Ухвала від 02.04.2025 по справі 686/4448/25

Справа № 686/4448/25

Провадження № 2/686/2880/25

УХВАЛА

про закриття провадження

02 квітня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Хараджі Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Польної Д.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Богача А.А.,

представника відповідача - Пужлякова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу № 686/4448/25 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерний» про визнання недійним рішення засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05.12.2021 року, оформленого Протоколом №5/12/2021, рішення членів правління об'єднання та скасування реєстраційної дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суд Хмельницької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерний» про визнання недійним рішення засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05.12.2021 року, оформленого Протоколом №5/12/2021, рішення членів правління об'єднання та скасування реєстраційної дії. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є співвласником нежитлового приміщення 4а у багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" (ЄДРПОУ 40341562). У серпні минулого року ОСББ «Приозерний» звернулось до суду з вимогою сплатити неіснуючий борг перед ОСББ, який нібито виник після безпідставного одностороннього розірвання договору з їх боку. Справа №669/791/24, провадження № 2-н/669/30/24. З метою підготовки відповіді він отримав матеріали справи, і, серед додатків, отримав протокол засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05 грудня 2021 року №5/12/20-1, вважає, що на цьому засіданні були прийняті незаконні рішення, що безпосередньо виливають на його права та обов'язки як співвласника.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2025 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №686/4448/25 за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерний» про визнання недійним рішення засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05.12.2021 року, оформленого Протоколом №5/12/2021, рішення членів правління об'єднання та скасування реєстраційної дії. По справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 01 квітня 2025 року, головуючою суддею по справі було поставлено питання на обговорення учасників щодо підсудності вказаної позовної заяви.

Представник позивача - адвокат Богач А.А. вважає, що спір, про який йде мова в позовній заяві, є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Позивач ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечив.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац 1 ч. 1 ст. 19ЦПК України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19ЦПК України).

У своїй постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21), вирішуючи питання щодо юрисдикції спору у справі за позовом фізичної особи до ОСББ про визнання недійсними та скасування його рішень, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб'єктів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №646/6644/17(провадження № 14-352цс19,пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув,пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, спори про визнання недійсними рішень органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Особливості правового режиму майна багатоквартирного будинку зумовлюють спеціальне правове регулювання порядку реалізації прав власниками нерухомого майна в такому будинку. Так, частиною 2 ст. 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 ЦК України передбачено, що з метою забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон № 2866-ІІІ). Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття ОСББ як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Термін «співвласники багатоквартирного будинку» вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 4 Закону № 2866-ІІІ визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем і відповідачем у суді.

Згідно ст. 10 Закону № 2866-ІІІ органами у правління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. До компетенції правління в тому числі відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Частиною 2 ст. 22 Закону № 2866-ІІІ регламентовано, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Отже, виходячи з такого матеріально-правового регулювання зазначених правовідносини вони є господарськими за своєю правовою природою.

Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність віднесені до загальних засад цивільного законодавства. Тому законодавство підлягає тлумаченню виходячи із цих засад. Зокрема, слід мати на увазі, що юридична особа вже з моменту її створення повинна мати цивільну дієздатність, яку юридична особа набуває через свої органи (частина перша статті 92 ЦК України). Отже, Закон № 2866-ІІІ необхідно тлумачити таким чином, щоб він забезпечував набуття дієздатності ОСББ через його органи з моменту реєстрації ОСББ.

Так, відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника. Формою заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, передбачено внесення відомостей про керівника юридичної особи.

Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ.

Згідно ст. 6 10 Закону № 2866-ІІІ перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання.

Прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів та правління ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону № 2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів чи правління ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)). Відтак суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили підвідомчість такого спору господарським судам.

Позивач у своєму позові просить визнати недійним засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05.12.2021 року, оформленого Протоколом №5/12/2021, рішення членів правління об'єднання та скасування реєстраційної дії. Тобто вказані питання відносяться до питань управління ОСББ, а отже, є пов'язаними з діяльністю ОСББ.

Як вбачається з матеріалів справи та позовних вимог,ОСОБА_1 є співвласником нежитлового приміщення 4а у багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний". При цьому вважає протокол №5/12/2021 від 05.12.2021 року засідання правління співвласників квартир будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яким було переобрано голову правління ОСББ, і на підставі якого 20 грудня 2021 року було змінено прізвище керівника ОСББ “Приозерний» та внесено зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, недійсним та таким, що підлягає скасуванню. Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем, як співвласникомнежитлового приміщення 4а у багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" та ОСББ «Приозерний» як юридичною особою в особі керівника Пужлякова Д.В.

Відтак, суд доходить висновку, що наведений спір стосується управління багатоквартирним будинком, пов'язаний з діяльністю ОСББ, а тому підвідомчий господарському суду і має розглядатися у порядку господарського судочинства.

Підстави закриття провадження у справі визначені нормою ст. 255 ЦПК України, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На стадії відкриття провадження по справі відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, а якщо справу вже відкрито провадженням, то є підстави закриття провадження у справі за ч.1 п.1 ст.255 ЦПК України справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приозерний» про визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ «Приозерний» від 05.12.2021 року, оформленого Протоколом №5/12/2021, рішення членів правління об'єднання та скасування реєстраційної дії щодо змін в реєстрі юридичних осіб в органах державної реєстрації - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа

Попередній документ
126309297
Наступний документ
126309299
Інформація про рішення:
№ рішення: 126309298
№ справи: 686/4448/25
Дата рішення: 02.04.2025
Дата публікації: 04.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито проваджененя: рішення набрало законної сили (02.04.2025)
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: про визнання недійсним засідання правління ОСББ
Розклад засідань:
19.03.2025 10:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
01.04.2025 09:15 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХАРАДЖА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА
суддя-доповідач:
ХАРАДЖА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА
відповідач:
ОСББ "Приозерний"
позивач:
Ящук Петро Володимирович
представник відповідача:
Пужляков Дмитро Володимирович
представник позивача:
Богач Анатолій Анатолійович