Справа №443/378/23
Провадження №1-кп/443/13/25
іменем України
02 квітня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141130000721 від 13.12.2022, який надійшов зі Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури 07.03.2023 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ходорів, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, з середньою освітою, не працюючого, військовослужбовця, солдата військової частини НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Стрийського районного суду Львівської області від 12.01.2018 до 3 (трьох) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, згідно ст. 89 КК України має не погашену судимість, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про військову агресію Збройних сил російської федерації та впровадженням на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573, затвердженого Законом України від 12.08.2022 №7664 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 , затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року у продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, маючи непогашену згідно ст. 89 КК України судимість, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив з корисливих мотивів кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 11.12.2022 близько 21 год 00 хв ОСОБА_3 перебував поблизу продуктового магазину по вул. Лесі Українки, 3 в с. Буковина, Стрийського району, Львівської області, де у нього виник умисел на вчинення крадіжки. Надалі, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, за допомогою металевого предмету (лому), який він завчасно взяв із собою, шляхом злому двох навісних замків проник всередину даного магазину, де з картонної коробки, у якій зберігалась виручка магазину викрав грошові кошти в сумі 2 000 гривень купюрами з різним номіналом, після чого покинув місце вчинення злочину, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоди на загальну суму 2 000 гривень 00 копійок.
12.03.2025 захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 подала клопотання у якому просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за епізодом таємного викрадення майна з продуктового магазину по АДРЕСА_2 11.12.2022, оскільки сума збитків 2000 грн.
У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали подане клопотання про закриття кримінального провадження та просили таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження не заперечив.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали заяви про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду у їх відсутності. Щодо міри покарання покладаються на думку суду.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку про можливість задоволення заяви. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07 жовтня 2024 року щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки «Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.»
Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2025 року становив 3028 грн, податкова соціальна пільга становила 1514 грн, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становив 1514 грн на 2025 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ст. 51 ч.2 КУпАП) складає 3 028 грн.
Отже, на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованих йому дій мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 3 028 грн. З досліджених матеріалів даного судового провадження встановлено, що вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна становила 2 000,00 грн.
Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).
Крім того, згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , а останній не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч.4 ст. 185 КК України за епізодом таємного викрадення майна з продуктового магазину по АДРЕСА_2 11.12.2022 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376 КПК України, суд-
Кримінальне провадження №12022141130000721 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення майна з продуктового магазину по АДРЕСА_2 11.12.2022, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали направити начальнику відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали буде проголошений о 10:10 год 03.04.2025 в залі судових засідань в приміщенні Жидачівського районного суду Львівської області (за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 20).
Повний текст ухвали складено 03.04.2025.
Суддя ОСОБА_1