Справа № 240/11496/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
02 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекопрінт Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекопрінт Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 04.01.2023 №0001970712 та від 03.04.2023 №0055270712.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в ході перевірки ТОВ «Мекопрінт Україна» не доведено використання у господарській діяльності матеріалу плівкового, стретч плівки технічної та паперу для пакування на суму 114 417,22 грн, та на суму 102 069,72 грн, а саме: для упаковки продуктів переробки давальницької сировини за межі митної території України. Під час перевірки встановлено, що матеріал плівковий, стретч плівка технічна та папір для пакування було придбано у Mekoprint Cables Sp. Z.O.O., Польща, відповідно до ВМД (тип декларації ІМ 40) та в зв'язку з чим товариством сплачене ПДВ при розмитнені зазначених товарів було віднесено до податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди у сумі 22 883,0 грн., в тому числі за травень 2022 на 5 156,0 грн., за червень 2022 на 17 727,0 грн., та у сумі 20 414,0 грн., в тому числі за серпень 2022 на 434,0 грн., за вересень 2022 на 19 980,0 грн.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мекопрінт Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 01.12.2022 №11697/06-30-07- 12/42760557 у якому зафіксовано порушення ТОВ "Мекопрінт Україна" вимог:
- п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України №2755- VI від 02.12.2010, внаслідок чого Позивачем нібито було завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларацій) за червень 2022 року на 22 883,00 грн.;
- ст. 201 ПКУ та п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та за формою чинною на день такої реєстрації на загальну суму 22 883,0 грн., в тому числі за травень 2022 року на 5 156,0 грн. та за червень 2022 року на 17 727,0 грн.
Вказані висновки ґрунтуються на тому, що під час перевірки, за період з 01.05.2022 по 30.06,2022, на підставі картки та оборотно-сальдової відомості по рах. 204 «Тара й тарні матеріали», 93 «Витрати на збут», актів списання товарів №23 від 30.06.2022, №15 від 31.05.2022, встановлено списання пакувальних матеріалів, а саме: матеріалу плівкового, стретч плівки технічної та паперу для пакування на загальну суму 114 417,22 грн.
Так, згідно акту на списання товарів №15 від 31.05.2022 ТОВ «Мекопрінт Україна» списано папір для упаковки в кількості 12 штук на суму 25 781,47 грн. При цьому в акті зазначено підставою списання - «Використано для потреб виробництва та офісу», рахунок списання - 93 «Витрати на збут».
Відповідно до акту на списання товарів №23 від 30.06.2022 товариством списано матеріал плівковий в кількості 10 шт. на суму 3 150,0 грн., папір для упаковки в кількості 28 штук на суму 59 896,94 грн., стретч плівку технічну в кількості 271,73 кг на суму 25 588,81 грн. При цьому, в зазначеному акті підстава списання відсутня, рахунок списання 93 «Витрати на збут».
Відповідно до картки по рах.204 «Тара й тарні матеріали» за період з 01.05.2022 по 30.06.2022 списання вищенаведених пакувальних матеріалів відображено наступним бухгалтерським проведенням: Дт 93 Кт 204.
В ході перевірки ТОВ «Мекопрінт Україна», аналізом рах.23 «Виробництво» та 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг» встановлено відсутність вартості та кількості зазначених пакувальних матеріалів при формуванні собівартості послуги виготовлення електроприладів за період що перевірявся.
Поряд з цим, аналізом ВМД (тип декларацій ЕК11АА) встановлено відсутність у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів» зазначення найменування пакувальних матеріалів, а саме: матеріалу плівкового, стретч плівки технічної та паперу для пакування, при вивезенні продуктів переробки за межі митної території України.
Таким чином, в ході перевірки ТОВ «Мекопрінт Україна» не доведено використання у господарській діяльності матеріалу плівкового, стретч плівки технічної та паперу для пакування на суму 114 417,22 грн., а саме: для упаковки продуктів переробки давальницької сировини за межі митної території України.
Під час перевірки встановлено, що матеріал плівковий, стретч плівка технічна та папір для пакування було придбано у Mekoprint Cables Sp. Z.O.O., Польща, відповідно до ВМД (тип декларації ІМ 40) та в зв'язку з чим товариством сплачене ПДВ при розмитнені зазначених товарів було віднесено до податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди у сумі 22 883,0 грн., в тому числі за травень 2022 на 5 156,0 грн., за червень 2022 на 17 727,0 грн.
На підставі вказаних висновків акту від 01.12.2022 №11697/06-30-07-12/42760557, Головним управлінням ДПС в Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.01.2023 №0001970712, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 22 883 грн.
Також, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 01.12.2022 №11699/06-30-07-12/42760557 у якому зафіксовано порушення ТОВ "Мекопрінт Україна" вимог:
- п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.5 ст. 198 ПКУ, внаслідок чого Позивачем нібито було завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларацій) за вересень 2022 року на 297 789,0 грн;
- ст. 201 ПКУ та п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та за формою чинною на день такої реєстрації на загальну суму 297 780,0 грн., в тому числі за серпень 2022 року на 434,0 грн. та за вересень 2022 року на 297 346,0 грн.
Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що в ході перевірки, за період з 01.07.2022 по 30.09.2022, на підставі картки та оборотно-сальдової відомості по рах. 204 «Тара й тарні матеріали», 93 «Витрати на збут», актів списання товарів №34 від 31.08.2022, №0000-000024 від 30.09.2022, контролюючим органом встановлено списання пакувальних матеріалів, а саме: плівки стретчової, стретч плівки технічної та паперу для пакування на загальну суму 102 069,72 грн.
Так, згідно акту на списання товарів №34 від 31.08.2022, ТОВ «Мекопрінт Україна» списано папір для упаковки в кількості 39 штук на суму 99 307,26 грн., плівки стретчової в кількості 93,25кг на суму 594,13 грн.. При цьому, в зазначеному акті підстава списання відсутня, рахунок списання 93 «Витрати на збут».
Відповідно до акту на списання товарів №0000-000024 від 30.09.2022 товариством списано стретч плівку технічну в кількості 6 кг. на суму 2 168,33 грн. При цьому, в зазначеному акті підстава списання відсутня, рахунок списання 93 «Витрати на збут».
Відповідно до картки по рах.204 «Тара й тарні матеріали» за період з 01.07.2022 по 30.09.2022 списання вищенаведених пакувальних матеріалів відображено наступним бухгалтерським проведенням: Дт 93 Кт 204.
В ході перевірки ТОВ «Мекопрінт Україна», аналізом рах.23 «Виробництво» та 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг» встановлено відсутність вартості та кількості зазначених пакувальних матеріалів при формуванні собівартості послуги виготовлення електроприладів за період що перевірявся.
Поряд з цим, аналізом ВМД (тип декларацій ЕК11А А) встановлено відсутність у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів» зазначення найменування пакувальних матеріалів, при вивезенні продуктів переробки за межі митної території України.
Таким чином, в ході перевірки ТОВ «Мекопрінт Україна» не доведено використання у господарській діяльності стретчової плівки, стретч плівки технічної та паперу для пакування на суму 102 069,72 грн., а саме: для упаковки продуктів переробки давальницької сировини за межі митної території України.
Під час перевірки встановлено, що матеріал плівковий, стретч плівка технічна та папір для пакування було придбано у Mekoprint Cables Sp. Z.O.O., Польща, відповідно до ВМД (тип декларації ІМ 40) та в зв'язку з чим товариством сплачене ПДВ при розмитнені зазначених товарів було віднесено до податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди у сумі 20 414,0 грн., в тому числі за серпень 2022 на 434,0 грн., за вересень 2022 на 19 980,0 грн.
На підставі висновків, викладених в акті від 01.12.2022 №11697/06-30-07-12/42760557 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.01.2023 №0001960712, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 297 780 грн.
Позивач не погодився із вказаними висновками перевірок, вважає протиправними, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 04.01.2023 №0001970712 та від 03.04.2023 №0055270712, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
За правилами пункту 201.12 статті 201 ПК України разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Згідно з частиною першою статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Відтак, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
Вказаний висновок у повній мірі узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у прийнятих по аналогічних справах постановах від 03.10.2023 у справі № 640/16289/22, від 02.04.2024 у справах № 320/16177/23 та № 640/21773/22.
Так, у постанові від 03.10.2023 у справі № 640/16289/22 Верховний Суд вказав, що документи повинні розглядатися виходячи з їх змісту, а не особливостей їх оформлення. Подання декларації до митних органів є юридично значимим фактом, який тягне за собою виникнення обов'язків зі сплати податків, а тому, відповідно, датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання митної декларації для митного оформлення. Отже, враховуючи факт сплати позивачем митним органам податку на додану вартість при імпорті товарів у відповідний податковий період підтверджений належним чином оформленими митними деклараціями та не заперечувався контролюючим органом, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак про задоволення розглядуваних позовних вимог.
Відповідно до п. 7.1. контракту №1 про переробку давальницької сировини, укладений між ТОВ «Мекопрінт Україна» та Мекопрінт Кейбелс Товариством з обмеженою відповідальністю (MEKOPRINT CABLES SPOlKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) від 17.05.2019 сторони зобов'язані відвантажити Сировину та Готову продукцію в експортних транспортних упаковках, що забезпечують збереження відповідного вантажу від пошкоджень та впливу зовнішнього середовища (Транспортні упаковки). Питання включення Транспортної упаковки до вартості Сировини та Готової продукції вирішуються Сторонами щодо кожної окремої партії товару у відповідних проформах-інвойсах, актах-Інвойсах та/або додатках до цього Договору.
Згідно із Додатком 1.1 від 01.01.2021 до Контракту №1 від 17.05.2019 вартість використаних пакувальних матеріалів входить у вартість виготовлених продуктів.
Відповідно до п. 9, 10 Додатків "Технологічна схема переробки" №20 від 14.04.2021, №23 від 07.07.2022 до Контракту №1 від 17.05.2019 технологічна схема переробки цієї сировини включатиме в себе наступні операції, зокрема: 8. Укладка виробів у коробку для відвантаження (після обгортання паперовою стрічкою або гумовою стрічкою чи гумовою стяжкою, в залежності від типу виробу, утворюючи таким чином пучок виробів або обгортку одного виробу); 9. Розміщення готової продукції на відповідному складі Виконавця; 10. Відправка готової продукції Замовнику.
Також у додатках 19 та 24 до Контракту №1 від 17.05.2019 "Найменування, орієнтовна вартість та кількість сировини (кількісні показники сировини, що поміщується у митний режим переробки на митній території України та витрачається на здійснення операцій з переробки) вказуються такі позиції як "картонна коробка", "картон пакувальний".
Згідно вимог до заповнення графи 31 декларацій даного типу (наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) не вимагається вказівка та детальний перелік усіх видів упаковки, яка застосована до товару (зокрема, допоміжної, як плівка та папір). Є вимога вказати лише основні властивості товару під номером 1 у графі 31 - «призначення, розмір, розфасування, пакування тощо».
Щодо декларування упаковки є окрема вимога: «Під номером 2, якщо заповнюється графа 6 МД, зазначаються відомості про кількість вантажних місць та код, тобто, один код, а не коди відповідно до класифікатора видів упаковок, найбільш наближений до характеристик упаковки вантажного місця.
Відповідачем не доведено наявності зауважень у митних органів щодо правильності митного оформлення упакованих товарів із заповненням митних декларацій позивача.
Також відповідач не заперечує факт придбання позивачем пакувальних матеріалів та їх наявність у позивача, їх ввезення та розмитнення зі сплатою ПДВ та наступним віднесенням такого ПДВ до податкового кредиту що підтверджується наслідками інвентаризації, про яку згадано у актах та посиланнями в актах перевірки.
Тому, апеляційний суд вважає, що позивач правомірно сформував дані податкового обліку за вказаними операціями, висновки перевірки у цій частині - необґрунтовані, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення - протиправні та підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.