Справа № 505/394/25
Провадження № 3/505/665/2025
Іменем України
27.02.2025 р. суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
-за ч. 3 ст. 126 КУпАП
-за ч. 5 ст. 126 КУпАП
-за ч. 3 ст. 130 КУпАП
25 січня 2025 року біля 19 години 03 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Центральна в с. Мардарівка, Одеської області, керував транспортним засобом Viper, д.н.з. б/н будучи обмеженим в праві керування т/з постановою Першого Суворівського відділу державної виконавчої служби ПМУ МЮ (м. Одеса) ВП №50718056 від 15 лютого 2018 року, чим порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 126 ч. 3 КУпАП.
25 січня 2025 року біля 19 години 03 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Центральна в с. Мардарівка, Одеської області, керував транспортним засобом Viper, д.н.з. б/н, не маючи посвідчення водія, тобто був позбавлений праві керування постановою Біляївського районного суду Одеської області від 31 липня 2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 25 січня 2025 року біля 19 години 03 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Центральна в с. Мардарівка, Одеської області, керував транспортним засобом Viper, д.н.з. б/н, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер ARLH-0169 (тест 1421, результат тесту 0,95 проміле), чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, враховуючи, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються одним і тим же суддею одночасно, вказані справи слід об'єднати в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. 25 лютого 2025 року через канцелярію суду надав заяву за вх. №2900/25 від 25 лютого 2025 року в якій вину за ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП визнав. Просив об'єднати протоколи в одне провадження. Справу розглянути у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення: серія ЕПР1 №230235 від 25 січня 2025 року, серія ЕПР1 №230241 від 25 січня 2025 року, серія ЕПР1 №230268 від 25 січня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 січня 2025 року, чек Драгер ARLH-0169 (тест 1421, результат тесту 0,95 проміле), письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , копію форми виводу від 27 січня 2025 року, копію паспорта ОСОБА_1 , копію постанови Біляївського районного суду Одеської області від 31 липня 2024 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3936329 від 26 січня 2025 року, наказ №808 від 05 листопада 2021 року, DVD диски з відео записом, форму вивода, роздруківки ІПНП «Цунамі», заяву ОСОБА_1 за вх. №2900 від 25 лютого 2025 року, суддя прийшла до наступного.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.
Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).
Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 і ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно санкцій ч. 2 і ч. 3 ст. 130 КУпАП санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП є більш тяжкою, ніж санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суддя дійшла висновку про можливість перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки така перекваліфікація поліпшує його становище, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а докази, наявні у справі, вказують на наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
31 липня 2024 року постановою судді Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Санкцією ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу на водія в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 28 своєї постанови від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", яким передбачено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
За наведеного, підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відсутні, оскільки постановою судді Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., ОСОБА_1 позбавленно права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Даних про належність ОСОБА_1 транспортного засобу на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 36, ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави, без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська