02 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21655/24 пров. № А/857/34405/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Гулкевич І.З. у м. Львів) у справі № 380/21655/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23 та від 24.04.2024 у справі №380/6826/24, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23 та від 24.04.2024 у справі №380/6826/24.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що її чоловік ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідачем на виконання рішень суду було здійснено перерахунок пенсії, проте заборговану пенсію виплачено не було. Після смерті чоловіка позивач звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про виплату донарахованої її чоловіком за життя пенсії, але відповідач безпідставно відмовив їй у здійсненні відповідної виплати, мотивуючи тим, що остання зможе отримати її за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати ОСОБА_1 пенсії, яка була нарахована померлому.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 сум пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 , які були нараховані на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23 та від 24.04.2024 у справі №380/6826/24 і залишилась недоодержаними у зв'язку з його смертю, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 , які були нараховані на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23 та від 24.04.2024 у справі №380/6826/24 і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що позивач у порядку ч. 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного ч. 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ. ОСОБА_1 відповідно до положень Закону №2262-XII має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23, ОСОБА_2 проведено відповідний перерахунок пенсій в порядку, встановленому судовим рішенням, доплата становить 238629,15 грн. На виконання рішення суду від 24.04.2024 у справі №380/6826/24 проведено відповідний перерахунок пенсій в порядку, встановленому судовим рішенням, доплата становить 70000 грн.
Позивач, як дружина померлого ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, в якій просила виплатити їй суму пенсії, що була недоотримана її чоловіком за життя (нараховану на виконання судових рішень у справах №380/17822/23, №380/6826/24).
Листом від 30.09.2024 №22677-24916/А-55/8-1300/24 повідомлено позивача про те, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії спадкоємцю.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що « у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, до складу спадщини не включаються.
Разом з цим, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Так, вищевказаними положеннями Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплаті боргу за пенсією.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, у визначених чинним законодавством випадках членам сім'ї та іншим особам можуть бути виплачені суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю. При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №380/17822/23, ОСОБА_2 проведено відповідний перерахунок пенсій в порядку, встановленому судовим рішенням, доплата становить 238629,15 грн. На виконання рішення суду від 24.04.2024 у справі №380/6826/24 проведено відповідний перерахунок пенсій в порядку, встановленому судовим рішенням, доплата становить 70000 грн.
Позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
25.09.2024 позивач звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка.
Отже, позивач звернувся із заявою про виплату недоотриманої пенсії в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_2 .
З огляду вищевикладене, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, що підлягала виплаті її чоловіку, однак, залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, внаслідок чого, відповідач зобов'язаний здійснити виплату позивачці сум пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців - ОСОБА_2 .
При цьому безпідставними є доводи апелянта, що позивачем обрано помилковий спосіб захисту порушеного права та заявлений у даній справі позов стосується подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі.
Так, підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивачки з відмовою відповідача у виплаті йому нарахованих сум пенсії її чоловіка, які залишились недоотриманими у зв'язку з його смертю. Вирішуючи цей спір, суд не вдається до оцінки дій органу Пенсійного фонду, вчинених на виконання рішення суду у справах №380/17822/23, №380/6826/24.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 у справі № 380/21655/24- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар