02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №300/6756/21
адміністративне провадження № К/990/7036/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №300/6756/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 20.02.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №300/6756/21.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження податковим органом вчинено посилання на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України у поєднанні з пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України та зазначено про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не дослідження зібраних у справі доказів щодо різних епізодів податкових правопорушень.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій застосували пункти 44.1, 44.6 статті 44, статтю 86, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 185.1. статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункти 198.1 - 198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України всупереч висновкам викладеним в постановах Верховного Суду, зокрема у справах №813/4703/13-а, №160/2636/19, №826/8114/15, №420/3226/19 та інших. Контролюючим органом вказано, що оцінка доказів судом апеляційної
Окрім того, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій оцінка доказів зроблена без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.06.2018 у справі №804/7948/16, від 26.06.2019 у справі №808/1641/16, від 08.08.2019 у справі №820/6973/15.
Також контролюючим органом зауважено, що, надаючи оцінку доказам, наданим позивачем у підтвердження реальності господарських операції, задокументованих із вказаними постачальниками, суду слід враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.04.2024 у справі №640/32102/21, від 04.04.2024 у справі №380/10315/22, від 28.03.2024 у справі №380/15682/21, від 06.12.2023 у справі №420/4125/20, від 23.08.2023 у справі №440/12447/21, від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, від 02.03.2023 у справі №280/669/21.
Податковим органом вчинено покликання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.11.2018 у справі №822/6312/15, від 28.01.2020 у справі №814/4288/15, від 28.02.2019 у справі №813/3179/16, у справі №825/1630/17, від 05.11.2019 у справі №818/6203/13-а, від 15.08.2019 у справі №804/2330/13-а, від 16.06.2020 у справі №400/987/19, від 12.03.2019 у справі №725/254/16-а.
Скаржникам вказано, що щодо застосування норми права пункту 44.6 статті 44 ПК України Верховним Судом сформована стала судова практика що висвітлена у постановах від 26.11.2020 у справі №803/1443/16, від 03.09.2020 у справі №803/1471/16, від 25.04.2019 у справі №808/3769/16, від 27.07.2018 у справі №810/2775/17, від 19.08.2021 у справі №400/1462/20, від 28.08.2021 у справі №815/919/18, від 28.08.2021 у справі № 808/1268/18.
Податковим органом зазначено, що щодо обов'язку надання документів на вимогу контролюючого органу, а саме застосування норми пункту 85.2 статті 85 ПК України сформована стала практика Верховного Суду, висвітлена у постановах від 12.02.2021 у справі №240/4947/18, від 07.07.2021 у справі №815/3618/16, від 06.07.2021 у справі №822/554/17, від 16.06.2021 у справі №1.380.2019.006008, від 15.06.2021 у справі №812/946/15, від 23.04.2021 у справі №460/742/19, від 05.03.2021 у справі №826/23914/15.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Податковим органом не обґрунтовано, в чому висновки судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24.11.2020 у справі №813/3034/15, від 31.03.2021 у справі №826/8703/18, від 20.05.2021 у справі №560/3008/19, від 18.04.2024 у справі №640/18630/21, від 21.04.2022 у справі №580/814/20. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №300/6756/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк Л.І. Бившева