Справа № 609/303/25
3/609/197/2025
02 квітня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 30.04.2024 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 25.09.2024,
за ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26 березня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшли адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа №609/303/25) та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справи №609/304/25, №609/305/25, №609/306/25, №609/307/25), вчинені ОСОБА_1 .
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619922 від 20.03.2025 вбачається, що: «14.03.2025 близько 21:30 год гр. ОСОБА_1 за спільним місцем проживання вчинив відносно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні погрози, висловлювався нецензурною лексикою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю, чим порушив п. 3,14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619923 від 20.03.2025 вбачається, що: «14.03.2025 близько 21:40 год гр. ОСОБА_1 за спільним місцем проживання вчинив відносно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в сторону останньої нецензурною лайкою в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2024р.н., внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619924 від 20.03.2025 вбачається, що: «14.03.2025 близько 21:30 год гр. ОСОБА_1 за спільним місцем проживання вчинив відносно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в сторону останньої нецензурною лайкою в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , 2011р.н., внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_4 , чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619926 від 20.03.2025 вбачається, що: «14.03.2025 близько 21:40 год гр. ОСОБА_1 за спільним місцем проживання вчинив відносно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в сторону останньої нецензурною лайкою в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , 2013р.н., внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_5 , чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619925 від 20.03.2025 вбачається, що: «14.03.2025 близько 21:40 год гр. ОСОБА_1 за спільним місцем проживання вчинив відносно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в сторону останньої нецензурною лайкою в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , 2013р.н., внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_5 , чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об'єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.
В судове засідання особа, стосовно якої складено адміністративні протоколи ОСОБА_1 не з'явився, хоча на вказаний в протоколах про адміністративне правопорушення номер телефону, було надіслане СМС-повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, яке не доставлено адресату, оскільки абонент тимчасово не доступний. Крім того, про розгляд адміністративних справи 02 квітня 2025 року в приміщенні Шумського районного суду Тернопільської області, ОСОБА_1 був обізнаний оскільки підписався в протоколах про адміністративне правопорушення у відповідній графі.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справи про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про судовий розгляд справи стосовно неї. В своїх рішеннях у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" ЄСПЛ наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити всіх заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справ, не подав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, а відтак його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 3 ст. 173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 14 березня 2025 року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї тещі ОСОБА_2 , крім того, домашнє насильство ним було вчинено в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого була завдана шкода їх психічному здоров'ю.
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Досліджені у судовому засіданні докази свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв умисно з наміром вплинути на психіку потерпілої - тещі ОСОБА_6 , діючи в присутності малолітніх дітей, в тому числі і свого сина ОСОБА_3 та дітей ОСОБА_6 , шляхом висловлювання словесних образ, погроз, чим спричинив емоційну невпевненість останніх, нездатність ОСОБА_2 захистити себе та дітей, що могло завдати шкоду психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , тим самим порушивши їх права і свободи.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом року було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Так, постановою Шумського районного суду Тернопільської області №609/604/24 від 30.04.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Далі, постановою Шумського районного суду Тернопільської області №609/1124/24 від 25.09.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 1 цієї статті) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
З огляду на приписи ст.251 КУпАП, зазначені вище протокол про адміністративне правопорушення (який є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій), письмові документи, письмові пояснення самого правопорушника, який усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, письмові пояснення потерпілої є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, тобто діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
При цьому враховуючи вимоги ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, факти його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства протягом року, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді сплати штрафу, передбаченого санкціями ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП вважаю за необхідне остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень (одна тисяча двадцять гривень) в дохід держави.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, чч. 2, 3 ст.173-2, ст.ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №609/303/25 (провадження №3/609/197/2025), №609/304/25 (провадження №3/609/198/2025), №609/305/25 (провадження №3/609/199/2025), №609/306/25 (провадження №3/609/200/2025) та №609/307/25 (провадження 3/609/201/2025) об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі №609/303/25 (провадження №3/609/197/2025).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення:
-за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн 00 коп (п'ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави;
-за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн 00 коп (п'ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави;
-за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн 00 коп (п'ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави;
-за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн 00 коп (п'ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави;
-за ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн 00 коп (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави;
На основі ст. 36 КУпАП остаточно призначити стягнення у виді сплати штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн 00 коп (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК