ЄУН: 335/3884/22
Провадження №: 1-кс/336/77/2025
іменем України
02 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжя клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 4202200082010000150 від 21 червня 2022 року за ч. 3 ст. 190 КК України,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 11 липня 2022 року, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання вказала, що вона є законним власником майна, придбала його через електронний майданчик Сетам, повністю оплатила грошові кошти, торги ніким не були оскаржені, на законний підставах зареєструвала майно. На даний час відсутні правові підстави арешту майна.
Заявниця ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Слідча ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, подала заяву в якій просила відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що скасування арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування. Окрім того вказала, що на даний час виникла необхідність у проведенні ряду слідчих дій, а саме у допиті свідків.
Заслухавши пояснення заявника, представника та слідчої, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Положеннями ст. 131 КПК України встановлено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте без урахування певних суттєвих обставин.
Згідно частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно частини 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК кодексу України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області області перебуває кримінальне провадження №42022082010000150, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
З витягу з ЄРДР вбачається, що невстановленими особами шляхом обману здійснено реалізацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності громадянину, чим спричинено матеріальну шкоду у великому розмірі.
Дане кримінальне провадження надійшло до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області наприкінці травня 2024 року у зв'язку зі зміною підслідності з СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2022 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
З матеріалів кримінального провадження, досліджених слідчим суддею, вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 65968530, боржником у якому виступав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а стягувачем - ОСОБА_7 .
Згідно інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В рамках даного виконавчого провадження, 29.11.2021, тобто після смерті боржника, державним виконавцем здійснено реалізацію квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_6 , який станом на час вжиття заходів для реалізації вказаного майна, помер.
У подальшому 22.12.2021 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області, на підставі акту Державного виконавця при проведенні електронних торгів з реалізації майна боржника, затвердженого Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі від 21.12.2021, посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , яка раніше належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради 19.12.2007, право власності зареєстроване в Електронному реєстрі права власності на нерухоме майно Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 07.02.2008 року.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_3 .
Окрім того, слідчим суддею встановлено СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ст. 358 КК України, а саме за фактом звернення ОСОБА_8 із заявою про те, що невстановлена особа, шляхом підробки документів, заволоділа квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка мала перейти в спадок останньому.
В провадженні Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження, зареєстроване в АСВП під № 65968530 від 05.07.2021 про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріусу КМНО ОСОБА_9 № 1286 від 08.08.2018 про стягнення заборгованості за договором позики від 21.03.2017, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у розмірі 415 000 гривень.
В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріусу державним виконавцем було звернено стягнення на нерухоме майно, а саме житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В ході звернення стягнення державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем розташування квартири, за результатами якого була складена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.09.2021, під час складання якої були присутні стягувач ОСОБА_7 та боржник ОСОБА_6 , які поставили в ній свої підписи.
Свідок ОСОБА_7 під час допиту пояснив, що ОСОБА_6 йому не знайомий, жодних позик на суму 400 000 гривень він йому не надавав, про існування виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості вперше дізнався від співробітників поліції і не подавав вказаного виконавчого напису до Шевченківського ВДВС.
За таких обставин, доходжу висновку, що скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та на цьому етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження, а також те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не відпала, так як по справі не проведені всі слідчі дії.
Керуючись статтями 131 - 132, 174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 4202200082010000150 від 21 червня 2022 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суд
Слідчий суддя ОСОБА_10