02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/19048/23
адміністративне провадження № К/990/11420/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/19048/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-АГРОС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 17.03.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/19048/23.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-АГРОС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 залишено без руху. Надано строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №320/19048/23 повернуто апелянту.
Податковим органом 19.11.2024 повторно подано касаційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №320/19048/23 залишено без руху. Надано апелянту строк десять днів, який обраховується з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків шляхом наведення інших поважних підстав для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 повернути особі, яка її подала.
Податковим органом 19.11.2024 втретє подано касаційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №320/19048/23 залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою із вказанням інших підстав для поновлення строку з їх обґрунтуванням.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Київській області строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору та невжиття суб'єктом владних повноважень заходів стосовно виділення таких коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, як і велике навантаження та звільнення працівників, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на подачу апеляційної скарги. Надання відповідачу можливості сплатити судовий збір при надходженні фінансування, незважаючи на сплив процесуального строку апеляційного оскарження судових рішень, за практикою Європейського суду з прав людини може бути розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншим учасником судового процесу - фізичною чи юридичною особою, яка сплатила відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження його права на звернення до суду. Жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, оскільки додані до клопотання копії виписок та копія службового листа не свідчать про активну поведінку апелянта щодо сплати судового збору саме у цій справі. Відтак період часу протягом більше трьох місяців з дня залишення первинної апеляційної скарги без руху та семи місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення є явно неспівмірним з тими зусиллями суб'єкта владних повноважень, які вживались ним для сплати судового збору.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд, що відсутність коштів для сплати судового збору, особливо в умовах воєнного стану, є поважною причиною пропуску процесуального строку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №320/19048/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.П. Юрченко