Справа № 199/5454/24
(2/199/365/25)
Іменем України
28 березня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 10 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики.
Відповідно до умов якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошову позику у розмірі 2 800 000,00 грн. що підтверджується Договором позики. Відповідно до укладеного Договору, ОСОБА_2 зобов'язалась повернути суму боргу до 10 травня 2024 року, однак до теперішнього часу борг не повернула.
Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляються, тому позивач просить суд стягнути з відповідаки на його користь неповернуту суму позики, згідно Договору позики від 10 червня 2021 року у розмірі 2 800 000,00 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою від 16.07.2024 відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 08.10.2024 було здійснено перехід розгляду із спрощеного до загального позовного провадження.
Ухвалою від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті позовних вимог.
У судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про визнання позовних вимог, також просила проводити розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа у випадку порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, принцип чого закріплений ст. 3 ЦПК України.
Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що 10 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики (а.с.6). Відповідно до умов якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошову позику у розмірі 2 800 000,00 грн. Відповідно до укладеного Договору, ОСОБА_2 зобов'язалась повернути суму боргу до 10 травня 2024 року.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, така позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа №6-63цс13). За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зазначено, що: "за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: "за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки".
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір позики грошей на визначений термін. За умовами якого позивач передав відповідачу зазначену грошову суму у позику, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти готівкою у строк, визначений умовами й у визначений спосіб, що підтверджується умовами Договору позики.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, відповідно до ст. 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На підтвердження чого посвідчують своїми підписами, що відповідає даним правовідносинам.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором позики, відповідно до статті 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, ст. 1046 ЦК України чітко передбачені істотні умови договору позики: він є публічним, іменним, двостороннім, реальним, платним. Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менша як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, що не суперечить даним правовідносинам.
Позивач згідно даних зобов'язальних правовідносин належним чином виконав умови договору позики - передав відповідачу зазначену суму, а відповідач зобов'язання уцілому не виконав, у визначений термін борг не повернув.
За таких обставин, та з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума позики згідно договору позики від 10.06.2021р. у розмірі 2 800 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 140,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 158, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 10.06.2021р. у розмірі 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) грн. 00 коп
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по сплати судового збору в розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О.Богун
19.03.2025