Справа № 504/2879/16-к
Номер провадження 1-кп/504/49/25
03.04.2025 рокус-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015160000000943 від 18.12.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015160000000943 від 18.12.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості, укладеною 23.08.2016 прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160000000943 від 18.12.2015, з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 , з іншого боку.
Відповідно до умов угоди, старшим слідчим слідчого управління ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором 23.08.2016 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 в тому, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, у великих розмірах та ч.2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинені повторно.
За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні та погодився на призначення йому покарання із застосуванням положень ст. ст. 69, 75 КК України
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав угоду такою, що втратила актуальність, через практику Верховного Суду та є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Сторона захисту прокурора підтримала, просила угоду не затверджувати.
Суд, перевіривши умови угоди, дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Призначення покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. У ст. 75 КК України законодавець підкреслює важливість такої мети покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі, у виді позбавленні волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання. При цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи (Ухвала ВС ККС від 16.08.2018 у справі № 183/163/14 (провадження № 51-3549км18). Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням суд повинен вказати, які конкретно дані про особу засудженого та обставини справи, які давали можливість судовим інстанціям дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання (Постанова ВС ККС від 19.02.2019 у справі № 628/842/16-к (провадження № 51-9504км18). Врахування одних і тих же обставин справи як таких, що дають підстави для одночасного застосування до засудженого положень ст. 69 КК України і призначення йому покарання, нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення особливо тяжкого злочину, повинно мати для цього достатні підстави (Постанова ВС ККС від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17 (провадження № 51-4494км19).
Дослідивши зміст угоди, суд констатує, що узгоджене сторонами угоди покарання, на час розгляду угоди не відповідає правовим висновкам Верховного Суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314-316, 376, 474 КПК України, суд, -
В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 23.08.2016 між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 - відмовити.
Продовжити підготовче судове засідання у справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015160000000943 від 18.12.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1