будинку , механічне , електричне , сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку , яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення , а також будівлі і споруди , які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території , а також права на земельну ділянку , на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія , у разі державної реєстрації таких прав .
Таким чином , новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника , якщо суд установить , що він не брав на себе обов'язку з їх сплати . Договори про надання послуг не обтяжують майно , тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти у задоволенні позовних вимог до нового власника , оскільки належним відповідачем є попередній власник .
Згідно ч. 2 , 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання , експлуатації , реконструкції , реставрації , поточного і капітального ремонтів , технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника . У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника .
Тлумачення наведеної норми права у системному зв'язку з приведеними вище нормами надає можливість дійти висновку про те , що у даному випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов'язків саме як співвласника багатоквартирного будинку , передбачені законом , а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги .
Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов'язки співвласника багатоквартирного будинку , а новий власник набуває прав і обов'язків співвласника такого будинку . Адже згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини , що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку .
Отже , чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги , якщо це прямо не оговорено у договорі купівлі-продажу .
Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 1 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 .
Згідно свідоцтва № НОМЕР_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. , вбачається , що 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 набув право власності нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яке раніше належало ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер ВЕЕ № 939350 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А. 16 березня 2007 року за реєстром 1192 , та зареєстрованого 11 квітня 2007 року в обласному комунальному підприємстві «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 4123875 ( а.с. 7 ) . При цьому , дане свідоцтво не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну , що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України 2003 року (заміна боржника у зобов'язанні) .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи .
Таким чином , суд вважає , що ОСОБА_1 згідно свідоцтва не брав на себе зобов'язань повертати борги попереднього власника , а тому не повинен їх сплачувати .
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу , згідно ст. 8 , 9 Конституції , а обмеження матеріального права суперечать цим положенням , порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб , не передбачений законом , зокрема , ст. 16 ЦК України 2003 року , але який є ефективним засобом захисту , тобто таким , що відповідає змісту порушеного права , характеру його порушення та наслідкам , спричиненим цим порушенням .
Отже , у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за послуги теплопостачання споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку .
Подібні висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 209/4456/16-ц та від 27 серпня 2020 року у справі № 207/2990/18 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя , а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав , і це означає , що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права , яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення . Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою .
Тлумачення вказаних норм свідчить , що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб , який передбачений законом або договором , та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача . Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту , суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту , який не суперечить закону . При розгляді справи суд має з'ясувати : чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором ; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача ; чи є спосіб захисту , обраний позивачем , ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах . Якщо суд зробить висновок , що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача , у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню . Проте , якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором , але є ефективним та не суперечить закону , а закон або договір , у свою чергу , не визначають іншого ефективного способу захисту , то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом .
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені в постановах Верховного Суду .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала , що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин , які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу , за захистом якого звернулася особа , так і від характеру його порушення , невизнання або оспорення . Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб , який є ефективним , тобто таким , що відповідає змісту відповідного права чи інтересу , характеру його порушення , невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду : від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) ; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18) ; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18) ; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364 цс 19) ; від 6 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84 гс 20) .
Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних справах викладено Верховним Судом у постановах від 1 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19, від 26 січня 2022 року у справі №201/11406/20, від 15 березня 2023 року у справі № 176/552/22 .
Враховуючи наведене та беручи до уваги те , що заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за утримання будинку та прибудинкової території виникла через відсутність проведення оплати попередніми власниками у період до 13 вересня 2021 року та складає 2137 гривень 15 копійок на момент придбання квартири ОСОБА_1 , тому необхідно зобов'язати КП «ДЖО» виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 за утримання будинку та прибудинкової території належної йому квартири за адресою : АДРЕСА_3 - 20 , заборгованість попередніх власників , що виникла до 13 вересня 2021 року ; та зобов'язати КП «ДЖО» видати довідку про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 по утриманню будинку та прибудинкової території належної йому квартири АДРЕСА_1 .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено , позивач звільнений від сплати судового збору , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави .
Керуючись ст. 11 , 15 , 16 , 322 , 382 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , ст. 66 , 67 , 162 Житлового кодексу України , суд
Заявлений позов задовольнити повністю .
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об'єднання» , місцезнаходження : м. Кам'янське Дніпропетровської області , вулиця Головна Селищна , 2 , ідентифікаційний код юридичної особи : 19304487 , виключити із суми заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , заборгованість попередніх власників квартири у розмірі 2137 гривень 15 копійок , що виникла до 13 вересня 2021 року .
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об'єднання» , місцезнаходження : м. Кам'янське Дніпропетровської області , вулиця Головна Селищна , 2 , ідентифікаційний код юридичної особи : 19304487 , видати ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , довідку про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 по утриманню будинку та прибудинкової території належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба