ф
02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №340/4061/24
адміністративне провадження № К/990/12408/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 340/4061/24 за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Олександрійської районної державної адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Онуфріїської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо незабезпечення утримання у стані готовності до використання за призначенням та неприведення у стан готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 43311, що розташоване за адресою: вул. Риндака, 32/1 с. Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області;
- зобов'язати Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 43311, що розташоване за адресою: вул. Риндака, 32/1 с. Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області, у відповідності до Вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи позовну заву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого.
Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно за певної умови, а другий - відсутність такого органу.
Підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі №0440/6990/18.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі прокурор не заявляє про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Законодавством передбачено право органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).
Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).
Відтак, суб'єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом.
Також судами попередніх інстанцій зазначено, що не передбачено жодного нормативно-правового акта, який би надавав право Олександрійській районній державній адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області право на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у розглянутому спорі відсутній як суб'єкт владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду із цим позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Такий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року у справі №0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року у справі №804/4728/18, від 26 лютого 2020 року у справі №804/4458/18, від 27 квітня 2020 року у справі №826/10807/16, від 20 травня 2020 року у справі №580/17/20 .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого подився суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність у ГУ ДСНС у Кіровоградської області та Олександрійської районної додержавної (військової) адміністрації права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права і у керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, дійшов висновку про залишення цього позову без розгляду.
Такі висновки щодо відсутності у ДСНС, а, як наслідок, і в прокурора в особі ДСНС повноважень на звернення до суду з позовом до балансоутримувача захисної споруди щодо приведення її у належний стан були викладені Верховним Судом також у постановах від 24 січня 2025 року у справі № 520/13228/23, від 24 січня 2025 року у справі № 520/30126/23, від 30 січня 2025 року у справі № 560/17801/23, від 30 січня 2025 року у справі № 400/4928/22, від 30 січня 2025 року у справі № 420/22304/23, від 12 лютого 2025 року у справі № 240/18400/23.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Правова позиція щодо обґрунтованості підстав касаційного оскарження в подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 24 лютого 2025 року у справі № 440/10002/24, від 04 березня 2025 року у справі №440/16314/23, від 11 березня 2025 року у справі №440/30/24.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 340/4061/24 за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Олександрійської районної державної адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак Н.М. Мартинюк