31 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2755/24 пров. № А/857/22670/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року (ухвалене у порядку письмового провадження у м. Львів суддею Клименко О. М.) в адміністративній справі № 380/2755/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» (далі також - ТОВ «Трубопласт», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0016680412 від 15.01.2024, яким для ТОВ «Трубопласт» визначене грошове зобов'язання у сумі 27 650,14 грн зі сплати штрафів у розмірі 10% та 5% за затримку на 58, 58, 28, 28 днів сплати (неперерахування) грошового зобов'язання зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 356 546,47 грн за жовтень, листопад 2022 року;
- стягнути на користь ТОВ «Трубопласт» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові зобов'язання за розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини не вважаються податковим боргом, та не підлягають сплаті з боку ТОВ «Трубопласт» в частині обсягів видобутого природного газу, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах у відповідності до підпункту 69.30 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт», який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що ТОВ «Трубопласт» до заперечення на акт перевірки не надало копії документів надісланих до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надісланих не пізніше граничного строку подання податкових декларацій з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період, що підтверджують можливість (відсутність) платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок, що передбачено п. 69.1 Закону України № 2260-ІХ.
Зазначає, що якщо, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не подано копій Актів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, то такі обсяги природного газу вважаються податковим боргом, і до платника застосовується відповідальність, передбачена ст. 124 ПКУ, та нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ.
Вважає, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, відповідно немає сумнівів на предмет застосування до ТОВ «Трубопласт» розміру штрафу передбаченого ст. 124 ПКУ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення форми «Ш».
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області 08 грудня 2023 року проведено камеральну перевірку ТОВ «Трубопласт» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку з юридичних осіб.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт №33966/13-01-04-12/30478052 від 08.12.2023 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів ТОВ «Трубопласт» (далі - Акт перевірки).
В результаті проведення камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «Трубопласт» узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини за лютий, жовтень, листопад 2022 року за наступними документами: розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 21.03.2022 № 9042954322, на суму податкового боргу 168 906,79 грн, кількість днів прострочення - 1; розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.11.2022 № 9246638279 на суму податкового боргу 175 234,54 грн, кількість днів прострочення - 58; розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.11.2022 №9246638276 на суму податкового боргу 21 221,84 грн, кількість днів прострочення - 58; розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.12.2022 № 9273148213 на суму податкового боргу 109 750,78 грн, кількість днів прострочення - 28; розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.12.2022 № 9273150907 на суму податкового боргу 50 339,31 грн, кількість днів прострочення - 28.
Не погодившись із переліченими в Акті перевірки порушеннями, у відповідності до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивач 27.12.2023 подав відповідачу свої Заперечення до Акта перевірки.
Листом №568/6/13-01-04-12 від 10.01.2024 відповідач повідомив позивача про неврахування поданих заперечень та про залишення висновків Акта перевірки без змін.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0016680412 від 15.01.2024, яким ТОВ «Трубопласт» визначено штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку на 58, 58, 28, 28 днів сплати (неперерахування) грошового зобов'язання у розмірі 10% та 5% за порушення строків оплати податкових зобов'язань по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, визначеного пунктом п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 ПК України у сумі 27 650,14 грн.
Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Львівській області протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення № 0016680412 від 15.01.2024, яким ТОВ «Трубопласт» визначене грошове зобов'язання у сумі 27 650,14 грн зі сплати штрафів у розмірі 10% та 5% за затримку на 58, 58, 28, 28 днів сплати (неперерахування) грошового зобов'язання зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 356 546,47 грн за жовтень, листопад 2022 року, відповідачем дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут - і надалі ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 ПК України, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно пунктів 257.1, 257.2, 257.5 статті 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Підпунктом 258.1.2 пунктом 258.1 статті 258 ПК України врегульовано, що на суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/24147/21 сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Трубопласт» допущено порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, які самостійно визначені позивачем згідно наступних розрахунків:
Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 21.03.2022 № 9042954322, на суму податкового боргу 168 906,79 грн, кількість днів прострочення - 1;
Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.11.2022 № 9246638279 на суму податкового боргу 175 234,54 грн, кількість днів прострочення - 58;
Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.11.2022 № 9246638276 на суму податкового боргу 21 221,84 грн, кількість днів прострочення - 58;
Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.12.2022 № 9273148213 на суму податкового боргу 109 750,78 грн, кількість днів прострочення - 28;
Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини від 19.12.2022 № 9273150907 на суму податкового боргу 50 339,31 грн, кількість днів прострочення - 28.
Як зазначає позивач, відповідачем протиправно застосовано до нього штрафні санкції, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПК України, з огляду на те, що податкові зобов'язання за розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу не вважаються податковим боргом, та не підлягають сплаті з боку ТОВ «Трубопласт» в частині обсягів видобутого природного газу, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах у відповідності до підпункту 69.30 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Граничний строк сплати ТОВ «Трубопласт» податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (це не є спірним між сторонами) припав на період, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року і який триває і досі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» № 2261-ІХ від 12.05.2022 (набрання чинності відбулась 27.05.2022) було доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підпунктом 69.30 такого змісту:
Установити, що обчислені відповідно до положень статті 252 цього Кодексу податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX Кодексу газосховищ (далі - закачаний газ природний). Нараховані та не сплачені податкові зобов'язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень цього підпункту.
З 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов'язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов'язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.
Разом з тим, сума коштів рентної плати за податковий (звітний) період, яка у визначений пунктом 257.5 статті 257 цього Кодексу граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу закачаного газу природного за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованої за такий податковий (звітний) період.
Для цілей цього підпункту ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного розраховується як питомі податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (в розрахунку на 1000 метрів кубічних) відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді, обчислені за фактичною ціною газу природного відповідно до правил, визначених статтею 252 цього Кодексу.
Тому, середньозважена ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (за обсягом відповідної категорії газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді) визначається у гривнях із застосуванням ефективних ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованих для відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді.
У разі реалізації обсягів газу природного, закачаного до газосховищ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, сума податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного обчислюється за принципом FIFO (first in - first out) виходячи з середньозваженої ефективної ставки рентної плати за відповідний податковий (звітний) період та обсягу газу природного, видобутого у такому податковому (звітному) періоді, що списується з балансу газу, що зберігається платником у газосховищах, та визначається як різниця між зазначеними в актах про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України обсягами газу природного на кінець та початок календарного місяця, що відповідає податковому (звітному) періоду.
Копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, надсилаються не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Сума податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за обсяги закачаного та не реалізованого газу природного, які залишилися у газосховищах станом на останній день календарного місяця (включно), в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.
Тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного, відповідно до вимог пункту 252.8 статті 252 цього Кодексу, у разі якщо у податковому (звітному) періоді не здійснювалося митне оформлення імпортного природного газу, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного у такому податковому (звітному) періоді центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, застосовує величину середньої митної вартості імпортного природного газу за 1000 метрів кубічних, визначену (обчислену) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за останній податковий (звітний) період, у якому здійснено таке митне оформлення.
Норми цього підпункту не поширюються на обсяги газу природного, визначені пунктом 252.24 статті 252 цього Кодексу.
Норми цього пункту до платників рентної плати за користування надрами для видобування газу природного застосовуються з урахуванням таких особливостей:
платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків щодо сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану», за умови виконання таких обов'язків протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеним Законом;
положення підпункту 69.1 цього пункту не поширюються на податкові обов'язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного пунктом 252.24 статті 252 цього Кодексу.
Відтак, законодавець тимчасово (з 1 квітня 2022 року та на період воєнного стану) передбачив можливість підприємств, які здійснюють видобування та реалізацію природного газу, у разі неспроможності з об'єктивних обставин вчасно сплачувати податкові зобов'язання без відповідних джерел для їх сплати, зокрема з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, сплачувати такі зобов'язання в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу. При цьому, у разі реалізації обсягів газу природного, закачаного до газосховищ, такі зобов'язання підлягають сплаті позивачем протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного.
Передбачена підпунктом 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України можливість сплати податкових зобов'язань за розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, поставлена у залежність дотримання виконання платником податків наступних умов:
період - починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України (абзац перший підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України);
ведення окремого обліку обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов'язань за обсяг видобутого газу природного (абзац другий підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України);
особливості порядку обчислення суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у разі реалізації обсягів газу, закачаного до газосховищ (абзац шостий підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України);
надіслання копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі (абзац сьомий підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, які не вважаються податковим боргом, визначаються саме за даними актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України. Тому, у разі неподання платником рентної плати за користування надрами для видобування природного газу копій актів до ДПС України, такі обсяги газу природного вважаються податковим боргом, а для платників рентної плати наступає відповідальність, передбачена ст. 124 ПК України.
Апеляційним судом встановлено, що ТОВ «Трубопласт» листом за вих. № 136 від 18.11.2022 через особистий кабінет платника податків повідомило Головне управління ДПС у Львівській області про неможливість реалізовувати (продавати) видобутий природний газ у вересні, жовтні та листопаді 2022 року. До цього листа у складі податкової декларації з рентної плати за жовтень 2022 було надано копію Акту № 274/10-22 про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання у жовтні 2022 року, а також додатково долучено:
1) Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2022 між ТОВ «Трубопласт» та АТ «Укргазвидобування»;
2) Акт обліку втрат газу за жовтень 2022; 3) Місячний звіт за жовтень 2022, видобутого газу по свердловинах № 2-Зарічнянська та №3-Північнозарічнянська.
Листом за вих. № 147 від 19.12.2022 ТОВ «Трубопласт» через особистий кабінет платника податків повідомило Головне управління ДПС у Львівській області про неможливість реалізовувати (продавати) видобутий природний газ у вересні-грудні 2022 року, з наданням у складі податкової декларації з рентної плати за листопад 2022 копії Акту № 284/11-22 про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання у листопаді 2022 року та додатково долучено:
1) Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2022 між ТОВ «Трубопласт» та АТ «Укргазвидобування»;
2) Акт обліку втрат газу за листопад 2022; 3) Місячний звіт за листопад 2022, видобутого газу по свердловинах №2-Зарічнянська, №3-Північнозарічнянська.
Наведені доводи висловлені позивачем і у запереченні до Акту перевірки від 08.12.2023 (лист за вих. №160 від 27.12.2023).
Позивачем не надано і не долучено до матеріалів справи доказів надіслання копій Актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику - ДПС України, а надіслання таких актів до ГУ ДПС України не свідчить про виконання вимог абзацу сьомого підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
ТОВ «Трубопласт» не дотримано обов'язкової умови, передбаченої абзацом сьомим підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині надіслання копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Саме за умови дотримання наведеної норми, законодавець пов'язує право платника податків сплати податкових зобов'язань за розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного (абзац восьмий підпункту 69.30 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Саме з цих підстав відповідач не врахував подані позивачем заперечення до акта перевірки, про що повідомив листом №568/6/13-01-04-12 від 10.01.2024. Аналогічні доводи підтримані відповідачем і у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, що позивачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами за лютий, жовтень, листопад 2022 року за самостійно поданими розрахунками.
У графі «фактична дата сплати» в акті перевірки податковим органом підтверджено сплату грошових зобов'язань, проте з порушенням граничних термінів сплати, оскільки ТОВ «Трубопласт» реалізувало переданий на зберігання природний газ кінцевому споживачу за Договором купівлі продажу природного газу № ТП-25/01-2023-ПСГ від 25.01.2023, та в цьому ж місяці оплатило рентну плату за користування надрами для видобування газу природного, що підтверджується платіжною інструкцією № 72 від 27.01.2023 на суму 463195,52 грн.
Податковий орган правильно констатував наявність факту порушення граничних термінів сплати грошових зобов'язань та про наявність підстав для правової кваліфікації описаного в акті камеральної перевірки податкового правопорушення таким, за яке передбачена відповідальність на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Суд першої інстанції правомірно відхилив, як помилкові, покликання відповідача на норми пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, адже, як зазначив суд вище, норми пункту 69.30 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України до платників рентної плати за користування надрами для видобування газу природного застосовуються з урахуванням таких особливостей:
платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків щодо сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану», за умови виконання таких обов'язків протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеним Законом;
положення підпункту 69.1 цього пункту не поширюються на податкові обов'язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного пунктом 252.24 статті 252 цього Кодексу.
Тому, звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату задекларованих податкових зобов'язань, передбачене п. 69.1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, не поширюються на несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами, крім виконання таких обов'язків протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом № 2261-ІХ від 12.05.2022 (до 27.06.2022) та крім природного газу, визначеного пунктом 252.24 статті 252 цього Кодексу.
Стосовно твердження Товариства, що несвоєчасна сплата податкових зобов'язань зумовлена об'єктивним обставинами у зв'язку з прийняттям Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області рішення № 161 від 11.01.2022 про визнання ТОВ «Трубопласт» таким, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податків, через що господарська діяльність позивача із реалізації природного газу була фактично заблокована з боку податкового органу, не враховуються судом, оскільки такі обставини не звільняють позивача від обов'язку виконувати свої податкові зобов'язання у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.
Обов'язок платника, першочергово, є своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов'язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов'язку контролюючий орган зобов'язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом від 15.02.2023 по справі №280/1006/21 та від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року в адміністративній справі № 380/2755/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин