02 квітня 2025 року
м. Київ
справа №160/15188/24
адміністративне провадження № К/990/11060/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/15188/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Еталонпромбуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 17.03.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/15188/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №160/15188/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Еталонпромбуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 по справі №160/15188/24 залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк десять днів з дати отримання копії ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 в адміністративній справі №160/15188/24 повернуто заявнику.
Податковим органом 24.12.2024 повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №160/15188/24 залишено без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 в адміністративній справі №160/15188/24 відмовлено.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Отже, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку є неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд, відсутність фінансування для сплати судового збору через запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/15188/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.П. Юрченко