Справа № 462/8976/23 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О. Б.
Провадження № 22-ц/811/4012/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Провадження № 22-ц/811/3801/24
20 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
з участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представника Золотухіна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року та на додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ЛКП «Левандівка» про усунення перешкод у користуванні квартирою, підключення до мережі водовідведення та відшкодування моральної шкоди,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, підключення до мережі водовідведення та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона проживає у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 32,3 м.кв.
ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поруч на другому поверсі цього ж будинку.
Більше як 30 років її квартира була обладнана двома стояками водовідведення - одним для ванної кімнати та одним для водовідведення мийки в кухні, якими вона безперешкодно користувалися до червня 2023 року.
Згідно з технічним паспортом на її квартиру від 26 квітня 2000 року в кухні розташована мийка із оснащенням водовідведенням, під'єднаним до загальнобудинкового стояка, що також підтверджується технічним паспортом квартири від 1966 року.
Протягом усього часу користування квартирою жодних змін її сім'єю не робилось. Водночас, підключення мийки її квартири було через суміжну стіну квартири АДРЕСА_2 , у якій проходить загальнобудинковий каналізаційний стояк.
12 червня 2023 року позивачкою виявлено, що водовідведення мийки в кухні її квартири перестало функціонувати, у зв'язку з чим вона зверталась до Залізничної районної адміністрації м.Львова та ЛКП «Левандівка» із проханням виявити та усунути несправність.
За наслідками неодноразових звернень 14 червня 2023 року та 22 червня 2023 року проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 за участю представників Залізничної районної адміністрації та ЛКП «Левандівка».
У ході проведеного обстеження виявлено, що у приміщенні кухні водовідведення мийка від'єднана від каналізаційної мережі.
Підключення мийки квартири АДРЕСА_3 було здійснено через суміжну стіну квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Проведеною перевіркою встановлено, що водовідведення мийки в кухні квартири може бути відновлено при згоді співвласників квартири АДРЕСА_2 або надання доступу для проведення відповідних робіт працівниками ЛКП «Левандівка». Додатково працівниками районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» роз'яснено обв'язок мешканцям квартири АДРЕСА_2 щодо необхідності під'єднання водовідведення мийки квартири АДРЕСА_3 до каналізаційного стояка, який проходить через квартиру АДРЕСА_2 . За встановленим фактом, мешканці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 надано попередження щодо необхідності відновлення водовідведення.
Отже, за наслідками проведеного обстеження встановлено, що відповідачка самоуправно, без одержання будь-якої дозвільної документації, без узгодження з позивачкою чи управителем будинку, від'єднала водовідведення мийки позивачки від загальнобудинкового стояка, чим створила їй перешкоди у користуванні кухонним приладдям - мийкою, яка є частиною квартири, чим позбавила її права на нормальні умови користування квартирою. Про продовження протиправної поведінки відповідачки та порушення прав позивачки в частині доступу до мережі водовідведення свідчить також накладення адміністративною комісією на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді попередження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП.
Станом на час подачі позовної заяви відповідачка ОСОБА_3 , незважаючи на наявність численних попереджень про необхідність припинення незаконної поведінки, якою остання порушує права позивачки, як власниці квартири АДРЕСА_3 , не вжила заходів, спрямованих на припинення та відновлення порушеного нею права, та не надала доступу до своєї квартири уповноваженим працівникам ЛКП «Левандівка» з метою підключення до каналізаційного стояка.
З огляду на те, що внаслідок несанкціонованого від'єднання відповідачкою квартири АДРЕСА_3 від каналізаційної мережі, позивачці заподіяно побутові незручності, пов'язані з позбавленням можливості повноцінної експлуатації та використання за призначенням мийки кухні, адже протягом усього цього часу вона вимушена мити посуд у мисках та носити воду, зливати її у ванній кімнаті, це завдало їй чималих страждань й переживань, та призвело до погіршення її психологічного стану, постійної нервової та психологічної напруги, і, як наслідок, призвело до об'єктивної неможливості продовжувати свій звичний спосіб і режим життя.
Ураховуючи характер і тривалість її страждань, зокрема пройшов тривалий час з моменту порушення її прав, зухвалість поведінки відповідачки, яка незважаючи на виявлене порушення, не має наміру відновити підключення до каналізаційного стояка, який проходить у її квартирі, в силу вимог розумності та справедливості, вважає належним грошовим відшкодуванням заподіяної позивачці моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
Просила позов задовольнити, зобов'язати відповідачку усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які полягають в обмеженні користування внутрішньобудинковими мережами водовідведення (каналізаційним стояком), шляхом надання позивачці доступу до внутрішньобудинкових мереж водовідведення (каналізаційного стояку), що проходить через квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_3 , для підключення до загальнобудинкового каналізаційного стояку водовідведення мийки квартири АДРЕСА_1 , за рахунок відповідача, стягнути з відповідачки на користь позивачки 20 000 грн відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року заяву представника ОСОБА_3 - Золотухіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 12 500 грн (дванадцять тисяч п'ятсот гривень).
Вищезгадані рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року покликається на те, що стояки водовідведения незалежно від того через яку квартиру такі проходять та від місця доступу до останніх, є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які на рівних правах мають право користуватися ними, та не можуть визнаватися приватною власністю одного із співвласників багатоквартирного будинку, водночас вчинення дій щодо обмеження доступу до спільного майна багатоквартирного будинку можливе лише за попередньою згодою усіх співвласників даного майна управителем багатоквартирного будинку.
Вказує, що жодними чинними нормативами не обмежено кількість стояків, які повинні припадати на одну квартиру.
Зазначає, що за наслідками комісійних перевірок представників Залізничної районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» було встановлено самовільне від'єднання ОСОБА_3 доступу її мийки до стояка водовідведення, що остання не заперечила і в суді першої інстанції.
Стверджує, що жодним із проведених обстежень уповноваженими особами, зокрема, ЛКП, не було встановлено факту мого самовільного підключення до каналізаційного стояка, та доказів протилежного стороною відповідача не надано, на що не звернув уваги суд першої інстанції, як і залишив поза увагою той факт, що таке від'єднання здійснено відповідачкою ОСОБА_3 , якій індивідуально не належить загальнобудинковий стояк та яка не є тим уповноваженим суб'єктом, який має право від'єднувати доступ моєї квартири до вказаного стояка, без залучення представників ЛКП та без згоди інших власників квартир вказаного будинку.
Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року покликається на те, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої1-такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 127/9918/14-ц (провадження № 61-12700св22)).
Вказує, що згідно з розрахунком суми судових витрат від 15 листопада 2024 року, актом здавання-приймання робіт від 15 листопада 2024 року, договору-доручення про надання правової допомоги від 15 січня 2024 року адвокат Золотухін О.О. надав такі послуги з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката (1 000,00 грн): вивчення та правовий аналіз матеріалів, що є предметом позову, правова консультація ОСОБА_3 (2 год.) вартістю 2000ґрн.; підготовка заяви про розгляд справи у загальному позовному провадженні (1 год) вартістю 1000 грн.; підготовка відзиву (2 год.) - 2000 грн.; підготовка додаткових пояснень (1 год) - 1000 грн.; участь у судових засіданнях 11.03.2024, 27.05.2024, 19.06.2024, 15.10.2024, 29.10.2024, 12.11.2024 (усього 6,5 год) загальною вартістю 6500 грн., всього 12500 грн.
Стверджує, що заявлені витрати не відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України. Зокрема, заявлені витрати вивчення та правовий аналіз матеріалів, що є предметом позову, підготовка заяви про розгляд справи у загальному позовному провадженні, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки сам по собі аналіз матеріалів позову, формування заяви про розгляд справи у загальному позовному провадженні, не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюється (є складового) підготовкою та поданням відзиву на позовну заяву, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.
Зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений представником - адвокатом Золотухіним О.О. та стягнений судом першої інстанції, становить 12 500 грн., що дорівнює 62,5% від ціни позову, не є пропорційним до предмета спору та не відповідає вимогам співмірності, обґрунтованості.
Просить додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року скасувати, у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 в підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 та її представника Золотухіна О.О. на її заперечення, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_3 не порушує законних прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду з позовом. Під'єднання позивачки своєї кухонної мийки до каналізаційного стояка, який проходить у квартирі відповідачки не було передбачене технічною та/або проектною документацією на будинок, а сама по собі зручність для позивачки у проходженні каналізаційної труби через квартиру відповідачки не може бути підставою для задоволення позову.
З такими висновками суду погодитися не можна із наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 21 червня 2000 року.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 26 квітня 2000 року квартира розташована на 2 поверсі двоповерхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею - 15,7 кв.м., кухні площею - 9,6 кв.м., ванної кімнати площею - 3,5 кв.м., коридору площею 3,5 кв.м. Загальна площа квартири 32,3 кв.м. Квартиру обладнано водопроводом (холодним, гарячим), каналізацією, газопостачанням, опаленням (пічне), електроосвітленням, радіотрансляційною мережею, сміттєвідводом, ліфтом.
Відповідно до поверхового плану другого поверху будинку АДРЕСА_5 квартира позивачки АДРЕСА_3 та відповідачки АДРЕСА_2 знаходяться поруч на одному поверсі, що підтверджується інвентаризаційною справою на будинок.
Згідно договору №190 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 березня 2020 ЛКП «Левандівка» зобов'язалась надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .
З 12 червня 2023 року водовідведення мийки в кухні квартири ОСОБА_1 перестало функціонувати через те, що відповідачка ОСОБА_3 самовільно від'єднала її кухонну мийку від каналізаційної мережі.
Листом від 15 червня 2023 року ЛКП «Левандівка» повідомило відповідачку ОСОБА_3 про те, що ЛКП «Левандівка» просить її в термін до 25 червня 2023 привести до попереднього стану каналізаційні мережі та підключити каналізацію квартири АДРЕСА_3 до загального каналізаційного стояка, який проходить у квартирі ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , або надати доступ для виконання робіт працівниками ЛКП попередньо узгодивши час та дату /а.с. 33/.
Листами від 11 липня 2023 року, 07 серпня 2023 року та 08 серпня 2023 ОСОБА_5 повідомлено, що 14 червня 2023 року та 22 червня 2023 року проведено комісійне обстеження за участю представників районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» у присутності ОСОБА_8 , мешканця квартири АДРЕСА_1 . При візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_3 виявлено, що у приміщенні кухні водовідведення від мийки від'єднано від каналізаційної мережі. Про факт обстеження складено відповідні акти. Підключення мийки квартири АДРЕСА_3 було здійснено через суміжну стіну квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . У квартирі АДРЕСА_3 навпроти кухні розташований поєднаний санвузол, в якому знаходиться каналізаційний стояк. Працівниками районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» роз'яснено мешканцям квартири АДРЕСА_2 даного будинку стосовно під'єднання водовідведення мийки квартири АДРЕСА_3 до каналізаційного стояка, який проходить через квартиру АДРЕСА_4 .
Також ЛКП «Левандівка» дано попередження мешканці квартири АДРЕСА_2 щодо відновлення водовідведення мийки квартири АДРЕСА_3 до каналізаційного стояка квартири АДРЕСА_4 . Зазначено, що водовідведення мийки в кухні квартири може бути відновлено при згоді співвласників квартири АДРЕСА_2 або надання доступу для проведення робіт працівниками ЛКП.
Листом від 22 серпня 2024 року заступник голови з питань житлово-комунального господарства ЗРА ЛМР Герич І. повідомив ОСОБА_1 про те, що 22 червня 2023 року за участю представників районної адміністрації та ЛКП «Леванідвка» у її присутності було проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 , яка розміщена на 2-му поверсі двоповерхового житлового будинку. При візуальному обстеженні виявлено, що мийка, яка встановлена у приміщенні коридору, від'єднана від каналізаційної мережі, яка проходить через суміжну стіну квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у загальнобудинковий каналізаційний стояк, що розміщений у квартирі АДРЕСА_2 .
Також встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 у приміщенні поєднаного санвузла проходить загальнобудинковий каналізаційний стояк. Мешканці квартири АДРЕСА_2 заперечують у відновленні каналізаційної мережі квартири АДРЕСА_3 , яка проходить через ванну їхньої кварти ри, оскільки вважають, що квартира АДРЕСА_3 має свій каналізаційний стояк, до якого технічно можливо підключити водовідведення мийки.
Актом ЛКП Левандівка» від 27 вересня 2023 року встановлено, що мийка, яка розташована у квартирі АДРЕСА_1 та яка встановлена у приміщенні коридору, від'єднана від каналізаційної мережі, яка проходить через суміжну стіну квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 у загальнобудинковий каналізаційний стояк, що проходить у квартирі АДРЕСА_2 , та встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 в приміщенні поєднаного санвузла проходить загальнобудинковий каналізаційний стояк.
У той же час, відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Вказана норма також закріплена у п.6 ч.І ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким визначаються особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами першою, другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі Закону) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно з положеннями п.5 ч.І ст.6 Закону співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
В силу вимог п.1 ч.1 ст.6 Закону, співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Таким чином, кожен співвласник будинку користується на рівні з іншими власниками квартир правом користування спільним майном багатоквартирного будинку, до числа якого також належать загальнобудинкові стояки.
В силу положень ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в шпурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що стояки водовідведення незалежно від того через яку квартиру проходять та від місця доступу до останніх, є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які на рівних правах мають право користуватися ними, та не можуть визнаватися приватною власністю одного із співвласників багатоквартирного будинку, водночас вчинення дій щодо обмеження доступу до спільного майна багатоквартирного будинку можливе лише за попередньою згодою усіх співвласників даного майна управителем багатоквартирного будинку.
При цьому, жодними чинними нормативами не обмежено кількість стояків, які повинні припадати на одну квартиру.
Також встановлено, що квартира позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 більше 30 років була обладнана двома стояками водовідведення - одним для ванної кімнати та одним для водовідведення мийки в кухні, яким позивачка користувалася протягом усього цього часу. При цьому, підключення мийки кухні здійснено по суміжній стіні квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 , у якій проходить загальнобудинковий стояк водовідведення, доступ до якого є лише з квартири АДРЕСА_2 .
З 12 червня 2023 року водовідведення мийки в кухні квартири позивачки перестало функціонувати через дії відповідачки, яка в силу прямого доступу в її квартирі до каналізаційного стояка самовільно від'єднала перехідник, за допомогою якого було пряме під'єднання мийки до стояка.
Як в суді першої так й апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_3 не заперечувала, що вона самостійно від'єднала перехідник від каналізаційного стояка, попередивши про цьому ОСОБА_1 . При тому ОСОБА_3 наголошувала на тому, що у квартирі ОСОБА_1 є власний стояк, до якого можна підключити мийку кухні.
У той же час беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 ніколи самовільно не здійснювала підключення мийки своєї кухні до каналізаційного стояка, який знаходиться у квартирі ОСОБА_3 .
Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_5 , які досліджені судами, станом на 1951 рік мешканці будинку не були обладнані індивідуальними вигодами, не мали водовідведення, а мали пічне опалення. Натомість, санвузли були розміщені в кінці загального коридору на кожному поверсі будинку. В подальшому вказані квартири піддавалися змінам та переплануванням, зокрема були об лаштовані індивідуальними вигодами.
Незважаючи на доводи позивачки, щодо не вчинення нею та її чоловіком жодних дій в частині самовільного підключення мийки кухні до стояка водовідведення, яка була розташована на вказаному місці задовго до вселення їх у квартиру АДРЕСА_3 , суд першої інстанції, покладаючи в основу дані поверхового плану, дійшов висновку, що вказане підключення мийки було встановлено самовільно, кустарним способом, без дотримання санітарно-епідеміологічних норм, технічних вимог щодо проходження мережі каналізаційних та водопровідних труб у будинку. При цьому, суд першої інстанції, покликаючись на положення Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27 червня 2008 року, зазначив, що таке підключення відбулося без погодження із надавачами послуг водопостачання та водовідведення.
При цьому, звернув увагу, що лише квартира позивачки обладнана мийкою у приміщенні коридору і такі мийки в аналогічних коридорах в інших квартирах відсутні, водночас ОСОБА_1 не доведено, що єдиним технічно можливим варіантом підключення кухонної мийки до каналізаційної мережі є під'єднання до каналізаційного стояка, який проходить через квартиру відповідачки.
Як зазначив в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, згідно з даними інвентаризаційної справи, у 1967 році у квартирі АДРЕСА_6 - слугує кухнею. 14-2 - коридором, 14-4 - ванна, де встановлено санвузол та умивальник, при цьому, із вказаного акта біжучих змін вбачається, що у ньому станом на 1967 рік відсутня мийка у приміщенні коридору під №14-2. Водночас з поверхового плану 2 поверху вказаного будинку станом на 31.08.1993 року у квартирі АДРЕСА_3 у приміщені коридору під № НОМЕР_1 є наявною мийка.
Однак такі висновки не відповідають обставинам справи, оскільки суд першої інстанції належним чином не дослідив поверхові плани будинку АДРЕСА_5 , невірно їх оцінив та дійшов до помилкового висновку про те, що станом на 1967 рік була відсутня мийка у приміщенні коридору під №14-2. Адже як вбачається зі схеми поверхового плану 2 поверху приміщення під №14-2 містить позначку про наявність мийки на тому місці, де вона станом на сьогодні знаходиться, водночас у приміщенні під №14-1 (кухня) така відсутня. При цьому, біжучих змін станом на 1993 рік по квартирі АДРЕСА_3 не виявлено.
Роблячи висновок про відсутність дозволів на підключення мийки ОСОБА_1 до центрального стояка водовідведення, судом першої інстанції не з'ясовано, чи чинними на момент підключення мийки нормами було передбачено обов'язковість отримання відповідних дозволів, а також не враховано, що згідно з даними інвентаризаційної справи, за винятком однієї квартири, жодна із квартир вказаного будинку, у тому числі відповідачки, немає відповідних дозволів на облаштування квартир індивідуальними вигодами.
Згідно з п.п. з) п.3 Постанови Ради міністрів Української РСР «Про заходи по поліпшенню експлуатації житлового фонду і об'єктів комунального господарства» від 05 листопада 1967 року №731 з метою поліпшення справи експлуатації, підвищення рівня технічного стану та збереження житлового фонду, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1967 року № 807 Рада Міністрів Української РСР зобов'язала виконкоми обласних, Київської та Севастопольської міських Рад депутатів трудящих, міністерства і відомства У РСР: забезпечувати при виконанні капітального ремонту жилих будинків здійснення робіт по переплануванню приміщень у великих старих комунальних квартирах на квартири для заселення однією сім'єю. Вказаною Постановою було закріплено імперативну норму, якою саме на виконкоми обласних, Київської та Севастопольської міських Рад депутатів трудящих, міністерства і відомства УРСР було покладено обов'язок з перепланування приміщень на квартири для заселення однією сім'єю.
Фактично на виконання даної постанови у шістдесятих роках проводилися роботи з перепланування приміщень даного будинку в окремі квартири для проживання однією сім'єю, що і передбачало індивідуальні вигоди. При цьому, згідно із законодавством, яке діяло в період УРСР та регулювало питання системи технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах УРСР, таке не передбачало замовлення переобладнання окремими особами, оскільки весь житловий фонд належав виконавчим комітетам, на що не звернув уваги суд першої інстанції.
Отже висновок суду першої інстанції про відсутність дозвільних документів в ОСОБА_1 на підключення мийки до центрального стояка водовідведення який знаходиться у квартирі АДРЕСА_4 не знайшов свого підтвердження.
Слід зазначити, що планування квартир у будинку АДРЕСА_5 , є різною.
Первинно конструкція будинку передбачала вхід до квартири ОСОБА_1 через квартиру ОСОБА_3 , захід в квартири другого поверху можливий через балкон, в той час як захід на першому поверсі через окремий вхід з вулиці. Тому застосовувати принцип порівняння планування однієї квартири з іншими, ураховуючи час забудови вказаного будинку та первинної конструкції будинку, яка не передбачала індивідуальних вигод в кожному приміщенні є недоречним.
Також, враховуючи те, що будинок АДРЕСА_5 а містить дерев'яне перекриття, зобов'язання ОСОБА_1 провести через усю квартиру трубопровід до другого каналізаційного стояка, до якого приєднана ванна, як про це наголошувала ОСОБА_3 , буде не лише затратним, а й може ставити під загрозу цілісність перекриття будинку. При цьому, відстань мийки до наведеного вище стояка становить 1,40 м, тоді як відстань мийки до другого стояка, до якого приєднана ванна позивачки, - 4 м., що ставить під сумнів можливість такого приєднання в силу дотримання будівельних вимог, а саме кута нахилу для належного стоку води, тощо.
Тому ОСОБА_1 як співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , на рівні з іншими власниками квартир даного будинку для задоволення своїх побутових потреб має законне право на користування каналізаційним стояком, який проходить, зокрема, між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 не доведено, що таке користування порушує її право як співвласника багатоквартирного будинку, відтак дії відповідачки в частині самовільного від'єднання мийки ОСОБА_1 від каналізаційного стояка є неправомірними.
Якщо ж ОСОБА_3 вважала, що діями відповідачки ОСОБА_1 порушується її права власника квартири АДРЕСА_4 , то остання мала би звертатися в обслуговуюче ЛКП (у даному випадку ЛКП «Левандівське) або місцеву районну адміністрацію для усунення перешкод, чи захистити порушене право в суді, а не від'єднувати сусідів від центрального стояка водовідведення і каналізації у зручний для себе спосіб.
Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, підключення до мережі водовідведення.
Тому в цій частині вимоги позивачки підлягають до задоволення в повному обсязі
Внаслідок протиправних діянь відповідачки, ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду.
Моральна шкода полягає у тому, що ОСОБА_1 та члени її сім'ї протягом двох років позбавлені елементарних санітарно - гігієнічних та побутових умов у своїй квартирі. Позивачка в суді апеляційної інстанції пояснила і продемонструвала на фотографії, що воду з мийки вони виносять відрами і виливають в унітаз або на вулицю.
Тому діями відповідачки позивачці заподіяно моральну шкоду яку суд апеляційної інстанції визначає в сумі 1 000 гривень.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує стан здоров'я позивачки та членів її сім'ї, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування 20 000 моральної шкоди є очевидно завищеними, належним чином не мотивованими, тому такий розмір моральної шкоди не може бути стягнутий.
З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року та додаткове рішення цього суду від 27 листопада 2024 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року та додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 , у користуванні квартирою АДРЕСА_1 які полягають в обмеженні користування внутрішньобудинковими мережами водовідведення (каналізаційним стояком), шляхом надання ОСОБА_1 доступу до внутрішньобудинкових мереж водовідведення (каналізаційного стояку), що проходить через квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_3 , для підключення до загальнобудинкового каналізаційного стояку водовідведення мийки квартири АДРЕСА_1 за рахунок відповідача.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 000 гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 5 367 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.