02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/4842/21
адміністративне провадження №К/990/11279/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №320/4842/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Фермерське господарство «Гармонія Соі», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2021 року:
- № 294922-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 132 579, 86 грн;
- № 294921-2403-1002 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 96 295, 27 грн;
- № 294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132 579, 86 грн;
- № 294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 96 295, 27 грн;
- № 294922-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 132 579, 86 грн;
- № 294921-2403-1002/2 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 96 295, 27 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року №294922-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 132 579, 86 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17 лютого 2021 року №294921-2403-1002/1 на суму орендної плати за землю з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 96 295, 27 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 19 листопада 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 12 березня 2025 року.
Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернено. Також зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Крім того скаржник посилається на введення воєнного стану на території України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 06 січня 2025 року та від 12 лютого 2025 року касаційні скарги було повернено.
У своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема, в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Також суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №320/4842/21 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко