Справа № 462/9451/24
Провадження № 2/466/1349/25
(заочне)
«31» березня 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
учасники справи
секретар ПОПЕНКО І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.12.2024 ТзОВ «Споживчий центр» звернулось до Залізничного районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором (оферти) №26.01.2023-100002103 від 26.01.2023 року у розмірі 14 840,00 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.01.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №26.01.2023-100002103.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн. на строк 42 дні, зі сплатою процентної ставки у розмірі 3 % за 1 (один) день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит.
ТзОВ «Споживчий кредит» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного договору.
Однак, відповідачв, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов'язання, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 11.04.2023 року становить 14 840,00 грн. та складається з 7 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 7 840,00грн. - заборгованість за процентами.
Просить позов задовольнити.
22.01.2025р. матеріали справи надійшли на адресу Шевченківського районного суду м.Львова.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 23.01.2025 вказану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження скеровані відповідачці за вказаною у матеріалах справи адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернувся на адресу суду 11.02.2025 з відміткою поштового відділення про повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, суд вважає що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подала.
Відповідно до ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд зі згоди представника позивача постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.
Судом встановлено, що 26.01.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов'язань шляхом укладення кредитного договору (оферти), який підписано одноразовим ідентифікатором Р887, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 26.01.2023, строком на 42 дні.
Згідно умов договору фіксована процентна ставка у розмірі 730 % річних.
Вказаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ОСОБА_1 кредит в сумі 7 000,00грн. отримала 26.01.2023 року, що підтверджується квитанцією від 26.01.2023, ID платежу: 2201188503.
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.
Відповідачка, всупереч умовам Кредитного договору зобов'язання належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості станом на 11.04.2023 становить 14 840,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн., заборгованість за процентами 7 840,00 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Кредитний договір (оферти) №26.01.2023-100002103 від 26.012023 був підписаний електронним цифровим підписом відповідачки, відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору позики та договору кредиту в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
За правилами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідачка зобов'язань за вказаним кредитним договором (оферти) не виконала, в неї утворилась заборгованість в розмірі 14 840,00грн..
У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) №26.01.2023-100002103 від 26.01.2023 року в розмірі 14 840,00 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) за кредитним договором (оферти) № 22.01.2023-100002103 від 26.01.2023 року заборгованість в розмірі 14 840,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок гривень), а також 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська