02 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9847/24 пров. № А/857/532/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (головуючий суддя Димарчук Т.М., м.Луцьк) у справі №140/9847/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
17.09.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач), в якому просив: визнати протиправною відмову у наданні довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; зобов'язати надати ОСОБА_1 довідку про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за формою згідно з додатком 6 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887.
Позов обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) № 398-РС від 03.08.2023 був переведений на посаду стрільця - помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що з травня 2023 року по червень 2023 року був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях, був зарахований на котлове забезпечення на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №119/9/1/803т від 01.05.2023 та рапорту підполковника ОСОБА_2 №12660 від 12.05.2023, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 144 від 12.05.2023. Вищевказаний факт підтверджується довідкою №3015 від 03.06.2023. Зазначає, що 23.04.2024 представником позивача було скеровано адвокатський запит командиру військової частини НОМЕР_1 з метою отримання довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . У відповіді № 3-19/2/5782 від 10.05.2024 військова частина НОМЕР_1 послалася на Порядок надання статусу учасника війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887) та зазначила, що довідка № 3015 від 03.06.2023 не є встановленого зразка та видана особою, яка не уповноважена посадовими обов'язками видавати та підписувати довідки, що підтверджують участь особи у бойових діях. Позивач зазначає, що відповідно до наказу командира по стройовій частині НОМЕР_1 від 12.05.2023 № 144 він був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Запорізькій та Дніпропетровських областях. При цьому, в червні 2023 року, безпосередньо брав участь у вищевказаних заходах у с. Мала Токмачка, Запорізької області та с. Роботине, Запорізької області. Факт його участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Запорізькій та Дніпропетровських областях можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які безпосередньо разом із ним брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф. Вважає, що аргументи відповідача щодо невидачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України є безпідставними, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права та інтереси позивача.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Апелянт вважає, що доданими до матеріалів справи доказами підтверджується факт безпосередньої участі позивача у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 144 від 12.05.2023, який виданий на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 № 119/9/1/803т від 01.05.2023, рапорта підполковника ОСОБА_5 вх. №12660 від 12.05.2023. Вказує, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки за формою згідно додатку 6 Порядку №413, порушує права позивача передбачені Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993, у зв'язку із чим позивач не має можливості отримати статус УБД та мати відповідні гарантії, передбачені нормами чинного законодавства України. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
11.02.2025 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що 18.09.2024 до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт відповідального виконавця групи по роботі з учасниками бойових дій військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_6 (вх. №3-20/4/18310), згідно з яким повідомлено, що по факту неодноразового звернення представника ОСОБА_1 адвоката Савчин А.І. з проханням видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та надання військовослужбовцю статусу учасника бойових дій, було надано відповіді про відмову у наданні такої довідки, оскільки молодший сержант ОСОБА_1 безпосередньої участі у бойових діях за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 не брав. Також, у даному рапорті зазначено, що групою по роботі з учасниками бойових дій військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що довідка №3015 від 03.06.2023, підписана начальником стройової частини військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 молодшому сержанту ОСОБА_1 - містить недостовірну інформацію та є безпідставною, оскільки на момент її видачі військова частина НОМЕР_1 не приймала участі в бойових діях у АДРЕСА_1 (вказаної як район виконання завдань) з часті повномасштабного вторгнення бойових дій не було, а також підставою видачі цієї довідки вказано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №144 ВІД 12.05.2024, який містить інформацію про зарахування на котлове забезпечення сержанта ОСОБА_1 . На підставі зазначеного рапорту та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 №6367 «Про призначення службового розслідування за фактом безпідставної видачі довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Запорізькій та Дніпропетровській областях, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 », проведено службове розслідування. Окрім цього, згідно пропозицій в акті службового розслідування, довідку №3015 від 03.06.2023 за підписом капітана ОСОБА_7 вважати недійсною. Вищевказані пропозиції затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) 24.09.2024 №6470 «Про завершення службового розслідування». З огляду на зазначене, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог позивача, недійсністю довідки №3015 від 03.06.2023, підписаної неуповноваженою особою, а також враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 не брала участі у бойових діях станом на момент видачі зазначеної довідки, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.01.2023 №26, молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 наказано вважати таким, що з 31 січня 2023 року зарахований до списків особового складу частини та призначеним на посаду командира бойової машини-командира відділення 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, шпк «солдат».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2023 №144 - молодшого сержанта ОСОБА_1 наказано рахувати таким, що залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях з 12 травня 2023 року.
З довідки №3019 від 03.06.2023 начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачається, що вона видана ОСОБА_1 про те, що він у період з 12.05.2023 по теперішній час бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи в районах та в період здійснення зазначених заходів смт Новомиколаївка Запорізької області (підстава: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №144 від 12.05.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №230 від 05.08.2023, молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира бойової машини - командира механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) №398-РС від 03 серпня 2024 року на посаду на посаду стрільця - помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , наказано вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби АДРЕСА_2 .
Представником позивача 23.04.2024 скеровано адвокатський запит командиру військової частини НОМЕР_1 з метою отримання довідки про участь ОСОБА_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
У листі № 3-19/2/5782 від 10.05.2024 військова частина НОМЕР_1 послалась на Порядок надання статусу учасника війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887) та зазначила, що довідка № 3015 від 03.06.2023 не є встановленого зразка та видана особою, яка не уповноважена посадовими обов'язками видавати та підписувати довідки, що підтверджують участь особи у бойових діях. Також повідомила, що селище Новомиколаївка Запорізької області, що зазначене у довідці не є таким населеним пунктом де відбуваються бойові дії, а саме - безпосереднє зіткнення та вогневий контакт з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.
У відповіді від 27.06.2024 на адвокатський запит від 23.04.2024 відповідач, серед іншого, повідомив, що у військової частини відсутнє документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах та в період здійснення зазначених заходів протягом спірного періоду. За відсутності відомостей журналів бойових дій, рапортів командиру підрозділу про безпосередню участь молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях, у військової частини НОМЕР_1 немає жодних підстав для видачі особі у видачі довідки.
Разом з тим, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 №6367 «Про призначення службового розслідування за фактом безпідставної видачі довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Запорізькій та Дніпропетровській областях, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_9 », проведено службове розслідування.
У ході проведення службового розслідування встановлено наступне.
Згідно довідки №3015 від 03.06.2023, підписаної начальником стройової частини військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 молодшому сержанту ОСОБА_1 , в період з 12 травня 2023 року, військовослужбовець брав участь у здійсненні із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Запорізькій та Дніпропетровській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів смт Новомиколаївка Запорізької області.
З пояснень свідків старшого лейтенанта ОСОБА_4 та старшого сержанта ОСОБА_3 , від 12.08.2024, стало відомо, що молодший сержант ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив службу у Збройних Силах України військової частини НОМЕР_1 , та брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Брав участь у бойових завданнях, саме з 08 червня 2023 року по 09 червня 2023 року, в районі Мала Томачка, та з 25 червня 2023 року по 26 червня 2023 року в районі Роботине Запорізької області.
Водночас, у ході проведення службового розслідування, зазначена інформація свого підтвердження не знайшла.
З пояснень свідків солдата ОСОБА_10 та солдата ОСОБА_11 стало відомо, що 30.06.2023 командиром роти було зачитано бойове розпорядження, у якому відмовився виконувати молодший сержант ОСОБА_12 , та ще 15 військовослужбовців. Зі слів свідків до цього молодший сержант ОСОБА_12 не брав участі у бойових діях.
З витягу журналу бойових 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 352 дск від 15 вересня 2023 року, аркуш 04-05, що 02 липня 2023 року від тимчасово виконуючого обов'язки командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_13 надійшла доповідь про факт відмови від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2023 року №374дск, особовим складом 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887) встановлено зразок довідки про участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Довідка №3015 від 03.06.2023 не є встановленого зразка та видана особою, яка не уповноважена посадовими обов'язками видавати та підписувати довідки, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Додатково встановлено, що селище Новомиколаївка Запорізької області, що зазначене в довідці, не є таким населеним пунктом у якому відбуваються бойові дії, а саме безпосереднє зіткнення та вогневий контакт з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.
Також, в ході проведення службового розслідування з'ясовано, що документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення заходів відсутнє.
З наказу №6470 від 24.09.2024 «Про завершення службового розслідування» вбачається, що довідку №3015 від 03.06.2023 за підписом капітана ОСОБА_7 вважати недійсною; старшого сержанта ОСОБА_3 (за недостовірну інформацію щодо прийняття безпосередньої участі із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії ОСОБА_1 ) до дисциплінарної відповідальності не притягувати у зв'язку із його звільненням з військової служби; відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_14 вирішено копії матеріалів службового розслідування направити до військових частин ( НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ) за місцем проходження військових служб для прийняття відповідних рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, що визначене статтями 24-55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Листом №3-19/2/7559 від 27.06.2024 військова частина повідомила позивача, представника позивача та ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що довідку про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Запорізькій та Дніпропетровській областях, забезпеченні їх здійснення від 03.06.2023 №315 вважати недійсною та такою, що видана ОСОБА_1 помилково. Також, вказано, що документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах та в період здійснення зазначених заходів протягом спірного періоду - відсутнє.
Вважаючи дії відповідача щодо невидачі довідки про безпосередню участь у бойових діях протиправними, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-XII (Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551- XII від 22.10.1993 (Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни та забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення.
Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (Порядок №413) затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
Відповідно п.п. 4 п. 4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6. Для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).
В окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/з/29 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення. У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення. У підставах про видання таких довідок обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення. Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.
Пунктом 5 встановлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).
Пунктом 14 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Таким чином, безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Аналогічна норма визначена пунктом 4 Постанови КМ України від 20.08.2014 № 413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України: для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений Постановою КМ України від 20.08.2014 № 413 та абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах. Проте, як вбачається з матеріалів справи, у військової частини НОМЕР_1 відсутнє документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі молодшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів протягом спірного періоду. Факт перебування в населеному пункті Новомиколаївка Запорізької області, де не ведуться бойові дії, не є прийняттям участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Разом з тим, посилання апелянтиа на витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 №144 про залучення всього особового складу військової частини до заходів із забезпечення національної безпеки, не є достатньою підставою для видачі довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони не може бути прийнятий до уваги, оскільки прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Апеляційний суд зауважує, що для встановлення факту неправомірної бездіяльності відповідача щодо ненадання довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії необхідним, передусім, є встановлення факту його участі у відповідних діях та заходах. Як вбачається зі змісту Окремого доручення, дана обставина повинна бути підтверджена бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командира підрозділу тощо. Водночас, до суду першої інстанції не було надано жодних доказів, які б підтверджували безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах проведення воєнних (бойових) дій в період здійснення зазначених заходів за відповідний період.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 140/9847/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний