Справа № 301/1121/24
1-кп/301/75/25
"02" квітня 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області в місті Іршава кримінальне провадження № 12023071100000277 від 02.06.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м. Іршава Закарпатської області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
01 травня 2023 року ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним, перебуваючи у приміщенні пункту постійного збору військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований по АДРЕСА_2 пройшов військово-лікарську комісію на предмет визначення ступеня придатності до військової служби. За результатами проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби, що підтверджено довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.05.2023, виданої відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008. В подальшому ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на території пункту постійного збору військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 , 01.05.2023 під особистий підпис отримав повістку про прибуття на 11.00 годину 02.05.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вибуття на військову службу. Однак, військовозобов'язаний ОСОБА_3 , будучи придатним до несення військової служби за мобілізацією та належним чином повідомлений про дату, час та місце прибуття, на 11.00 годину 02.05.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. На підставі викладеного, ОСОБА_3 ,являючись військовозобов'язаним, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ухилився від виконання свого конституційного обов'язку та призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, тим самим порушивши вимоги ст.65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02. 2022.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно ухилився від призову на військову службу, так як 01 травня 2023 року пройшов ВЛК, а вже 02 травня 2023 року захворів. Про те, що було необхідно негайно повідомити працівників РТЦК про причину своєї неявки він не знав. В скоєному розкаюється, висновки зробив, просить не застосовувати до нього суворе покарання.
Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_5 просить суд при визначенні міри покарання взяти до уваги, що обвинувачений має ряд хронічних хвороб, вину визнав, в скоєному щиро розкаюється, та не застосовувати до обвинуваченого покарання пов'язане з обмеженням волі чи позбавленням волі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 , є старшим офіцером відділу обліку мобілізаційної роботи. 01.05.2023 обвинувачений ОСОБА_3 пройшов ВЛК та був визнаним придатним до військової служби. Після чого він особисто вручив йому повістку на 02.05.2023. На визначений час та дату ОСОБА_3 до РТЦК не з'явився , також не повідомив про причини своєї неявки. При цьому додав, що ОСОБА_3 після вручення повістки було повідомлено усно про наслідки неявки.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 , є оператором відділу обліку мобілізаційної роботи. 01.05.2023 обвинувачений ОСОБА_3 пройшов ВЛК та був визнаним придатним до військової служби. В цей день йому було вручено повістку на 02.05.2023. На визначений час та дату ОСОБА_3 до РТЦК не з'явився, також не повідомив про причини своєї неявки. При цьому додав, що як в самій повістці роз'яснено наслідки неявки , так і ОСОБА_3 після вручення повістки було повідомлено усно про наслідки його неявки на визначену дату.
Крім цього вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена дослідженими доказами:
-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 31.05.2023 (а.с.126);
-карткою обстеження та медичного огляду відносно ОСОБА_3 де у висновку зазначено «придатний до військової служби» (а.с.128 - 130);
-протоколом огляду документа-речового доказу від 10.07.2023 (а.с.131 - 132);
-копією розписки від 01.05.2023 де в графі щодо ознайомлення про відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації наявний особистий підпис ОСОБА_3 (а.с.133);
-протоколом огляду документа від 10.07.2023 (а.с.135);
-копія довідки військово-лікарської комісії від 01.05.2023 відносно ОСОБА_3 (а.с.137);
-довідкою від 02.06.2023 № 542/07 управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації Закарпатської області (а.с.147).
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.336 КК України - тобто, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення за ст.336 КК України, суд вважає доведеною.
Згідно вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Як зазначено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів».
Згідно вимог ч. 1 ст. 65 КК України покарання винній особі має бути призначено із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання. При цьому, призначене покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує відомості, які характеризують його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Так, вивченням в ході судового розгляду даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів - психіатра, нарколога не перебуває, має хронічні захворювання хребта, що підтверджується наданими медичними документами стороною захисту, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до досудової доповіді ДУ «Центр пробації» від 12.08.2024 орган пробації вважає , що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Обставиною, відповідно до ст.66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд вважає - визнання вини, щире каяття. Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого злочину, який за класифікацією кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, мотив, мету та спосіб вчинення злочинного діяння, обставину справи, що пом'якшує покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, те, що він вину у скоєному визнав, щиро кається, дані про особу винного. Враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, та є необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті 336 КК України, при цьому, зважаючи на особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд вважає, що відносно нього можуть бути застосовані положення ст. 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12023071100000277 від 02.06.2024:
- розписка в отриманні повістки про виклик про отримання повістки до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшої відправки на військову службу на ім'я ОСОБА_3 ,довідка військово-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_3 ,які приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Іршавського
районного суду : ОСОБА_1