Справа № 674/1716/24
Провадження № 3/674/46/25
іменем України
02 квітня 2025 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши матеріали Сектору поліцейської діяльності № 1 Кам'янець-Подільського районного управління поліції Головного управління поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.10.2024 о 05 год 04 хв в м. Дунаївці по вул. Шевченка, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Від керування відсторонений, транспортний засіб передано тверезому водієві.
Цим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановами суддів Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.11.2024 та 03.12.2024 матеріали справи направлялась до Кам'янець-Подільського районного управління поліції в Хмельницькій області для доопрацювання (належного оформлення). 22.01.2025 матеріали справи повторно надійшли для розгляду та прийняття рішення до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином. Разом з тим, ОСОБА_1 скористався правом на правову допомогу, його інтереси під час розгляду справи представляв адвокат Наталюк Н.М.
Адвокат подав до суду заперечення щодо дослідження судом доказу - відеозапису з місця події, провадження у справі просив закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію адвокат обґрунтував тим, що цифровий носій, на якому містяться відповідні відеозаписи, з'явився у матеріалах справи про адміністративне правопорушення лише у результаті дворазового повернення матеріалів справи на доопрацювання постановами суддів Дунаєвецького районного суду від 15.11.2024 та 03.12.2024, у зв'язку із чим відеодоказ він вважає таким, що отриманий за активної позиції суду в цьому питанні. Посилався на практику Європейського суду з прав людини у справах Шмауцер проти Австрії, Пушкарьов проти України, Фігурка проти України, Гайдашевський проти України тощо. Зазначив, що з урахуванням практики ЄСПЛ дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення», суд в таких справах не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність сторони обвинувачення під час усного судового засідання може спричинити порушення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на справедливий суд, оскільки ця обставина може викликати сумніви щодо неупередженості суду.
Стосовно висунутих адвокатом заперечень суд зазначає про таке.
Суду відома наведена адвокатом практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій справедливості провадження в судах першої чи апеляційної інстанції у справах подібної категорії. Разом з тим, надання оцінки дотримання гарантій чи загальної справедливості провадження в суді першої інстанції виходить за межі повноважень суду першої інстанції, а є завданням апеляційного суду у рамках відповідної процедури апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд розгляне лише посилання адвоката на стверджувану упередженість суду що призвела до недопустимості доказу, зафіксованого на цифровому носії інформації - DVD-R диску, що був наданий суду разом з матеріалами справи 22.01.2025 після попереднього направлення справи на доопрацювання постановами суддів від 15.11.2024 та 03.12.2024, оскільки вказане посилання є підставою для заявленого адвокатом клопотання про залишення без розгляду та неможливості дослідження наявного у справі відеозапису. Вказаними постановами суддів справа направлялась на доопрацювання саме у зв'язку із виявленням (в одному випадку - під час ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами справи) факту відсутності відеозапису на цифровому носії інформації.
Суд зазначає у зв'язку із цим, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказом у справі про адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку є не сам цифровий носій інформації - DVD-R диск, а відеозапис, здійснений технічним засобом, що має функцію фото- кінозйомки, відеозапису. Такий відеозапис є електронним доказом, тобто інформацією в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для розгляду справи. DVD-R диск же є цифровим носієм, що має властивість зберігати та відображати таку інформацію. На ньому міститься електронна копія оригінального відеозапису, який був створений та збережений засобом, що має функцію фото- кінозйомки, відеозапису. При цьому запис та відтворення відеозапису на електронних цифрових носіях інформації можуть бути здійснені необмежену кількість разів без зміни властивостей чи якості відеозапису. Оригінал електронного доказу може бути досліджений судом якщо виникають сумніви у його відповідності поданій копії, однак в цій справі адвокат справжність чи відповідність відеозапису оригіналу під сумнів не ставив.
Що стосується твердження адвоката, що відеозапис з'явився у справі завдяки поверненню судом матеріалів на доопрацювання органу поліції, чим фактично звернув увагу працівників поліції які саме докази необхідно надати суду, слід зазначити таке. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №305074 від 24.10.2024 зазначено, що до нього додається відеозапис із нагрудного відеореєстратора. В матеріалах справи наявний конверт, на якому містяться відтиски печаток «для пакетів № 108» Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 05.11.2024 про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, на якій міститься запис про те, що останній отримав матеріали, проте копії відеозапису не отримав, а також акт, складений працівниками суду про те, що під час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи при спробі надання копії відеозапису з диску, виявлено, що відео на диску відсутнє. Відповідно до постанови суду від 15.11.2024 причиною повернення справи на доопрацювання (належного оформлення) є саме факт виявлення відсутності відео на доданому до матеріалів справи диску. Те ж саме стосується постанови суду від 03.12.2024, в якій зазначено, що після повторного надходження справи до суду у ній виявлено інший диск, що виявився також пустим.
Допитаний за ініціативою адвоката у судовому засіданні працівник поліції, що здійснював складання оскаржуваного протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи пояснив, що під час події, за фактом якої складено оскаржуваний протокол, він дійсно фіксував саму подію на нагрудну боді-камеру, а також був наявний відеореєстратор у патрульному авто, який здійснював відеофіксацію. Перші два рази він власноручно записував наявні відеозаписи на оптичні диски, але після того, як справа вдруге повернулась на доопрацювання, він доручив це здійснити іншому працівнику, яка також займалась оформленням справ про адміністративні правопорушення, після чого до нього зауважень не було. Повідомив, що оригінали відеозаписів і досі зберігаються на відповідних пристроях, оскільки він є поліцейським офіцером громади, а не патрульним і вмикає їх лише у випадку наявності подій, що потребують реагування.
Таким чином, суд відхиляє твердження представника Єроменка М.М. стосовно того, що доказ вини останнього з'явився у справі завдяки втручанню суду у склад наданих органом поліції доказів винуватості ОСОБА_1 .
Склад доказів визначений у цій справі посадовою особою органу поліції, що склала протокол про адміністративне правопорушення та оформила відповідні матеріали справи, які від самого початку містили посилання на електронний доказ - відеозапис з місця події. Постанови суду від 15.11.2024 та від 03.12.2024 жодним чином не змінили обсяг доказів на підтвердження обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не спричинили появу нових доказів, а усунули технічну перешкоду, що не дозволяла дослідити всі зазначені в матеріалах справи докази.
А тому суд відхиляє як нерелевантне даній справі посилання адвоката на справу Гайдашевський проти України, в якій ЄСПЛ було констатовано порушення права на справедливий суд судом апеляційної інстанції, який за власною ініціативою змінив склад доказів у справі не на користь заявника.
Отже, заслухавши пояснення адвоката особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №305074 від 24.10.2024;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, від підпису якої ОСОБА_1 відмовився;
- довідкою інспектора САП Кам'янець-Подільського РУП, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 24.10.2024 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписами з нагрудної боді-камери працівника поліції, що здійснював оформлення вчиненого правопорушення, а також відеореєстратора, що знаходився в патрульному автомобілі, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував легковим транспортним засобом та в якого після зупинки працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідає обстановці, у зв'язку із чим працівником поліціїбуло запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що останній категорично відмовився;
- рапортом ПОГ СПД № 1 на ім'я начальника Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо обставин зупинки транспортного засобу та складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо водія за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- показами свідка ОСОБА_2 щодо обставин аудіо- та відеофіксації події адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлено, що після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , посадовою особою органу поліції у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку із чим водієві було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Як встановлено з оглянутого відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського, ОСОБА_1 після оформлення щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 126 КУпАП та нетривалої розмови, суть якої зводилась до його прохання не проводити огляд на стан сп'яніння, посилання на наявність родича, що працює в органах поліції та телефонної розмови у підсумку не лише кілька разів відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а і озвучив причини такої відмови, а саме те, що він у пообідню пору напередодні вживав алкоголь у виді двох пляшок пива та такий огляд покаже вміст алкоголю в організмі як на місці зупинки так і в лікарні. Судом встановлено, що така відмова не була пов'язана із стверджуваними адвокатом недоліками процедури проведення огляду на стан сп'яніння або оформлення адміністративних матеріалів. За таких обставин суд погоджується із позицією посадової особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №305074 від 24.10.2024, яка кваліфікувала такі дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно із встановленим законом порядком і перевірені під час розгляду в суді у своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, будучи особою яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, сумніву у їх достовірності, законності та належності в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не виявлено.
Суд відкидає твердження адвоката щодо неправомірності дій посадової особи органу поліції через те, що ОСОБА_1 попередньо не було продемонстровано наявність приладу для визначення рівня сп'яніння, а також що посадовою особою не було оголошено в якому саме закладі охорони здоров'я буде проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки організація огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння віднесено до повноважень поліцейського та здійснюється ним за наявності згоди особи на такий огляд. В судовому засіданні свідок вказав, що можливість проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння забезпечена наявністю таких приладів в інших працівників поліції, які здатні їх доставити у разі існування такої потреби. Суд не вважає за доцільне вдаватися до теоретичного аналізу імовірних варіантів розвитку подій у цій справі за умови надання ОСОБА_1 згоди на його огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки відмова від такого огляду встановлена та вже констатована судом у цій справі.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху особа, перебуваючи на проїзній частині, є учасником дорожнього руху, і у відповідності до пунктів 1.3 - 1.5 цих Правил зобов'язана неухильно виконувати їх вимоги, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
А тому ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, повинен був керувати ним з додержанням вимог Правил дорожнього руху, оскільки був учасником дорожнього руху.
Що стосується посилань адвоката Єроменка М.М. на порушення працівником поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку проходження огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, суд трактує це як спосіб захисту особи, що притягується до відповідальності.
Окремо суд звертає увагу на те, що норма ч. 5 ст. 266 КУпАП стосується процедури та результатів огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Ця норма спрямована на встановлення жорстких дієвих гарантій законних прав та свобод водія, що є добросовісним учасником дорожнього руху задля уникнення зловживань з боку працівників поліції, спричиняє недійсність результатів огляду особи на стан сп'яніння, проведеного з порушенням вимог, встановлених у цій статті. Такі гарантії спрямовані в першу чергу на збереження балансу законних прав водія з одного боку та повноважень посадової особи органу поліції, якій надано у передбачених законом випадках право вимагати від водія проходження огляду на стан сп'яніння з іншого боку та не можуть використовуватись задля уникнення відповідальності у випадку категоричної відмови особи від проходження такого огляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, доведена.
Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, суд вважає, що достатнім та необхідним для виховання особи правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, буде адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної частини зазначеної статті на час вчинення правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу:
номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001; код отримувача - 37971775; код класифікації доходів бюджету - 21081300; отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області /21081300; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; призначення платежу: адміністративні штрафи за порушення правил дорожнього руху протокол серія ЕПР1 №219667.
Стягувач: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: м. Дунаївці вул. Красінських, 11 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886999.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для зарахування судового збору:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д. Т. Барателі