31 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12140/24 пров. № А/857/22815/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львів суддею Сподарик Н. І.) у справі № 380/12140/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з 23 травня 2024 року з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 23 травня 2024 року з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та здійснити йому з указаної дати перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 21.11.2018 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Вважає, що позивач хоча і не має календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років, проте у нього є відповідний пільговий стаж відповідно до приписів Постанови № 393, а саме - вислуга років у загальному обчисленні (з урахуванням пільгового) становить (24 років 05 місяці 27 днів).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.05.2024 про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.05.2024 про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийняти рішення відповідно до п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , яка вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки у спірних правовідносинах були дотримані усі необхідні умови (ГУНП на виконання судового рішення скерувало відповідачу оригінали уточнених розрахунків позивача за вислуги років та наказу про звільнення позивача до ГУ ПФУ, подана заява про перерахунок пенсії за формою в актуальній редакції Порядку № 3-1), а дискреційні повноваження у відповідача відсутні, тому відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України і з метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції на думку позивача мав зобов'язати ГУ ПФУ прийняти рішення про переведення позивача на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої цієї ж статті з урахуванням уточненої (збільшеної) на виконання судового рішення вислуги років станом на день звільнення з поліції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, що згідно витягу з наказу «По особовому складу» Головного управління МВС у Львівській області від 04.11.2010 № 15/81 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 (М-062366), заступника начальника управління Головного управління МВС України у Львівській області, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку з 31.10.2010. Вислуга років на день звільнення складала: у календарному обчисленні 17 років 00 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні 23 роки 01 місяць 17 днів, для виплати грошової допомоги при звільненні - 14 років 07 місяців 26 днів.
Як видно з протоколу за пенсійною справою 1303005813 (МВС) від 01.11.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління МВС України від 22.01.2015 № 1/1-257 ОСОБА_1 з 16.01.2015 прийнятий знову на службу в органи внутрішніх справ та наказом Головного управління МВС України у Львівській області від 21.01.2015 № 15/1дск призначений на посаду начальника управління МВС України у Львівській області.
Як видно із витягу з наказу «По особовому складу» ГУ НП від 19.11.2018 № 742 о/с полковника поліції ОСОБА_1 (0113333), заступника начальника управління-начальника організаційно-аналітичного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
ОСОБА_1 06.12.2018 повторно (після припинення нарахування пенсії) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 1313019185 (НПУ) від 21.11.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію з 21.11.2018.
Згідно розрахунку вислуги років на пенсію полковника поліції ОСОБА_1 від 26.12.2018, календарний строк служби - 18 років 05 місяців 29 днів; трудовий стаж (час роботи в цивільних організаціях, навчання та інше) - 08 років 07 місяців 08 днів. Загальний трудовий стаж для призначення пенсії - 27 років 01 місяць 07 днів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №380/13989/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області внести відповідні зміни до наказу № 742 о/с від 19.11.2018 «По особовому складу» в частині зарахування вислуги років на пільгових умовах ОСОБА_1 для призначення йому пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області наказ про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19.11.2018 № 742 о/с та новий (уточнений) розрахунок вислуги років на пенсію, із зазначенням у них відомостей про вислугу років ОСОБА_1 для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», врахувавши змінену (збільшену) вислугу років.
ГУ НП у Львівській області на виконання вказаного рішення виготовило та супровідними листом від 20.05.2024 № 118/31/01-2024 скерувало до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області: витяг з наказу від 20.05.2024 № 280 о/с, відповідно до якого в часткову зміну до пункту наказу ГУНП від 19.11.2018 № 742 о/с, вислуга років позивача в пільговому обчисленні та для призначення пенсії становить 24 роки 05 місяців 27 днів; новий (уточнений) розрахунок вислуги років на пенсію від 17.05.2024, у якому зазначено, що вислуга років станом на 20.11.2018 становить: в календарному обчисленні - 18 років 05 місяців 29 днів, в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 05 років 11 місяців 28 днів, для призначення пенсії 24 роки 05 місяців 27 днів.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 06.06.2024 № 14793-15224/Г-52/8-1300/24 повідомило позивача, що рішенням ЛОАС від 06.12.2023 у справі № 380/13989/23 жодних зобов'язань щодо призначення пенсії позивача за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262 відповідно до нового (уточненого) розрахунку вислуги років та витягу з наказу від 20.05.2024 № 280 о/с, які видані на виконання рішення ЛОАС від 06.12.2023 у справі № 380/13989/23 відсутні.
Позивач не погодившись з такою відповіддю, звернувся з вказаним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ врегульовано, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Згідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
На виконання зазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Відповідно до підпункту "в" пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Закон № 2262-ХІІ, зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 24 календарних років і більше.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 за № 805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Разом з тим, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №380/13989/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області внести відповідні зміни до наказу № 742 о/с від 19.11.2018 «По особовому складу» в частині зарахування вислуги років на пільгових умовах ОСОБА_1 для призначення йому пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області наказ про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19.11.2018 №742 о/с та новий (уточнений) розрахунок вислуги років на пенсію, із зазначенням у них відомостей про вислугу років ОСОБА_1 для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», врахувавши змінену (збільшену) вислугу років.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна вислуга років позивача у тому числі у пільговому обчисленні складає 24 роки 05 місяців 27 днів.
Пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1) передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до п. 17 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Позивач 23.05.2024 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести його на пенсію на підставі пункту «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, з урахуванням його вислуги років у пільговому обчисленні.
Разом з тим, заява позивача від 23.05.2024 фактично не була розглянута відповідно до Порядку № 3-1 та відповідачем не приймалося жодного рішення, як того вимагає п. 17 вказаного Порядку, тому вимоги про зобов'язання відповідача перевести його на пенсію відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону № 2262-XII з 28.07.2023, є передчасними.
Пенсійний орган не досліджував документи на підтвердження наявності у позивача необхідної вислуги років з урахуванням можливості пільгового зарахування окремих видів служби. Тобто пенсійний орган має обрахувати вислугу позивача у пільговому обчисленні.
Уповноваженим органом для призначення (перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових.
Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії відповідача щодо надання відмови, оформленої листом від 06.06.2024 № 14793-15224/Г-52/8-1300/24, у переведенні позивача на пенсію за вислугу років і зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення у відповідності до п.17 Порядку № 3-1, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 13.04.2022 у справі № 640/26198/19 та від 01.06.2022 у справі № 620/5996/21.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в справі № 380/12140/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин