02 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6895/24 пров. № А/857/11363/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року , прийняте суддею Кухар Н.А. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 (надалі - В/Ч, відповідач) про визнання протиправними дії В/Ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2016 по 29.06.2017; визнання протиправними дії В/Ч НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2017 по 28.02.2018; зобов'язання В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та провести виплату індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2016 по 29.06.2017 з врахуванням базового місяця (місяця останнього підвищення посадового окладу) для нарахування йому індексації - січня 2008; зобов'язання В/Ч НОМЕР_2 нарахувати та провести виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2017 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця (місяця останнього підвищення посадового окладу) для нарахування йому індексації - січня 2008.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2016 по 29.06.2017; зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з період з 24.11.2016 по 29.06.2017; визнано протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2017 по 28.02.2018; зобов'язано В/Ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з період з 30.06.2017 по 28.02.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, В/Ч НОМЕР_1 в період з 24.11.2016 по 29.06.2017 та В/Ч НОМЕР_2 в період з 30.06.2017 по 28.02.2018 не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з розрахунку базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008, то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки права позивача в цій частині ще не порушені.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та сторона відповідача подали апеляційні скарги. Вважають, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що з метою забезпечення ефективного правового захисту прав та інтересів позивача, і з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку індексації у певному відсотковому розмірі, в межах розгляду даної справи необхідно було вирішити питання про зобов'язання відповідачів застосувати конкретний базовий місяць для нарахування спірної індексації.
В свою чергу, не зазначення у резолютивній частині рішення конкретного базового місяця для нарахування індексації може призвести до нарахування суми індексації у заниженому розмірі через обрання завідомо невірного базового місяця.
Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В/Ч НОМЕР_1 у своїй апеляційній скарзі щодо обов'язковості виплати суми індексації за період проходження військової служби відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), то даний Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
У той же час, з'ясовуючи правову природу виплати суми індексації в розрізі норм Закону № 2017-ІІІ та Закону № 1282-XII й Порядку № 1078, необхідно дотримуватися положення щодо співвідношення загальних та спеціальних норм.
Суд також повинен взяти до уваги те, що відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 5 Порядку №1078 та Додатку 5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалось до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 - лютого 2018 не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у січні 2016, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді.
Тому з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачу за період з квітня 2016 по березень 2018 відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 повинна становити 0,00 грн щомісячно.
Звертає увагу на те, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень відповідача, які суд перебирати на себе не може.
Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_1 в період з 24.11.2016 по 29.06.2017.
30 червня 2017 позивача переведено для подальшого проходження служби до В/Ч НОМЕР_2 , де він проходив військову службу до 08 травня 2022.
09 травня 2022 ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження військової служби до В/Ч НОМЕР_3 і вибув у зону проведення бойових дій.
Наказом командира В/Ч НОМЕР_3 від 01 березня 2024 №61 старшого сержанта ОСОБА_1 , командира відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення В/Ч НОМЕР_3 у зв'язку зі звільненням з військової служби у відставку відповідно до підпункту «а» пункту два частини третьої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 01.03.2024.
На заяву позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2016 по 29.06.2017, В/Ч НОМЕР_1 листом від 22.03.2024 №3736вих повідомила позивача наступне. Відповідні нарахування за вказаний період здійснювалися в т.ч. і випереджаючим шляхом у відповідності до вимог абзацу 9 пункту 5 Порядку 1078.
На заяву позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2017 по 08.05.2022, В/Ч НОМЕР_2 листом від 21.03.2024 №2035 повідомила позивача наступне. У межах наявного фінансового ресурсу можливості індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016 - лютому 2018 у Міністерстві оборони України не було.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі як і раніше - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
З гідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ видно, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Також, з 01.12.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01 січня 2008 та втратила чинність 01 березня 2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018.
Отже, ураховуючи положення Порядку №1078, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 .
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 24.11.2016 по 29.06.2017 проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_1 , а в період з 30.06.2017 по 28.02.2018 - у В/Ч НОМЕР_2 і йому за цей період не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.
Відтак, слід визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 та В/Ч НОМЕР_2 щодо невиплати позивачу суми індексації грошового забезпечення із встановленням базового місяця - січень 2008 та, як наслідок, зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказані періоди із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд сформував усталену судову практику відносно повноважень державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, яка полягає у тому, що такі не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 у справі №420/3593/20, від 09 червня 2022 у справі № 600/524/21-а.
Також у справах №400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Верховний Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
На основі аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
На необхідності визначення базового місяця при розрахунку індексації грошового забезпечення Верховний Суд наголосив і в постанові від 10 вересня 2020 у справі №200/9297/19-а.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.
Виходячи із приписів ст.139 КАС України, апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №380/6895/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.11.2016 року по 29.06.2017 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з період з 24.11.2016 року по 29.06.2017 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.06.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з період з 30.06.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді М. А. Пліш
Т. І. Шинкар